Рішення № 58682029, 23.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016Справа №910/8150/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регрессу в розмірі 13 293,92 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23 червня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 293,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/8150/16 та призначено справу до розгляду на 02.06.2016 року.

23.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2016 року.

01.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 02.06.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.05.2016 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.06.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.06.2016 року.

16.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники сторін у судове засідання 23.06.2016 року не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки, про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шиппінг» (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-012659, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2014 року о 18:20 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Рено-Магнум», державний номер НОМЕР_2, з причепом Kassborer, державний номер НОМЕР_3 по території порт «Южний», рухаючись заднім ходом, для забезпечення безпеки руху не переконався у відсутності автомобіля, допустив зіткнення з позаду стоячим автомобілем «Хюндай», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.08.2014 року у справі № 504/2297/14-п.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Рено-Магнум», державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2667655.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до рахунку-фактури № БА-00000556 від 03.07.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 склала 13 793,92 грн.

Позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 13 293,92 грн. про що склав страховий акт № ЦО-48474-ЦО-05-0000012659-08 від 29.07.2014 року та страховий акт № ЦО-48561-ЦО-05-0000012659-08 від 31.07.2014 року.

Відповідно до умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-012659 від 18.12.2013 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено в розмірі 13 293,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7246 від 01.08.2014 року на суму 11 075,99 грн. та платіжним дорученням № 7489 від 08.08.2014 року на суму 2 217,93 грн.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача, який передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2667655, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 13 293,92 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом «Рено-Магнум», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2667655, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем «Рено-Магнум», державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.08.2014 року у справі № 504/2297/14-п.

Як вже було зазначено судом, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2667655.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2667655, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 13 293,92 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 500,00 грн. (сума франшизи) = 12 793,92 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38 Б, ідентифікаційний код 25186738) 12 793 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 92 коп. страхового відшкодування, 1 326 (одну тисячу триста двадцять шість) грн. 17 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.06.2016

Суддя С.В. Стасюк