ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30 червня 2016 р.
Справа № 902/477/16
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНЕКСПЕРТ" (вул.Миколи Грінченка, 4, м.Київ, 03680)
до:Фермерського господарства "Фермер ОСОБА_1В." (відокремлена садиба вул.Ново-Радянська, буд.20, с.Сонячне, Крижопільський район, Вінницька область, 24606)
про стягнення 2132493,92 грн.
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.
Представники
позивача : ОСОБА_2
відповідача : не з"явився
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНЕКСПЕРТ" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до фермерського господарства "Фермер ОСОБА_1В." про стягнення боргу, який виник внаслідок неналежного виконання договору № 14/04/15-01-К від 14.04.2015 року про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів, з яких: 1072230,46 грн. заборгованості по кредиту; 203 874,04грн. процентів за користування фінансовим кредитом; 145 401,40 грн. комісії за повернення кредиту; 65 406,04 грн. інфляційних; 17 057,04 грн. три проценти річних; 244 442,38 грн. пені за порушення термінів сплати кредиту; 24 084,67 грн. пені за порушення термінів сплати процентів; 359 997,89 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 08.06.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 30.06.2016 року.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому, від останнього надійшло клопотання (вх. № канц. 06-52/6064/16 від 29.06.2016 року) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання, оскільки директор ФГ "Фермер ОСОБА_1В." перебуває у відрядженні з 10 по 30 червня 2016 року.
Суд, з'ясував думку представника позивача стосовно даного клопотання.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечив.
Дане клопотання відхилене судом як необґрунтоване.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи встановлено, що за домовленістю сторін між ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ», як Кредитодавцем, ФГ «Фермер ОСОБА_1В.», як Позичальником та Покупцем, та ТОВ «Кроп Майстер Дистрибьюшн», як Продавцем, було досягнуто згоди про те, що Кредитодавець надає Позичальнику (Покупцю) кредит, за рахунок якого останній здійснює придбання насіння сої та засобів захисту рослин у Продавця під посівну компанію 2015 року з послідуючим розрахунком за отримані кредитні кошти за рахунок вирощеного врожаю.
Як наслідок, між ФГ «Фермер ОСОБА_1В.», як Покупцем, ТОВ «Кроп Майстер Дистрибьюшн», як Продавцем, та ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ», як Кредитодавцем Покупця, було укладено Договір №14/04/15-01 від 14.04.2015 року купівлі-продажу насіння та засобів захисту рослин за рахунок кредитних коштів.
Між ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ», (Кредитодавець), з однієї сторони, та ФГ «Фермер ОСОБА_1В.», (Позичальник), з другої сторони, було укладено договір №14/04/15-01К від 14.04.2015 року про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів за цільовим призначенням ( п.1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2 договору, Кредитодавець надає Позичальникові в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності грошові кошти на умовах кредиту в розмірі 1118817,43 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, можливі штрафи та пені, а також комісію з повернення кредиту на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.3. договору було обумовлено, що кредит одержаний Позичальником за цим договором, використовується за цільовим призначенням: сплата вартості насіння та засобів захисту рослин згідно договору купівлі-продажу №14/0/15-01 від 14.04.2015 року, що укладений між Позичальником, Кредитодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кроп Майстер Дистрибьюшен».
Пунктом 1.4. договору було встановлено, що строк користування кредитом: до 13 листопада 2015 року. При цьому, у разі, якщо день повернення кредиту припадає на неробочий день, то днем повернення кредиту вважається перший робочий день після такого неробочого дня.
Згідно із пунктом 2.4. та 2.5. договору датою видачі кредиту його частини є день списання (перерахування) грошових коштів з поточного рахунку Кредитодавця.Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, сплатити проценти, можливі штрафи та пені, а також комісію за даним договором до 13 листопада 2015 року. Повернення кредиту, сплата процентів та комісії за повернення кредиту здійснюється шляхом зарахування відповідної суми на поточний рахунок Кредитодавця. Датою повернення кредиту, плата процентів, можливих штрафів та пені, комісії за повернення кредиту вважається дата надходження коштів на поточний рахунок Кредитодавця.
За користування коштами згідно п.3.1 договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за процентною ставкою 17% річних.
Проценти за користування Кредитом нараховуються щомісяця та обчислюються від суми кредиту, яка фактично знаходилась у користуванні Позичальника за кожен календарний день користування Кредитом за методом «факт/360» з моменту надання Кредиту до моменту повного повернення Кредиту, при цьому день надання Кредиту враховується, а день повернення Кредиту не враховується (п. 3.3. договору).
