Постанова № 58680641, 30.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович О.Р.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"30" червня 2016 р. Справа № 806/4835/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,

позивача та його представника, представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" листопада 2015 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції (Попільнянське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом та просила визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - Попільнянська МДПІ) № 0000011700 від 18.02.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розміром 2039,00 грн.;

- вимогу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції (Попільнянське відділення) Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Андрушівська ОДПІ) № Ф-0000721700 від 10.04.2015 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 4716,91 грн.;

- рішення Андрушівської ОДПІ про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001741700 від 14.08.2015 про застосування штрафних санкцій в сумі 707,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що висновки акту перевірки №112/1701/НОМЕР_1 від 14.02.2013 про завищення нею витрат на суму 13593,35 грн. є помилковими та суперечать первинним документам підприємця. Крім того, зазначила, що порушення податкового законодавства в частині заниження нею оподаткованого доходу за 2012 рік у вказаному акті не конкретизовано, а тому вважає, що у відповідача не було правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, а в послідуючому і оспорюваних вимоги № Ф-0000721700 від 10.04.2015 та рішення №0001741700 від 14.08.2015, оскільки їх прийнято на підставі акту перевірки №112/1701/НОМЕР_1 від 14.02.2013.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000011700 від 18.02.2013.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000721700 від 10.04.2015.

Визнано протиправною та скасовано рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0001741700 від 14.08.2015.

Відшкодовано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 487,20 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

В апеляційній скарзі Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що позивачка не надавала первинних документів до перевірки, а тому прийняття їх судом як належний доказ є безпідставним. Окрім того, апелянт зазначає, що сплата позивачем донарахованого контролюючим органом податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 0000011700 від 18.02.2013, свідчить про те, що указане грошове зобов'язання є узгодженим, а відповідно, і сума єдиного внеску та штраф підлягають сплаті до бюджету.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 05.02.2013 по 11.02.2013 посадовими особами Попільнянської МДПІ (правонаступником якої є Андрушівська ОДПІ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2011 по 21.01.2013. За результатами перевірки складено акт № 112/1701/НОМЕР_1 від 14.02.2013 (а.с. 16-31).

Згідно висновків акту перевірки ФОП ОСОБА_5 порушено п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV, зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, в сумі 2039,00 грн., у тому числі за 2012 рік.

18 лютого 2013 року, за результатами розгляду акту перевірки від 14.02.2013, Попільнянською МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000011700, яким ФОП ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2039,00 грн. (а.с. 7).

Також, Андрушівською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 69/17-36/НОМЕР_1 від 10.04.2015 (а.с. 32-54).

Згідно висновків акту перевірки від 10.04.2015, ФОП ОСОБА_5 порушено п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 3 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 21.01.2013( акт від 14.02.2013 № 112/1701/НОМЕР_1) встановлено заниження оподатковуваного доходу в сумі 13593,35 грн., в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7% на суму 4716,91 грн.

Висновки зазначеного акту стали підставою для прийняття податковим органом вимоги № Ф-0000721700 від 10.04.2015 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 4716,91 грн. (а.с. 8) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000731700 від 10.04.2015 про застосування штрафних санкцій в сумі 471,69 грн. (а.с. 207) та № 0001021700 від 19.05.2015 про застосування штрафних санкцій в сумі 235,86 грн. (а.с. 205).

Не погодившись із вимогою та рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

Так, рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області № 440/14/06-30-10-07-07 від 15.07.2015, скаргу ФОП ОСОБА_5 задоволено частково, вимогу Андрушівської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2015 № Ф-0000721700 в сумі 4716,91 грн. - залишено без змін, рішення Андрушівської ОДПІ про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.04.2015 № 0000731700 в сумі 471,69 грн., від 19.05.2015 № 0001021700 в сумі 235,86 грн. - скасовано та зобов"язано Андрушівську ОДПІ винести та направити платнику рішення про застосування штрафних санкцій, у відповідності до чинного законодавства (а.с. 199-203).

14.08.2015 Андрушівською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001741700, яким до ФОП ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в сумі 707,55 грн. (а.с. 9).

Суд першої інстанції перевіряючи податкове повідомлення-рішення Попільнянської МДПІ № 0000011700 від 18.02.2013 на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що його прийнято протиправно, оскільки зазначення в акті перевірки від 14.02.2013 про завищення ФОП ОСОБА_5 валових витрат за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 та заниження останньою оподаткованого доходу на суму 13593,35 грн., є необґрунтованими та сформовані на припущеннях перевіряючих.

Проте, з вказаним висновком колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Згідно зі частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 Податкового кодексу України.

Зі змісту розділу 2.3.2 акту від 14.02.2013 вбачається, що ФОП ОСОБА_5 завищено валові витрати за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 на суму 13593,35 грн., внаслідок включення до їх складу вартості товарно-матеріальних цінностей, які не підтверджені розрахунковими платіжними документами. Вказане порушення стало наслідком заниження останньою оподаткованого доходу на суму 13593,35 грн. (розділ 2.3.3 Акту від 14.02.2013). Встановлені перевіркою обставини слугували підставою для донарахування контролюючим органом позивачеві податку на доходи фізичних осіб в сумі 2039,00 грн., і, відповідно, мало наслідком прийняття спірного рішення.

Суд першої інстанції перевіряючи вказані висновки податкового органу зазначив, що акт перевірки, в якому зазначені вказані порушення не відповідає статті 86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за № 607/23139, оскільки не містить конкретного змісту порушень із посиланням на недоліки чи відсутність у позивача первинних документів, що слугували підставами для донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Натомість, на підтвердження правомірності формування витрат за 2012 рік суд прийняв до уваги надані позивачем в судове засідання первинні документи на придбання, отримання та оплату товарно-матеріальних цінностей, зокрема видаткові накладні, квитанції, товарно-транспортні накладні (а.с. 55-177).

Проте, поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що позивачка не скористалася своїм правом та не подала до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, хоча і не погоджувалася з його висновками з приводу того, що не всі необхідні первинні документи були дані для перевірки.

Так, за змістом п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки) у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Також, відповідно до п. 86.7. ст.87 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У зв"язку з тим, що заперечення на акт перевірки не надходили, податковим органом 18.02.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011700, яким ФОП ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2039,00 грн.

Підпунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у Кодексі, а якщо такі строки не визначено, то протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 Кодексу). Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Так, п. 56.10 ст. 56 ПК України визначено, що рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2 - 57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

Водночас, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, ФОП ОСОБА_5 не розпочинала процедуру адміністративного оскарження рішення, а протягом 10 календарних днів сплатила грошове зобов"язання, визначене податковим повідомлення-рішення № 0000011700 від 18.02.2013 року, отже, податкове зобов"язання набуло статусу узгодженого, оскільки самостійно визнано платником податку.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено порядок оскарження в судовому порядку узгодженого грошового зобов"язання, яке визнано платником податку та сплачено відповідно до вимог підпункту 57.3 ст.57 ПК України, а тому вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та не надав їм належної оцінки, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для скасування судового рішення у названій частині.

З урахуванням вищезазначеного не підлягають до задоволення і позовні вимоги щодо визнання протиправним і скасування вимоги № Ф-0000721700 від 10.04.2015 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 4716,91 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001741700 від 14.08.2015 про застосування штрафних санкцій в сумі 707,55 грн.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частини 2, 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у редакціях Закону станом на 2012 рік).

В силу положень пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податковим органом вимоги № Ф-0000721700 від 10.04.2015 про сплату недоїмки з єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску стали висновки акту перевірки від 10.04.2015 щодо порушення ФОП ОСОБА_5 п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 3 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме, заниження оподатковуваного доходу в сумі 13593,35 грн., яке встановлено при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 21.01.2013( акт від 14.02.2013 № 112/1701/НОМЕР_1), в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7% на суму 4716,91 грн.

Отже, зі змісту акту перевірки від 10.04.2015 вбачається, що єдиною підставою для донарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій став висновок акту перевірки від 14.02.2013 про заниження ФОП ОСОБА_5 оподатковуваного доходу в сумі 13593,35 грн.

У зв"язку з тим, що позивач погодився із заниженням оподаткованого доходу, сплативши грошове зобов"язання, визначене податковим повідомлення-рішення № 0000011700 від 18.02.2013 року, підстави для скасування вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій відсутні.

З огляду на вищезазначене та відповідно до вимог ст.202 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" листопада 2015 р. скасувати та прийняти нову.

Відмовити фізичній особі -підприємцю ОСОБА_5 у задоволенні позову до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції (Попільнянське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1

3- відповідачу Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція (Попільнянське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вул.Вобяна,26,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13400

4-представнику позивача: ОСОБА_6, АДРЕСА_2