Рішення № 58681819, 22.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016Справа №910/8538/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Квартал М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційний центр «СІГМА»

про стягнення 837 063,28 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Єлманова В.А.

від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Квартал М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційний центр «СІГМА» про стягнення 837 063,28 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 р. порушено провадження у справі № 910/8538/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.06.2016 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 14.06.2016 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які залучено до матеріалів справи.

Також, через відділ діловодства суду 14.06.2016 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача у судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2016 р. поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду, надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом письмовий відзив на позовну заяву через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Однак, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Відповідач уповноважених представників у судове засідання 15.06.2016 р. не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, для забезпечення принципів рівності змагальності сторін у справі, недопущення порушення прав охоронюваних законом інтересів відповідача, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 15.06.2016 р. розгляд справи відклав на 22.06.2016 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у даній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.06.2016 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Також представник відповідача в даному судовому засіданні подав клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, яке суд відхилив, оскільки ухвалою суду від 12.05.2016 р. про порушення провадження у справі № 910/8538/16 було зобов'язано позивач надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви. При цьому, всі документи, які просить витребувати відповідач були оглянуті судом в судовому засіданні, а їх належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 22.06.2016 р. представник відповідача подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, посилаючись на те, що представник відповідача отримав доручення на участь у справі № 910/8538/16 та відповідну довіреність лише в день судового засідання, у зв'язку з чим йому необхідно ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив, оскільки видана в день судового засідання довіреність представнику сторони не є підставою для оголошення перерви в судовому засіданні. Також суд враховує те, що в матеріалах справи наявні докази направлення позивачем на адресу відповідача 06.05.2016 р. копій позовної заяви з доданими до неї документами. При цьому, з моменту порушення провадження у справі № 910/8538/16 сплинуло достатньо часу, за який відповідач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи. Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача ознайомитися з матеріалами справи не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на ознайомлення з матеріалами справи його іншого представника. Однак, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню. Крім того, суд зазначає, що інший представник відповідача за довіреністю - Михаленко Л.С. ознайомлювалась 08.06.2016 р. з матеріалами справи № 910/8538/16 за заявою від 07.06.2016 р., про що міститься відмітка на даній заяві.

Також у даному судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8538/16 до набрання чинності рішенням у справі за позовом ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» до ТОВ «БЦ квартал М» про визнання недійсним договору зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р., посилаючись на те, що ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» подало позовну заяву до Господарського суду м. Києва про визнання недійсним договору зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим зумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Оскільки відповідач не надав жодних належних доказів у підтвердження обставин, на які посилається в клопотанні про зупинення провадження у справі № 910/8538/18, зокрема, відповідач не вказав номер пов'язаної справи, не надав копій відповідних процесуальних документів, то господарський суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність даного клопотання, у зв'язку з чим воно підлягає відхиленню.

Крім того, представник відповідача надав суду клопотання про призначення судової експертизи, посилаючись на те, що в ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» немає примірника оригіналу договору зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р., укладеного між ТОВ «БЦ Квартал М» та ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА»; що даний договір було укладено директором ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» ОСОБА_4, а від ТОВ «БЦ Квартал М» генеральним директором Швачком Ю.А.; позивач та відповідач були пов'язаними особами та після зміни керівництва ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» мали контроль над даним підприємством і мали можливість сформувати відповідним чином документацію задля створення у відповідача кредиторської заборгованості. У зв'язку з наведеним, відповідач з метою повного та всебічного дослідження обставин укладання договору, який є підставою позову в справі № 910/8538/16, просить призначити в даній справі судову експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо справжності підписів осіб, які містяться на примірниках договорів та визначення часу створення документів.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання відповідача про призначення судової експертизи, господарський суд відхилив його, оскільки встановлення фактів щодо справжності підписів осіб, які містяться на примірниках договорів та визначення часу створення документів, не стосуються предмету спору в даній справі. При цьому, господарський суд зауважує, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи свідчить про недобросовісне зловживання процесуальними правами відповідача та спрямоване на умисне затягування строку розгляду справи.

Крім того, господарський суд зауважує, що подані представником відповідача - ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» в судовому засіданні 22.06.2016 р. клопотання про витребування оригіналів документів та про призначення судової експертизи підписано ОСОБА_2, як представником ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент», а не як представником ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА».

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2016 р. надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.06.2016 р. заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.06.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЦ Квартал М» (надалі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційний центр «СІГМА» (надалі - позичальник) був укладений договір зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р. (надалі - договір), згідно з умовами якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику зворотну фінансову позику (надалі - позика) у розмірі, визначеному у п. 2.1. даного договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений даним договором строк.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. 2.1. договору, сума позики за даним договором становить 837069,28 грн.

