Постанова № 58675398, 22.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2016 року справа № 804/219/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 804/219/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень (а.с. 164-171), просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі відповідач-1) про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015р №008-26511-240215 «Лояльний» укладеного з ПАТ "Дельта Банк" , та застосування наслідків недійсності правочину;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) №008-26511-240215 «Лояльний» від 24.02.2015р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач-1 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких зазначив, що суд повно встановив обставини справи, прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям нового, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 24.02.2015 року між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та ПАТ "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020) укладено договір № 008-26511-240215 "Лояльний" від 24.02.2015 р. та додаткову угоду №1 до Договору №008-26511-240215 від 24.02.2015 р.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума вкладу становить - 6 419 доларів США (шість тисяч чотириста дев'ятнадцять доларів США 00 центів).

Відповідно до п. 1.3. Договору "Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.16 цього договору та по 26.03.2015 включно".

Відповідно до п. 1.4. вказаного договору АТ "Дельта Банк" встановлено, що процентна ставка на суму вкладу становить 5.5 % річних.

Відповідно до п. 1.6. договору "Банк зобов'язується відкрити рахунок НОМЕР_2".

24.02.2015 відповідно до умов п.1.8 додаткової угоди до Договору № 008-26511-240215 на депозитний рахунок ОСОБА_1 здійснено перерахування грошових коштів загальним розміром 6 419 (шість тисяч чотириста дев'ятнадцять) доларів США.

02.03.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АГ "Дельта Банк" призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Постановою НБУ №664 від 02.10.2015, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельтабанк" від 16.09.2015 року № 813 було застосовано наслідки нікчемності правочину до договору №008-26511-240215 від 24.02.2015р.

23.09.2015р. позивачку повідомлено листом, що Договір банківського вкладу (депозиту) №008-26511-240215 від 24.02.2015р., укладений з ПАТ "Дельта Банк", є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок чого позивачку не включено до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивачка вважає протиправним зазначене вище рішення відповідача-1 щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №008-26511-240215 від 24.02.2015, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку, що у даному випадку мало місце внесення коштів на рахунок позивачки третіми особами шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням укладеного договору з Банком. Відповідач-1, приймаючи оскаржене рішення, діяв у відповідності до вимог Закону та мав усі законні підстави щодо тимчасового обмеження операцій щодо виплат суми відшкодування позивачу за договором банківського вкладу (депозиту).

Колегія суддів апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції не погоджується, враховуючи наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного Закону, відповідно до якого Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в "Український професійний банк" за рахунок Фонду.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" як підставу нікчемності правочину банку було зазначено п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В той же час, зарахування вкладу на рахунок позивача з рахунку іншої фізичної особи не може бути визнано як надання банком позивачу переваги (пільг), оскільки така можливість була передбачена додатковою угодою до договору банківського вкладу.

Позивачка надала суду копію платіжного доручення від 24.02.2015 року № 46374544, що підтверджує факт внесення грошових коштів за умовами укладеного договору на депозитний рахунок.

Згідно з пунктами 3, 4 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Тобто, Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

В свою чергу, сам факт знаходження на рахунках позивачки грошових коштів відповідачами не заперечується.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що на час укладення Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" з позивачкою договору банківського вкладу (депозиту), остання діяла неправомірно чи протизаконно, чи що їй було відомо про будь-які проблеми у банку, чи, тим більше/, їй було відомо про будь-які прийняті правлінням Нацбанку внутрішні накази чи постанови, що перешкоджали укладанню даного Договору або могли б поставити під сумнів його законність.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, лише повідомленням Уповноваженої особи від 23.09.2015р позивачці було повідомлено, що договір банківського вкладу №008-26511-240215 від 24.02.2015 було визнано нікчемним згідно п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, про наявність законодавчо визначених підстав для обґрунтування прийнятого рішення Позивачу не повідомлено ( а.с.66)

Колегія суддів вважає, що уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, з тих, що передбачені у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не доведено, що договір банківського вкладу між ПАТ "Дельта Банк" та Позивачкою має ознаки нікчемного правочину.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015 року №008-26511-240215.

Не доведені і конкретні обставини та у передбаченому законом порядку не встановлено винних осіб у „дробленні" великого вкладу та переведенні його на інші депозитні рахунки, зокрема, позивача, саме за домовленістю з працівниками банку, адже будь-які обвинувальні вироки з цього приводу відсутні.

Посилання відповідача на те, що в період дії постанови № 692/БТ від 30.10.2014 р. про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії проблемних було заборонено укладання будь-яких договорів банківського вкладу, у тому числі і з Позивачем, і що керівники структурних підрозділів Банку були про це повідомлені, а тому вищевказаний договір є нікчемним, а Позивач не є вкладником Банку, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки доказів винних дій саме Позивача щодо укладення такого договору та її обізнаності про існування відповідної постанови, як і відомостей про наявність судових рішень відносно посадових осіб Банку, якими б встановлювався факт їх винних дій по укладенню договору, суду надано не було.

За таких обставин, у межах доводів апеляційної скарги, наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції, та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 804/219/16 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015року №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015р №008-26511-240215 «Лояльний» укладеного ОСОБА_1 з ПАТ "Дельта Банк" , та застосування наслідків недійсності правочину.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податку Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) №008-26511-240215 «Лояльний» від 24.02.2015р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податку Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, МФО 300001, адреса: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка,33б) судові витрати у розмірі 1 023 грн. 12 коп. (одна тисяча двадцять три гривні дванадцять копійок).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак