Рішення № 58681853, 16.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016Справа №910/8408/16

За позовомПриватного акціонерного товариства "ОТІС"доДержавного підприємства "Укржитлосервіс"простягнення 10403,12 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаМацюк В.В. - представниквід відповідачаХіміч Б.С. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Укржитлосервіс" заборгованості за договором D21Т№4443 від 01.11.2015 у розмірі 10403,12 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за виконані позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/8408/16 та розгляд справи призначено на 02.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 16.06.2016.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 16.06.2016 з'явився, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив про збитковий характер тарифів на послуги з утримання будинків і споруд, про неодноразове звернення відповідача до Київської міської державної адміністрації про відшкодування витрат на утримання житлового фонду, а саме про відшкодування різниці між затвердженими тарифами та економічно обґрунтованими тарифами та про існування заборгованості виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перед відповідачем на суму 25470641,98 грн. за період з 01.01.2007 по 01.07.2013. Отже, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання перед позивачем за договором D21Т№4443 від 01.11.2015, оскільки є планово збитковим підприємством, як і всі підприємства житлово-комунального господарства, але на відміну від комунальних підприємств, з 2000 року відповідач не отримує різницю між затвердженим розміром цін/тарифів на комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на них. Також відповідач зазначив про порушення щодо нього 11.01.2016 Господарським судом міста Києва справи про банкрутство №910/28419/15.

Крім цього, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців в рівних частках.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2015 між Приватним акціонерним товариством "ОТІС" (надалі - позивач, підрядник) та Державним підприємством "Укржитлосервіс" (надалі - відповідач, замовник) був укладений договір D 21Т № 4443 на виконання ремонту ліфта (надалі - договір), відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання робіт з ремонту 1-го ліфта реєстр. №32864, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туманяна, 8 (1під.) та придбання необхідних матеріалів для виконання цих робіт (заміна енкодера СН-8501), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити підряднику вартість робіт і матеріалів, яка визначена в договірній ціні (п.1.1), договірна ціна визначається на основі твердого кошторису, складеного за Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (із змінами та доповненнями), що є невід'ємною частиною договору. При складанні договірної ціни обчислення загальновиробничих, адміністративних витрат та прибутку здійснюється за показниками, які враховані у складі кошторисної документації. Заготівельно-складські витрати розраховуються за усередненими відсотковими показниками до кошторисної вартості матеріалів, передбаченими в кошторисній документації. Договірна ціна є твердою, узгодженою сторонами і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна складає 10403,12 грн. З ПДВ (п.2.1.), виконання робіт оформляється актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (п.2.3), оплата вартості робіт згідно п. 2.1 договору здійснюється замовником протягом 5-ти робочих днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 (п.2.4), цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1.).

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акту №444-3 108 - Т1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року від 19.11.2015, загальна сума виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт склала 10403,12 грн.

Як стверджує позивач, сума основного боргу відповідача за укладеним між сторонами договором становить 10403,12 грн.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 2.4. договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт станом на момент розгляду справи настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань по оплаті виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 10403,12 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 10403,12 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Що ж до клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців зі сплатою суми заборгованості рівними частинами, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що останній є планово збитковим підприємством та з 2000 року не отримує різницю між затвердженим розміром цін/тарифів на комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на них. Коштів для погашення заборгованості перед позивачем у відповідача немає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи заявника про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, є обґрунтованими та підтверджені належними та допустимими доказами, а тому клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі на 12 місяців рівними частинами підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укржитлосервіс" (01133, м.Київ, бульв. Л.Українки, будинок 24-А, ідентифікаційний код 32207896) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 10403 (десять тисяч чотириста три) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 31.07.2016 року 981,76 грн., до 31.08.2016 року 981,76 грн., до 30.09.2016 року 981,76 грн., до 31.10.2016 року 981,76 грн., до 30.11.2016 року 981,76 грн., до 31.12.2016 року 981,76 грн., до 30.01.2017 року 981,76 грн., до 28.02.2017 року 981,76 грн., до 31.03.2017 року 981,76 грн., до 30.04.2017 року 981,76 грн., до 31.05.2017 року 981,76 грн., до 30.06.2017 року 981,76 грн., а всього стягнути 11781,12 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.06.2016

Суддя Ю.М. Смирнова