Ухвала суду № 58681291, 10.06.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 червня 2016 року Справа № 915/2167/15 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"на постановувід 29.03.2016 Одеського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Миколаївської області № 915/2167/15за позовомМіського комунального підприємства "Миколаївводоканал"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"простягнення заборгованості в сумі 452860,89грн,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 1525619597 від 14.04.2016, в графі "призначення платежу" якого зазначено: "Оплата судових зборів Счетб/н от 12.04.16 Договор б/н от 12.04.16 сума 8151,50 ПДВ (звільнення від ПДВ)0,00", проте не зазначено ні номера справи, по якій сплачено судовий збір, ані дати процесуального документу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 86, 111, п. 4 ч. 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 915/2167/15 Господарського суду Миколаївської області повернути скаржнику, а справу - до Господарського суду Миколаївської області.

Судді К.В. Грейц

С.В. Бакуліна

О.І. Поляк