Рішення № 58681430, 29.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.16 Справа № 904/2920/16За позовом: публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 926 558,38 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 002705 від 01 листопада 2015 року, начальник договірно-претензійного бюро юридичного відділу

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 07/05 від 06 травня 2016 року, юрисконсульт першої категорії юридичного відділу

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" розмір завданих збитків у сумі 926 558,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1038-12-54/08/455 про відшкодування витрат по платі за землю від 19 березня 2008 року. Позивач зазначає, що бездіяльністю у вигляді не підписання додаткових угод до договору № 1038-12-54/08/455 від 19.03.2008 про визначення розміру відшкодування витрат на утримання земельної ділянки з 01.01.2014 по 16.04.2014, які були б підставою для фактично понесених позивачем витрат, відповідач завдав позивачу збитків.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

- з наданих позивачем в обґрунтування понесених збитків податкових декларацій з плати за замелю №3 від 19.05.2014, №4 від 14.07.2014 та копій платіжних доручень №2707 від 28.02.2014 на суму 2 360 649,41грн., №6565 від 30.04.2014 на суму 462 744,36грн., №8448 від 30.05.2014 на суму 493 186,96грн. не можливо встановити, що саме сума 926 558,38грн. була сплачена позивачем, як плата за землю, якою фактично користувався відповідач;

- зміст угоди, зокрема п.1.1, свідчить про домовленість відшкодування конкретної суми витрат, а не всіх платежів, що здійснювались позивачем, як плата за землю, а саме, в розмірі, який відповідав платі, встановлений для добування корисних копалин, що підтверджується розрахунком, наведеним в додатках до угоди та в додатковій угоді від 09.11.2010. Саме з цією метою п.1.1. угоди передбачено, що розмір відшкодування плати за землю встановлюється в додатку №1 до договору, зміни до вказаного додатку вносяться за попередньою письмовою згодою сторін;

- розмір відшкодування витрат на утримання земельної ділянки за оспорюваний період сторонами не погоджено. З огляду на це відповідачем правомірно запропоновано проект додаткової угоди, яким передбачався розмір компенсації саме в межах витрат для справляння плати за землю для видобування корисних копалин із застосуванням коефіцієнту 0.45 (відповідно до рішення Криворізької міської ради №2088 від 26.06.2013 функціональне призначення "земельні ділянки, надані гірничо-видобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин"). Позивач, в свою чергу, сплативши податок на земельну ділянку із застосуванням коефіцієнту 3,0 (відповідно до рішення Криворізької міської ради №2088 від 26.06.2013, функціональне призначення "усі земельні ділянки за певним функціональним призначенням, правовстановлюючі документи на які фактичними землекористувачами не оформлені"), намагається перекласти компенсацію власної бездіяльності щодо оформлення або поновлення правовстановлюючих документів, яка була надана йому в користування саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що підтверджується витягами з Управління Держкомзему у м. Кривому Розі від 08.09.2010 за вих. №122-ст/1, 122-ст/3, вих. 122-ст.5;

- позивач мав можливість в порядку статей 141, 142 Земельного кодексу України припинити користування земельною ділянкою. Жодних дій щодо припинення користування земельною ділянкою в спосіб, передбачений законодавством, позивачем не вчинялось;

- позивач, в порушення постанови Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", статей 156,157 Земельного кодексу України, визначив розмір збитків самостійно, на власний розсуд, з огляду на це розмір збитків є недоведеним. У відповідача відсутнє зобов'язання щодо відшкодування податку на землю ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

Розгляд справи був відкладений з 10.05.2016 на 30.05.2016. У судовому засіданні оголошена перерва на 13.06.2016. Ухвалою господарського суду від 13.06.2016 термін розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 23.06.2016. У с удовому засіданні 23.06.2016 оголошена перерва на 29.06.2016.

У судовому засіданні 29.06.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 1949 року рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради депутатів трудящих №51 "Про затвердження закріплених ділянок, які перебували в користуванні шахтоуправлінь треста "Кривбасруда" затверджені земельні ділянки, які знаходилися і користуванні треста "Криввбасруда" і закріплені земельні відводи за шахтоуправліннями у відповідності з наданими планами і експлікаціями, у тому числі по шахтному управлінню ім. Орджонікідзе площею 386,4га (п.1 рішення) та запропоновано тресту "Кривбасруда" за необхідності розширення меж земельних відводів оформлювати такі рішенням виконкому до початку експлуатації (п.2 рішення), а.с.115, том.1.

В подальшому, рішенням №53 виконавчого комітету Криворізької міської ради депутатів трудящих від 28 жовтня 1950 року в рішення №51 від 12.08.1949 внесено зміни в частині площ земельних ділянок, які були закріплені за шахтоуправліннями, за шахтоуправлінням ім. Орджонікідзе була закріплена земельна ділянка площею 408,4га (а.с.116, том 1).

Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі (ст. 20 Земельного кодексу Української РСР в редакції 1970 року - Кодекс втратив чинність на підставі Постанови ВР УРСР № 562-XII від 18.12.90).

Згідно ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції Кодексу 1990 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Однак, з прийняттям цих Кодексів у липні 1970 року та грудні 1990 року право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовувалась шахтоуправління ім. Орджонікідзе, не було посвідчено державним актом.

Земельний кодекс України від 25.10.2001, який набрав чинності 01.01.2002, не передбачав права постійного користування земельною ділянкою для підприємств, установ та організацій, які не належать до державної або комунальної власності та, відповідно, видачі державного акта на землю.

Таким чином, право користування позивачем земельною ділянкою, на якій було розміщено цілісний майновий комплекс шахти ім. Орджонікідзе, підтверджувалось вищенаведеними рішеннями землевласника.

Згідно довідки головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 09.06.2016 №19-404-99.17-5270/2-16 державний акт на право постійного користування землею на земельну ділянку для розміщення цілісного майнового комплексу шахти ім. Орджонікідзе не виготовлявся.

За даними державного земельного кадастру земельні ділянки обліковувались за позивачем (п.5 рішення Криворізької міської ради №2002 від 22.05.2013).

09 листопада 2001 року між відкритим акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат", як продавцем, та відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", як покупцем, був укладений договір №1167-16, відповідно до п.1.1. якого продавець зобовязується передати у власність покупця майно цілісного майнового комплексу "Шахта ім. Орджонікідзе", розташованого за адресою: м. Кривий Ріг на земельній ділянці площею 549 399 м.кв. (викопіювання плану земельної ділянки, документ, який визначає право ВАТ "КЗК" користування даною земельною ділянкою і право передати земельну ділянку в користування ВАТ "ЦГЗК" є додатком №2 до договору), а.с.92-93, том 1.

Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 09.11.2001 відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" передало, а відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" прийняло майно цілісного майнового комплексу, придбаного за договором купівлі продажу від наведеної дати (а.с.94-103, том 1).

Згідно п.1.1. Статуту публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" є правонаступником всіх прав та обовязків відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", заснованого Державною акціонерною компанією "Укррудпром" на виконання спільного наказу Державного комітету промислової політики України та Фонду державного майна від 19.02.2001 №66/245.

Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" було створено в процесі приватизації державного майна Центрального державного гірничо-збагачувального комбінату з правом повної правонаступності прав і обовязків, в подальшому було перейменоване в публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", яке є правонаступником усього майна, прав та обовязків державного підприємства "Центральний державний гірничо-збагачувальний комбінат". У звязку із зміною типу товариства найменування публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" викладене як приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (розділ "Загальні положення" Статуту, а.с.119-123, том 1).

19 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо збагачувальний комбінат" (комбінат) та відкритим акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (підприємство) укладена угода №1038-12-54/08/455 про відшкодування витрат по платі за землю, відповідно до умов якої Комбінат зобовязується відшкодувати Підприємству в березні 2008 року 499 229,36грн., у тому числі податок на додану вартість 83 204,89грн., що фактично сплачені як плата за землю, на яких розташовані обєкти нерухомості Комбінату придбані по договору купівлі-продажу №1167-16-01/2001 від 09.11.2001, на поточний рахунок Підприємства з призначенням платежу "відшкодування витрат по платі за землю відкритому акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" за період з 01.01.2005 по 01.01.2008 за землю площею 54,94га. Розмір відшкодування обчислюється за земельні ділянки площею 54,94га, що фактично використовується Комбінатом, та грошової оцінки цих земель, наданої Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів Підприємству, та визначений в Додатку №1, який погоджений сторонами і є невід'ємною частиною Угоди. Зміни до вказаного додатку вносяться за попередньою письмовою згодою сторін.

Угода №1038-12-54/08/455 від 19.03.2008 про відшкодування витрат по платі за землю укладена з протоколом розбіжностей №949 від 18.04.2008, згідно якого Угода доповнена пунктом 1.2. наступного змісту: за період з 01.01.2008 до припинення дії угоди щомісячно перераховувати Підприємству суму 14 418,44грн. відшкодування витрат, повязаних з утриманням земельної ділянки на протязі 5 календарних днів з моменту отримання рахунку (згідно додатку №2 до угоди). Розмір плати може бути переглянутий за вимогою однієї із сторін у випадку зміни грошової оцінки земельної ділянки і в інших випадках, передбачених діючим законодавством України (а.с.17 том 1).

Згідно п.3 Угоди в редакції протоколу розбіжностей Угода дійсна з моменту підписання і до моменту отримання Підприємством рішення Криворізької міської ради про припинення права користування на дану земельну ділянку.

Дія Угоди припиняється у разі:

- закінчення строку, на який вона була укладена;

- ліквідації підприємства;

- достроково за згодою сторін чи за рішенням суду;

- переоформлення Комбінатом права користування зазначеними земельними ділянками шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру (п.8 Угоди).

Розрахунок суми відшкодування за період з 01.01.2005 по 01.01.2008 за землю площею 54,94га складає 499 229,36грн. (Додаток №1 до Угоди), а за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 складає 14 418,44грн. (Додаток №2 до Угоди).

Розмір відшкодування витрат на сплату земельного податку за період з 01.01.2005 по 31.12.2008 розраховувався на підставі тимчасових довідок про визначення грошової оцінки земельних ділянок, які видані Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах 01.02.2005, з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації грошової оцінки згідно вимог ст. 289 Податкового кодексу України (а.с.139-143, том 1).

09 листопада 2010 року між відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо збагачувальний комбінат" (комбінат) та відкритим акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (підприємство) укладена Додаткова угода №1038-12-54/08/455 від 19.03.2008, згідно якої сторони домовились, що:

за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 Комбінат щомісячно перераховує Підприємству суму відшкодування витрат, повязаних з утриманням земельних ділянок (з урахуванням індексації грошової оцінки з 01.01.2009 на коефіцієнт 1,152), з розрахунку:

(250687 кв.м* 142,38 грн./кв.м*1%*25%) = 89232,04 грн. (проммайданчик, зона здвигу та інш.)

(2341 кв.м* 98,84 грн./кв.м*1%) = братські могили (кладовище)

(111207 кв.м* 1,12 грн./кв.м* 1% 3%) = 37,37 грн. (огороди)

(169927 кв.м* 165,96 грн./кв.м* 1%* 25%) = 70511,21 грн. (кар'єр)

(15273 кв.м* 165,98 грн./кв.м* 1%) = 25290,37 грн. (автоколона №7 в минулому)

89232,04грн.+37,37грн.+70511,21грн.+25290,37грн. = 185070,99грн. загальна сума за 2009 без ПДВ.

Загальна сума до повернення з розрахунком ПДВ:

185070,99 грн.* 1,2 = 222085,19 грн.

Щомісячна плата з розрахунком ПДВ:

185070,99 грн./12 міс.* 1,2 = 18507,10 грн.

За період с 01.01.2010 по 31.12.2010 р. Комбінат щомісячно перераховує підприємству суму відшкодування затрат, які пов'язані з змістом земельних ділянок (з розрахунком індексу грошової оцінки з 01.01.2010р. на коефіцієнт 1,059 та нової грошової оцінки з 01.01.2010р.), з розрахунку:

(250687 кв.м* 150,78 грн./кв.м* 1%*25%) = 94496,47 грн. (проммайданчик, зона здвигу та інш.)

(2341 кв.м*104,67 грн./кв.м*1%) = братські могили (кладовище)

(111207 кв.м*1,19 грн./кв.м*1%*3%) = (огороди)

(169927 кв.м*175,77 грн./кв.м*1%*25%) = 74670,17 грн. (карєр)

(15237 кв.м*175,77 грн./кв.м*1%) = 26782,07 грн. (автоколона № 7 в минулому)

94496,47 грн.+39,70 грн.+74670,17 грн.+26782,07грн. = 195988,40 грн./12 міс.*5 міс. = 81661,83 грн.

З 01.01.2010 по 31.05.2010р.

(233922 кв.м.*180,60 грн./кв.м*1%*25%) = 105615,78 грн. (проммайданчик, зона здвигу та інш.)

(16765 кв.м*159,30 грн./кв.м*1%*25%) = 6676,66 грн. (склад "М-К и ДСФ")

(2341 кв.м*153,09 грн./кв.м*1%) = братські могили (кладовище)

(111207 кв.м*1,38 грн./кв.м*1%*3%) = 46,04 грн. (огороди)

(169927 кв.м*218,70грн./кв.м*1%*25%) = 92907,59 грн. (карєр)

(15237 кв.м*59,40 грн./кв.м*1%) = 9050,78. (автоколона №7 в минулому)

105615,78 грн.+6676,66 грн.+46,04 грн.+92907,59 грн.+9050,78 = 214296,85 грн./12 міс.*7міс. = 125006,50 грн.

З 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

81661,83 грн.+125006,50. = 206668,33 грн. загальна сума за 2010 рік без ПДВ.

Загальна сума до розміщення з розрахунку ПДВ:

206668,33 грн.*1,2 = 248002,00 грн.

Щомісячна плата з розрахунку ПДВ:

195988,40 грн./12 міс.*1,2 = 19598,84 грн. (у тому числі ПДВ 3266,47 грн.) з 01.01.2010 31.05.2010.

14296,85 грн./12 міс.*1,2 = 21429,68 грн. (у тому числі ПДВ 3571,61 грн.) з 01.06.2010 31.12.2010.

Розмір відшкодування витрат на сплату земельного податку за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 розраховувався на підставі довідок про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданих Управлінням держкомзему у м. Кривий ріг Дніпропетровської області (а.с.144-149, том 1).

В звязку з прийняттям Криворізькою міською радою рішення №2088 від 26.06.2013 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу", яким було затверджено ставки податку на земельні ділянки на території міста та розміри коефіцієнтів диференціації ставки земельного податку певного функціонального призначення, які почали діяти з 01.01.2014, позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду від 14.02.2014 до договору, якою передбачив новий розмір щомісячного розміру податку, затвердженого вказаним рішенням міської ради (лист від 18.02.2014 за вих.№53-14/544, додатком до якого є додаткова угода від 14.02.2014 в двох примірниках на 2- х аркушах, а.с.23 том 1). Лист з додатком отримано відповідачем 27.02.2014 (а.с.24-25 том 1).

04 липня 2014 року від ПАТ "ЦГЗК" позивачем отримано лист №4606/29, яким повідомлено про переоформлення права користування земельними ділянками під обєктами нерухомості цілісного майнового комплексу шахти "Орджонікідзе" (копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права містяться в матеріалах справи (а.с.26-29).

ПАТ "Кривбасзалізрудком" здійснювало оплату земельного податку за спірну земельну ділянку у розмірі розрахованому з урахуванням вказаного рішення.

Проте, додаткова угода підписана не була.

Рішенням Криворізької міської ради від 22.05.2013 №2002 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на них та надання в оренду для розташування обєктів шахти імені Орджонікідзе публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 53,3550га для розташування обєктів шахти імені Орджонікідзе та надано із земель комунальної власності міста публічному акціонерному товариству "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" земельні ділянки загальною площею 53,3550га. Земельні ділянки надаються за рахунок забудованих земель промисловості, облікованих за Криворізьким залізорудним комбінатом для розміщення шахти ім. Орджонікідзе.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 22.05.2013 №2002 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (орендар) були укладені договори оренди:

- договір оренди земельної ділянки №2014151 від 04.04.2014 площею 52,0759га, яка знаходиться за адресою: вул. Оренбурзька,12 у Тернівському районі м. Кривого Рогу;

- договір оренди земельної ділянки №2014152 від 04.04.2014 площею 1,0182га, яка знаходиться за адресою: вул. Оренбурзька,12 у Тернівському районі м. Кривого Рогу;

- договір оренди земельної ділянки №2014153 від 04.04.2014 площею 0,2609га, яка знаходиться за адресою: вул. Оренбурзька,12 у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Земельні ділянки за даними договорами оренди надані для розташування обєктів шахти імені Орджонікідзе ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" для розробки залізистих магнетитових кварцитів поля шахти імені Орджонікідзе для розташування промислового майдану та зони зрушення (земельна ділянка №3), за цільовим використанням згідно з класифікацією видів цільового призначення земель землі для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства, що повязані з користуванням надрами (код 11.01).

Таким чином, у звязку з переоформленням права землекористування зазначеними вище земельними ділянками шляхом підписання договорів оренди земельних ділянок від 16 квітня 2014 року, їх державної реєстрації, Угода №1038-12-54/08/455 від 19.03.2008 про відшкодування витрат по платі за землю, укладена з протоколом розбіжностей №949 від 18.04.2008, припинила свою дію з 16.04.2014.

02.06.2015 на адресу позивача відповідачем направлено лист з проханням підписати додаткову угоду до договору про відшкодування витрат, загальна сума відшкодування витрат за якою становить 462 860,09грн. за період з 01.01.2014 по 15.04.2014 (а.с.50 том.1). При цьому відповідачем при проведенні розрахунку відшкодування витрат у сумі 462 860,09грн. використовувався коефіцієнт корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин 0,45.

Позивач не погодився з проектом додаткової угоди, наведеним в ній розрахунком суми, яка підлягає відшкодуванню та повернув її відповідачеві без підписання (а.с.52-53, том 1).

Згідно рішення Криворізької міської ради №2088 від 26.06.2013 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" (ХХХV сесія VІ скликання) з 01 січня 2014 року затверджено та введено в дію ставки податку за земельні ділянки на території міста, визначені відповідно до вимог п.1 ст. 275 Податкового кодексу України як для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1 000 тис. осіб (п.1.1. рішення) (а.с.104-114, том 1).

Цим рішенням встановлені розміри коефіцієнтів диференціації ставки земельного податку за користування земельними ділянками певного функціонального використання та місцезнаходження в межах міста:

- за земельні ділянки, надані гірничо-видобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин встановлений коефіцієнт 0,45 (п.23 додатку до рішення міської ради);

- усіх земельних ділянок за певним функціональним призначенням, правовстановлюючі документи на які фактичними землекористувачами не оформлені (за винятком тих, на які оформлені попередні договори оренди до вкладання основного договору оренди земельної ділянки) встановлено коефіцієнт 3,00 (п.26 додатку до рішення міської ради).

Враховуючи, що позивачем не було в установленому порядку оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій був розташований цілісний майновий комплекс шахтоуправління ім. Орджонікідзе, сплачуючи земельний податок за землю в спірному періоді позивачем застосовано коефіцієнт 3,00.

З наведеного вбачається, що сторони угоди №1038-12-54/08/455 про відшкодування витрат по платі за землю від 19.03.2008 не дійшли згоди щодо суми відшкодування витрат, повязаних з утриманням земельної ділянки.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 926 558,38грн. розраховані з урахуванням коефіцієнту 3,00, що фактично сплачені ним як плата за землю, на якій розташовані обєкти нерухомості відповідача, придбані останнім по договору купівлі-продажу від 09.11.2001, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно положень ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, згідно ст. 224 Господарського кодексу України та ст. ст. 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд встановив, що позивачем надані належні та допустимі докази в підтвердження наявності вини у відповідача та доказів понесення позивачем збитків в заявленому розмірі 926 558,38грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань.

За змістом Угоди №1038-12-54/08/455 про відшкодування витрат по платі за землю від 19 березня 2008 року відповідач зобовязався до припинення дії Угоди щомісячно відшкодовувати позивачеві витрати, повязані з утриманням земельної ділянки.

Судом встановлено, що Угода припинила свою дію з 16.04.2014, не відшкодовано відповідачем на користь позивача витрати, повязані з утриманням земельної ділянки у розмірі сплаченого земельного податку за період з 01.01.2014 по 15.04.2014 у заявленій сумі.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем земельного податку за період з 01.01.2014 по 15.04.2014, отже розмір витрат, повязаних з утриманням земельної ділянки, яка перейшла у користування відповідача відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 09.11.2001, є доведеним позивачем.

Доводи відповідача щодо можливості оформлення позивачем правовстановлюючого документа на земельну ділянку або отримати його дублікат не приймаються судом, оскільки, як зазначено вище, з введенням в дію Земельного кодексу України (в редакції 2001 року, який набрав чинності з 01.01.2002), право отримання Державного акту на землю мали лише певні види підприємств, до яких позивач, як публічне акціонерне товариство, не віднесено. Постійне землекористування позивача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради 1949,1950 років. Станом на дату прийняття цих рішень видача Державних актів не проводилась.

Стосовно наявності причинного звязку між збитками, понесеними позивачем та бездіяльністю відповідача в неотриманні правовстановлюючих документів слід зазначити наступне.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Протягом тривалого часу (з дати укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна у 2001 році до 2013 року) відповідач не звертався до органу місцевого самоврядування з проханням укласти договір оренди на земельну ділянку, на якій розташовані обєкти нерухомості.

В свою чергу, позивач дотримався вимог чинного законодавства щодо своєчасного внесення плати за землю у вигляді земельного податку. Заборгованість зі сплати земельного податку за спірний період за позивачем не значиться. Крім того, позивач, як постійний землекористувач, до припинення права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, не мав підстав відмовитись від сплати земельного податку, декларування та сплата якого є обовязковим. За змістом положень Податкового кодексу України плата за землю є законодавчо регульованою ціною і, як наслідок, не може змінюватися сторонами. Відсутність підписаної додаткової угоди до договору про відшкодування витрат на утримання земельної ділянки, якою погоджувався б розмір відшкодування, не звільняє відповідача від такого відшкодування на користь позивача.

Доводи відповідача щодо наявності у позивача права відмовитися від права постійного користування земельною ділянкою на підставі статей 141, 142 Земельного кодексу України, як підставу в задоволенні позовних вимог, відхиляються судом.

Виходячи із наведених норм законодавства (ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України), у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких припиняється право постійного користування земельною ділянкою.

Відтак, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Земельна ділянка площею 54,94га, на якій розташована шахта ім. Орджонікідзе, знаходилася в постійному користуванні ПАТ "Кривбасзалізрудком" до 16.04.2014 на підставі рішень виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 серпня 1949 року №51 "Про затвердження закріплених ділянок, які перебували в користуванні шахтоуправлінь треста "Кривбасруда" та від 28 жовтня 1950 року №53.

Згідно п. "е" ст.141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відтак, з огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України, відповідно до яких право власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна виникає з моменту державної реєстрації, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Відповідач доводив обставини звернення до міської ради з питання оформлення права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, в порядку, визначеному ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, питання щодо спірної земельної ділянки та надання її в користування відповідачу міською радою на сесії було розглянуто лише у 2013 році, у той час як обєкт цілісного майнового комплексу перейшов у власність відповідача на підставі договору від 09.11.2011.

Ініціювавши одержання земельної ділянки у користування, дії чи бездіяльність міської ради з питання оформлення права користування земельною ділянкою для відповідача останнім не оскаржувалися.

Суд вважає правомірними доводи позивача про неможливість застосування до спірних відносин у періоді стягнення збитків з 01.01.2014 по 15.04.2014 включно коефіцієнту 0,45 (згідно рішення Криворізької міської ради №2088 від 26.06.2013), оскільки в цьому періоді ані у позивача, ані у відповідача не було належним чином виготовлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Отже, застосування коефіцієнту 0,45 можливо з дати укладання між відповідачем та Криворізькою міською радою договорів оренди земельних ділянок.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, наведених вище положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог та задоволення позову у повному обсягу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00190977) на користь публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд.1а, ЄДРПОУ 00191307) збитки у сумі 926 558,38грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 13 898,38грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 01.07.2016