У відповідності до пунктів 4.1.- 4.4. Договору про надання фінансового кредиту, Позичальник додатково до процентів за користування Кредитом, сплачує Кредитодавцю комісію за повернення кредиту, яка визначається за формулою: Рк = Сп х (К2/К1) - Сп, - де: Рк - розмір комісії в гривнях, що підлягає оплаті; Сп - сума платежу в гривнях, яка вноситься Позичальником в рахунок погашення Кредиту; та/або сплати процентів за користування Кредитом; К1 - Курс в день підписання цього Договору, але не більше ніж Курс в день надання; Кредиту Позичальнику за цим Договором; К2 - Курс в день, в якому здійснюється сплата комісії; Курс в день - офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня, але не менше ніж середній курс продажу долара США за гривні на міжбанківському ринку опублікований на сайті http://mezhbanc.org.ua в робочій день, що передує дню.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання вищевказаних договірних зобов'язань та за письмової вказівки ФГ «Фермер ОСОБА_1В.» від 14.04.2015 року (копія якої міститься в матеріалах справи а.с. 30), ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ» надало кредит ФГ «Фермер ОСОБА_1В.» та перерахувало 22.04.2015 року за дорученням останнього кошти в розмірі 1 118 817,43 грн. на рахунок ТОВ «Кроп Майстер Дистрибьюшн», що стверджується копією банківської виписки та платіжного доручення № 1 від 22.04.2015 року ( а.с. 32-33).
В свою чергу ФГ «Фермер «ОСОБА_1В.» за отримані кредитні кошти, які за його дорученням були сплачені ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ» на рахунок Продавця - ТОВ «Кроп Майстер Дистрибьюшн», отримав в останнього насіння сої та засоби захисту рослин на загальну суму 1 118 817,43 грн., що зокрема стверджується: видатковою накладною № 22 від 22.04.2015 року на суму 690 090,90 грн.; видатковою накладною №23 від 29.04.2015 року на суму 417916,81 грн.; видатковою накладної № 296 від 11.06.2015 року на суму 10 809,72 грн.
Як видно з матеріалів справи в червні місяці 2015 року ФГ «Фермер ОСОБА_1В.» провів часткове повернення продавцю придбаного в ТОВ «Кроп Майстер Дистрибьюшн» товару на загальну суму 46 633,56грн., в тому числі: згідно накладної №17 від 29.06.2015 року на загальну суму 10809,72 грн.; згідно накладної №20 від 29.06.2015 року на загальну суму 35823,84 грн.
При цьому, як стверджується матеріалами справи ТОВ «Кроп Майстер Дистрибьюшн» в свою чергу повернуло ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ» грошові кошти за повернутий покупцем товар в розмірі 46 633,56 грн., що стверджується банківською випискою, копія якої міститься в матеріалах справи.
Позивач в позові та в поясненнях в судовому засіданні зазначає, що вище вказана сума коштів в розмірі 46 586,97 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості по кредиту та 46,59 грн. в рахунок оплати комісії за повернення кредиту, про що було повідомлено відповідача ОСОБА_3 від 27.11.2015 року, копія якої міститься в матеріалах справи ( а.с. 40).
З врахуванням викладеного судом встановлено, що позивачем в повному обсязі виконано умови кредитного договору.
Натомість відповідач, ФГ «Фермер ОСОБА_1В.» порушив умови договору, фінансовий кредит Кредитодавцю не повернув, допустивши тим самим порушення взятих на себе грошових зобов'язань.
З врахуванням викладеного, залишок простроченої заборгованості ФГ «Фермер ОСОБА_1В.» перед ТОВ «ФК «ФІНЕКСПЕРТ» по тілу кредиту складає 1 072 230,46 грн.
Розмір комісії за повернення Кредиту, нарахування якої передбачене пунктами 4.1.-4.4 Договору про надання фінансового кредиту, становить 145 401,40 грн.
Окрім того, згідно до п.6.1. Договору про надання фінансового кредиту, у разі порушення Позичальником терміну повернення Кредиту та/або терміну сплати процентів за користування Кредитом, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості за Кредитом та/або процентами, за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 30% від загальної суми простроченої заборгованості на день її виникнення.
Розмір пені за порушення термінів сплати кредиту становить 244 442,38грн., а за порушення термінів сплати процентів - 24 084,67грн. Розмір штрафу становить 359 997,89 грн.
Непроведення розрахунків спонукало позивача звернутись з позовом до суду про стягнення боргу з урахуванням штрафних санкцій, а саме, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 132 493,92 грн., що включає в себе: 1 072 230,46 грн. заборгованості по кредиту; 203 874,04 грн. процентів за користування фінансовим кредитом; 145 401,40 грн. комісії за повернення кредиту; 65 406,04 грн. інфляційних; 17 057,04 грн. три проценти річних; 244 442,38 грн. пені за порушення термінів сплати кредиту; 24 084,67 грн. пені за порушення термінів сплати процентів; 359 997,89 грн. штрафу.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем разом з клопотанням про відкладення розгляду справи, долучено лист № 28 від 23.06.2016 року про визнання заборгованості відповідачем в сумі 1435683,14 грн., в якому зокрема останній зазначив що невиконання фермерським господарством договірних зобов'язань по вищевказаному договору було викликане об'єктивними причинами, а саме, посухою в регіоні де знаходиться відповідач і як наслідок недоотримання врожаю зернових та фізичною неспроможністю погасити борг.
При вирішенні спору суд виходив з наступного.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч. 1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Факт наявності у позичальника перед позивачем заборгованості: 1 072 230,46 грн. заборгованості по кредиту; 203 874,04 грн. процентів за користування фінансовим кредитом; 145 401,40 грн. комісії за повернення кредиту належним чином доведений та перевірений, документально підтверджений. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача: 65 406,04 грн. інфляційних втрат; 17 057,04 грн. три проценти річних; 244 442,38 грн. пені за порушення термінів сплати кредиту; 24 084,67 грн. пені за порушення термінів сплати процентів; 359 997,89 грн. штрафу.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Згідно із ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Окрім того, згідно до п.6.1. Договору про надання фінансового кредиту, у разі порушення Позичальником терміну повернення Кредиту та/або терміну сплати процентів за користування Кредитом, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості за Кредитом та/або процентами, за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 30% від загальної суми простроченої заборгованості на день її виникнення.
Суд, здійснивши перерахунок 65406,04 грн. інфляційних; 17 057,04 грн. три проценти річних; 244 442,38 грн. пені за порушення термінів сплати кредиту; 24 084,67 грн. пені за порушення термінів сплати процентів; 359 997,89 грн. штрафу не виявив помилок, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 50000,00 грн.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд зазначає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.
Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру.
Статтею 12 Закону України Про адвокатуру зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.
Згідно свідоцтва № 468 про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).
Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 підтверджуються угодою про надання правової допомоги № 1 від 20.05.2016 року, яка в сою чергу укладена між позивачем та ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_2 Відповідно до п.1.1. даної угоди замовник доручає, а Виконавці беруть на себе зобов'язання надати йому у відповідності до умов даної угоди правову допомогу з приводу: стягнення із Фермерського господарств «Фермер ОСОБА_1В.» дебіторської заборгованості за договором про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 14/04/15-01 від 14.04.2015 року в сумі 1072230,46 грн., а також належних за вказаним договором платежів і штрафних санкцій відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг Виконавців проводиться авансовим шляхом в безготівковій формі рівними частками по 50% ( тобто по 25 тисяч) на рахунок кожного із Виконавців.
На виконання умов договору, платіжними дорученнями № 1005 від 26.05.2016 року та 1004 від 26.05.2016 року позивач перерахував на рахунок ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_4 (свідоцтво №169 від 12.02.1994р.) по 25 000,00 грн.відповідно.
У матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 468, посвідчення адвоката № 53 від 15 вересня 2010 року та довіреність № 03/06/16-01 від 03.06.2016 року, видана позивачем на представництво його інтересів ОСОБА_2
Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 приймав участь у судовому засіданні в якості представника позивача.
Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Таким чином, з огляду на те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених витрат позивача в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_2 у розгляді справи № 902/477/16, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката задовольнити в розмірі 10000,00 грн. В решті задоволення відмовити.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Виходячи з наведеного, та з врахуванням визнання заборгованості відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Фермер ОСОБА_1В."( Вінницька обл., Крижопільський р-н, с. Сонячне; код ЄДРПОУ 13324804) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНЕКСПЕРТ" (вул.Миколи Грінченка, 4, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39314440) 1 072 230,46грн. заборгованості по кредиту; 203 874,04грн. процентів за користування фінансовим кредитом; 145 401,40грн. комісії за повернення кредиту; 65 406,04грн. інфляційних; 17 057,04грн. три проценти річних; 244 442,38грн. пені за порушення термінів сплати кредиту; 24 084,67грн. пені за порушення термінів сплати процентів; 359 997,89 грн. штрафу; 31987,40 витрат зі сплати судового збору; 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом.
Повне рішення складено 02 липня 2016 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (відокремлена садиба вул.Ново-Радянська, буд.20, с.Сонячне, Крижопільський район, Вінницька область, 24606)
Судове рішення № 58681331, Господарський суд Вінницької області було прийнято 30.06.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/477/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: