Ухвала суду № 58680459, 30.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4209/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області) про скасування рішення від 04 вересня 2015 року №000075/12-21 про застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно застосовано до нього штрафну санкцію за порушення вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки порушення зазначеної норми закону - не відбувалося.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить винести нове рішення, яким позов задовольнити.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31 липня 2015 року Очаківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області була проведена фактична перевірка з питань додержання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, торгівельна палатка на території бази відпочинку «Колос».

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт №9/14-07/НОМЕР_1 від 31 липня 2015 року, в якому встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: факт реалізації продавцем ОСОБА_2, яка перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1, 1 пляшки пива світлого «Янтар» (міц. 4,3 %, міст. 0,5л.) без наявності ліцензії на такий вид діяльності.

04 вересня 2015 року на підставі акту перевірки, керуючись абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідачем прийнято рішення №000075/12-21 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17 000,00 грн. (а.с.12).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт реалізації позивачем однієї пляшки пива світлого «Янтар» (міц. 4,3 %, міст. 0,5 л.) без наявності ліцензії на такий вид діяльності є доведеним, оскільки матеріали справи містять достатню кількість доказів.

Також суд зазначив, що доказів, які спростовують вину позивача в матеріалах справи - відсутні.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини в даній справі регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон).

Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Частина 1 ст. 15 Закону передбачає, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Згідно з абз.5 ч.2 ст.17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

В апеляційній скарзі апелянтом вказано дві підстави, за якими він вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.

Перша підстава - суд не звернув увагу та не надав належну оцінку, що ОСОБА_2 нібито здійснювала торгівлю поряд із його торговим місцем й мала можливість на прохання ревізорів здійснити продаж пляшки пива з торгового місця позивача.

Даний довід не може бути прийняти до уваги судом апеляційної інстанції, так як не підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В свою чергу, ст.70 КАС України визначає належність та допустимість доказів.

Так ч.1 вказаної статті передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вказане твердження апелянта не відповідає дійсності та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Таке твердження апелянта побудовано тільки з його слів.

Друга підстава апеляційної скарги - суд залишив без уваги його твердження про те, що договір оренди площі для здійснення торгівлі з ФОП ОСОБА_4 був розірваний ще до проведення перевірки.

На думку апелянта це свідчить про те, що він на той час підприємницьку діяльність не вів та його там взагалі не було.

Оцінюючи даний довід апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Так, дійсно матеріали справи містять додаткову угоду №1 до договору про співпрацю від 03 червня 2015 року, яка була укладена 27 липня 2015 року, тобто, до проведення перевірки (а.с.15).

Однак, цей довід спростовується обставинами, які були встановлені в процесі перевірки.

Так, до перевірки було надано свідоцтво про державну реєстрацію позивача, яке було наявне в торгівельному об'єкті.

Зазначені обставини підтверджені в судовому засіданні суду першої інстанції свідком - головним державним ревізором-інспектором у Миколаївській області ОСОБА_5

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в сукупності дають підстави стверджувати про склад податкового правопорушення в діях позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про застосування фінансових санкцій №000075/12-21 від 04 вересня 2015 року є законним та скасуванню не підлягає.

Виходячи зі змісту апеляційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права, апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки наведені обґрунтування позбавлені правового забезпечення відповідними правовими нормами, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова