Ухвала суду № 58675371, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25708/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представників:

позивача: Трут Д.В.;

відповідача: Хітько В.М.

апелянта-2: Пятак В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна ЛТД» та Приватного підприємства «АН ТРАНС» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.16р. у справі №826/25708/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна ЛТД» (правонаступник ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД») до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.15р. №0000404050.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.16р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач та ПП «АН ТРАНС» подали апеляційні скарги, у яких просять суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянти мотивують тим, що господарські операції між ними мали реальний (товарний) характер, що підтверджується документально. Наявність вироку відносно директора та засновника ПП «АН ТРАНС» - ОСОБА_6 не свідчить про безтоварність господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги позивача та ПП «АН ТРАНС», колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним головним управлінням ДВС - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «АН ТРАНС» за період з 01.01.13р. по 31.12.13р., за результатами якої складено акт від 27.08.15р.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.09.15р. №0000404050, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 19 211 740,50 грн., в т.ч. основний платіж - 12 807 827 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6 403 913,50 грн.

Підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого було завищено витрати на загальну суму 67 480 146 грн., в т.ч.: за 2013 рік у сумі 66 140122 грн., за 2014 рік у сумі 1 340 024 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 12 807 827 грн., в т.ч. за 2013 рік - 12 566 523 грн., за 2014 рік - 241 204 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції позивача з ПП «АН ТРАНС» не спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки вказане підприємство було створено за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності, що встановлено вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.14р. за № 522/20533/14-к (№ 1-кп/522/1053/14), яким ОСОБА_6 (засновник та директор ПП «АН ТРАНС») визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України («Фіктивне підприємництво»), а саме: у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (ПП «АН ТРАНС») без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що документи якими оформлені господарські операції, підписані від імені ПП «АН ТРАНС», не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому формування податкового обліку на підставі таких документів є неправомірним. Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у перевіряємий період між позивачем та ПП «АН ТРАНС» було укладено ряд аналогічних за змістом договорів на поставку сільськогосподарської продукції, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю, а покупець, в свою чергу, оплатити та прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію (ячмінь фуражний, пшеницю, кукурудзу) насипом відповідного до умов даних договорів. Критерії щодо якості товару та його кількість, ціна і загальна вартість визначені у п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 4.1 і 4.2 таких договорів.

На підтвердження формування витрат за господарськими відносинами з ПП «АН ТРАНС» позивач надав наступні документи: видаткові та податкові накладні; листи портових терміналів СП ТОВ «ТрансБалк Термінал», ПрАТ «СК Авліта», ТОВ «МСП Ніка Тера» і ТОВ «ТІС-Зерно», надані у відповідь на адвокатські запити, з підтвердженням про прийняття та вивантаження до ємностей терміналів зернових культур з транспорту для експортера (позивача); товарно-транспортні накладні форми № 1-ТН (примірники, яких знаходилися на зберіганні у портових терміналів СП ТОВ «ТрансБалк Термінал», ПрАТ «СК Авліта» і ТОВ «МСП Ніка Тера»); складські квитанції на зерно ТДВ «Затишанське ХПП»; реєстри складських документів на зерно, видані ДП «Держреєстри України» на запит позивача на підтвердження факту зберігання зерна на ТДВ «Затишанське ХПП"» згідно договору складського зберігання від 12.06.13р. № 2; листи-повідомлення ПП «АН ТРАНС», адресовані позивачу, щодо відвантаження зернових залізничним транспортом через відправника за залізничною накладною ТОВ «Злата-Трейд», залізничних накладних; аркуші з журналу довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; банківські виписки та платіжні доручення на оплату позивачем придбаної сільськогосподарської продукції, довідки банків з відомостями про переказ коштів з рахунків позивача на користь ПП «АН ТРАНС»; документи по взаємовідносинам позивача з зерновим складом, портовими терміналами та експедиторською організацією, а саме - копії договору складського зберігання зерна № 2 від 12.06.13р. та договору складського зберігання зерна № 2 від 01.06.14р. з додатковими угодами до них, що були укладені між позивачем та ТДВ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» щодо надання послуг зі зберігання зерна, копію договору на надання послуг по перевалці № SDP/LDC-2014 від 02.09.13р., укладеного між позивачем і Spodola Ventures Limited (Кіпр), копію договору про перевалку, накопичення та експедирування зернових вантажів б/н від 22.05.12р., укладеного між позивачем та ТОВ «ТІС-Зерно», копію договору зберігання № 1506/12 від 15.06.12р., укладеного між позивачем і СП ТОВ «Трансбалктермінал», копію договору на транспортно-експедиторське обслуговування зернових вантажів № 01/07 від 13.07.13р., укладеного між позивачем та FAST Logistics DWC-LLC (ОАЕ).

Колегією суддів встановлено, що договори поставок, видаткові та податкові накладні, виписані від імені ПП «АН Транс» підписані директором цього підприємства ОСОБА_6, зі сторони позивача договори підписували ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 За видатковими накладними передачу товарів здійснено директором ОСОБА_6, а прийняття товарів відбувалось працівниками позивача ОСОБА_9 і ОСОБА_11 на підставі довіреностей.

Зі змісту товарно-транспортних накладних форми № 1-ТН неможливо ідентифікувати осіб, відповідальних за передачу вантажу зі сторони вантажовідправника (замовника автоперевезень) - постачальника водіям/експедиторам для транспортування до пунктів призначення (торговельних портів).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.14р. № 522/20533/14-к (№ 1-кп/522/1053/14) винесеним за наслідками розгляду обвинувального акта, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014160000000246 від 20.10.14р. відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України визнано винним ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Вирок набрав законної сили 07.12.14р.

З вироку вбачається, що в ході розгляду обвинувального акта Приморський районний суд м. Одеси встановив, що у січні 2013 року ОСОБА_6, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю та переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди в розмірі 100 доларів США (800 гривень), надав згоду невстановленій слідством особі перереєструвати на своє ім'я ПП «АН Транс». Згідно протоколу № 30/01 Загальних зборів учасників ПП «АН Транс» від 30.01.13р., ОСОБА_6 включений до складу учасників підприємства, та отримав 100 відсотків статутного капіталу ПП «АН Транс», у зв'язку з чим став одноособовим засновником названого підприємства. Того ж дня, ОСОБА_6 прибув до приватного нотаріуса ОСОБА_12, за адресою: АДРЕСА_1, та засвідчив своїм підписом статут ПП «АН Транс» в новій редакції, затверджений протоколом № 30/01 Загальних Зборів Учасників ПП «АН Транс» від 30.01.13р. На підставі засвідчених ОСОБА_6 документів, 30.01.13р. здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «АН Транс» у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за № 15561070008033705.

Після чого, 12.02.13р. разом з невстановленою слідством особою, ОСОБА_6 прибув на площу Дерев'янко у місті Одеса, та в приміщенні AT «Фінростбанк» (МФО 328599) підписав документи щодо відкриття поточних рахунків ПП «АН Транс»- № 26005003000492 (українська гривня), 26005003000492 (долар США), 26005003000492 (євро), 26005003000492 (російський рубль).

20.03.13р. ОСОБА_6 з тією ж невстановленою слідством особою, прибув на вулицю Новосельського, що нарозі вулиці Преображенського у місті Одеса, та в приміщенні ПАТ «КБ «Надра» (МФО 380764) підписав документи щодо відкриття поточних рахунків ПП «АН Транс» - №№ 6003090004000 (українська гривня), 26001090004002 (долар США), 26000090004003 (євро), 26009090004004 (російський рубль).

У подальшому, після виконання необхідних дій, які пов'язані з перереєстрацією підприємства, всі реєстраційні та засновницькі документи, а також печатку ПП «АН Транс» ОСОБА_6 передав невстановленій слідством особі.

За результатами розгляду обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, складених в межах кримінального провадження № 32014160000000246, районний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6, засвідчивши своїм підписом, складені у встановленій законом формі, установчі документи про придбання ним суб'єкта підприємницької діяльності - ПП «АН Транс» та документи про відкриття розрахункових рахунків в банківських установах, вчинив умисні дії, направлені на придбання суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 205 КК України за кваліфікуючими обставинами - фіктивне підприємство, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на його затвердженні.

Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Позивачем та апелянтом не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, не доведено ким саме здійснювались господарські операції, а відтак, з урахуванням вказаних обставин первинні документи, якими оформлені такі операції, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

При цьому, оцінюючи значимість наданих позивачем первинних та інших документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентом, в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 01.12.15р. по справі № 826/15036/14 та від 12.01.16р. № 21-3706а15: «статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Водночас у постанові від 26.01.16р. № 21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого висновку: «первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг».

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Окрім того, колегія суддів вважає слушним звернути увагу також і на ту обставину, що судом першої інстанції під час розгляду справи у суді першої інстанції в якості свідків були допитані ОСОБА_8, який у період спірних правовідносин працював на посаді комерційного директора ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ОСОБА_9 - в період спірних правовідносин та на даний час працює на посаді спеціаліста з оптової торгівлі у ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ОСОБА_10 - в період спірних правовідносин та на даний час працює на посаді начальника торгового відділу у ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (копії наказів про призначення таких осіб на посади та надання права підпису певних документів, довіреностей наявні у матеріалах справи, а.с. 26 - 39 Т. ХІV).

Вазані особи підтвердили факт укладення договорів поставок між позивачем ПП «АН ТРАНС», підписання ними договорів та видаткових накладних, однак на поставлені судом запитання: «чи були свідки особисто знайомі з директором ПП «АН ТРАНС»?» та «чи бачилася свідки з ОСОБА_6 особисто?», - ОСОБА_8 зазначив, що «ОСОБА_6 був відомий йому як особа, проте особисто з ним він знайомий не був»; ОСОБА_9, що «не пам'ятає чи був він знайомий з ОСОБА_6 та чи бачився з директором ПП «АН ТРАНС»; ОСОБА_10, що «директор ПП «АН ТРАНС» йому незнайомий». Крім того, свідки пояснили, що під час передачі товарів та перевірки їх якості і кількості у портах м. Одеси присутні не були. Укладення договорів та їх підписання, а також підписання первинних документів відбувалося у наступному порядку: в телефонному режимі менеджери зв'язувалися з підприємством-постачальником. Договори підписувалися засобами електронної пошти чи факсу з подальшою передачею оригіналів документів кур'єром. