Ухвала суду № 58681063, 29.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2016 р. м. Київ К/800/48443/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.

за участю представників сторін: позивача - Фрейдун О.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014 р.

у справі № 819/1970/13-а

за позовом Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - відповідач, Кременецька ОДПІ ГУ Міндоходів), в якому просило суд визнати протиправним та недійсним з моменту прийняття і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 р. № 0000721700.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 18.06.2013 р. № 0000721700.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014 р. постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014 р. та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, письмові заперечення на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.04.2013 р. по 22.05.2013 р. посадовими особами Кременецької МДПІ Тернопільської області ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу від 25.04.2013 р. № 213 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку філії «Кременецька дорожня експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 30.05.2013 р. № 185/2200/33680403 та зроблено висновок про порушення філією, зокрема, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України - встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб, а саме : несплата (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб за 2,3 та 4 квартали 2012 року в сумі 80 165,95 грн., в результаті чого нараховано штрафну санкцію в сумі 20 041,49 грн., що становить 25 % від суми несвоєчасно перерахованого податку.

Відповідачем на підставі акту перевірки від 30.05.2013 р. № 185/2200/33680403 та відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 р.№ 0000721700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20 041,49 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідальність за правопорушення, яке передбачене статтею 127 Податкового кодексу України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції було скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог з тих мотивів, що податковим органом правомірно застосовано до позивача відповідальність встановлену за порушення, передбачене статтею 127 Податкового кодексу України, а відтак податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Таким чином, положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

У разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

У випадку, коли платник податків, в тому числі і податковий агент, не сплачує (не перераховує) податки, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, до такого платника застосовується відповідальність, встановлена для порушення, передбаченого статтею 127 Податкового кодексу України. При чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Враховуючи те, що податковим органом в акті перевірки було встановлено порушення у вигляді несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб та судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи факт несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., у податкового органу не було правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення, передбачене пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Вищезазначені положення законодавства та обставини справи судом апеляційної інстанції до уваги прийняті не були. Натомість суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 р. № 0000721700.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 163, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014 р.

- скасувати, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко