Рішення № 58681742, 09.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2016Справа №910/6028/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронна-страхова

компанія"

про стягнення 15 470,42 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Оніщенко Г.В., представник, довіреність № 3703/18 від 15.12.2015 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 15 470,42 грн. суми сплаченого страхового відшкодування, а також 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 року порушено провадження у справі № 910/6028/16, розгляд справи призначено на 26.04.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2015 року слухання справи відкладено до 24.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року слухання справи відкладено до 09.06.2016 року.

У судовому засіданні 09.06.2016 року представник позивача подав заяву, у якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 1 170,61 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників. У своєму письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між AT «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 19.07.2014 р. було укладено договір добровільного страхування № 188867Га/14к/пр , за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Мітсубусі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

13.05.2015 р. по вул. М. Залки в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю «Заз», номерний знак НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Мітсубусі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок зазначеного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження відповідно до довідки ДАІ.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.10.2014 року у справі № 756/14040/14-п винним спричиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано як водія «Заз», номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 так і водія автомобіля «Мітсубусі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, яких притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 597/14 від 14.10.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Мітсубусі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завданого внаслідок вищезазначеної ДТП, склала 21 095,21 грн. Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 16 470,42 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Заз», номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0029531, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 статті 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АІ/0029531) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Мітсубусі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 16 470,42 грн., а оскільки вина водіїв у скоєні ДТП є обопільною, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми в розмірі 8 235,21 грн.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АІ/0029531розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі 7 235,21 грн. (8 235,21 грн. - 1 000,00 грн. франшизи)

Представник відповідача у судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначив, що відповідачем було частково сплачено страхове відшкодування в розмірі 6 564,60 грн. Таким чином, станом на день розгляду справи, неоплаченою відповідачем перед позивачем залишається страхове відшкодування в розмірі 670,61 грн.

В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Приватне акціонерне товариство "Українська охоронна-страхова компанія", оскільки спір виник з вини відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 670 (шістсот сімдесят) грн. 61 коп. завданої шкоди та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 14.06.2016 р.