За умовами п. 3.1. договору, позикодавець зобов'язаний надати позику протягом 25-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.

Згідно з п. 3.2. договору, позика надається позичальнику у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

Днем надання позики вважається день зарахування суми позики на рахунок позичальника (п. 3.3. договору).

Пунктами 4.1. та 4.2. договору встановлено, що строк надання позики до 31.12.2105 р.; строк вказаний у п. 4.1. договору може бути продовжений за згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу.

Відповідно до п. 5.1. договору, по закінченні строку, вказаного в п. 4.1. договору, позичальник зобов'язується протягом одного робочого дня з дати закінчення строку користування позикою повернути суму, вказану в п. 2.1. даного договору.

Згідно з п. 5.2. договору, позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що днем повернення позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок позикодавця.

За умовами п. 6.1. договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним законодавством України. порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1. договору).

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що позивач свої зобов'язання за довго ром зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р. виконав належним чином, надавши грошові кошти в сумі 837 063,28 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 03.09.2015 р. на суму 748 911,41 грн., № 555 від 16.09.2015 р. на суму 32 883,05 грн., № 556 від 25.09.2015 р. на суму 35 729,06 грн., банківською випискою від 04.09.2015 р. на суму 19 545,76 грн. Всього - 837 069,28 грн.

Однак, відповідач в порушення зобов'язань за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р., зазначені кошти повернув частково на суму 6,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками з особового рахунка відповідача.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р. у розмірі 837 063,28 грн., що підтверджується підписаним уповноваженим особами та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаємних розрахунків за період з 03.09.2015 р. до 09.03.2016 р. (належним чином засвідчена копія якого додана до матеріалів справи).

Враховуючи наведене, ТОВ «БЦ Квартал М» звернулось до ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» з претензією вих. № 05/03 від 09.03.2016 р. та просило погасити заборгованість у розмірі 837 063,28 грн. в строк 10 календарних днів із дати отримання даної претензії. Ця претензія була отримана ОСОБА_4 14.03.2016 р., про що міститься відмітка з підписом даної особи на претензії.

14.03.2016 р. ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» було надано лист-відповідь вих. № 14-03/16 від 14.03.2016 р., в якому відповідач повністю підтвердив суму заборгованості за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р. та обіцяло виконати прострочені зобов'язання.

Однак, станом на день звернення до суду з позовом, грошові кошти в розмірі 837 063,28 грн. відповідач не повернув.

За таких обставин, Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Квартал М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційний центр «СІГМА» про стягнення 837 063,28 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо повернення за даним договором не виконав належним чином.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що в ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» немає примірника оригіналу договору зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р., укладеного між ТОВ «БЦ Квартал М» та ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА»; що даний договір було укладено директором ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» ОСОБА_4, а від ТОВ «БЦ Квартал М» генеральним директором Швачком Ю.А.; позивач та відповідач були пов'язаними особами та після зміни керівництва ТОВ «Інформаційний центр «СІГМА» мали контроль над даним підприємством і мали можливість сформувати відповідним чином документацію задля створення у відповідача кредиторської заборгованості для можливості ініціювати процедуру банкрутства. Оскільки ОСОБА_4 була і є одночасно засновником і власником позивача, а також підписантом від імені позивача, то, на думку відповідача, ОСОБА_4 фактично уклала спірний договір сама з собою, в результаті домовленості її як представника відповідача з позивачем (де вона є власником).

Господарський суд не приймає доводи відповідача, оскільки відповідач не надав суду доказів щодо того, що стосовно наведених ним зловживань з боку вказаної посадової особи - ОСОБА_4 він звертався до органів внутрішніх справ з приводу шахрайства з використанням печатки підприємства тощо. Таким чином, доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях, а не на встановлених фактах, а відтак, не можуть бути взяті судом до уваги.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційний центр «СІГМА» заборгованості в розмірі 837 063,28 грн. за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Квартал М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційний центр «СІГМА» про стягнення заборгованості в розмірі 837 063,28 грн. за договором зворотної фінансової позики № б/н від 03.09.2015 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційний центр «СІГМА» (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, код ЄДРПОУ 37164276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Квартал М» (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, код ЄДРПОУ 38129500) 837 063 (вісімсот тридцять сім тисяч шістдесят три) грн. 28 коп. заборгованості та 12 555 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 95 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 30.06.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина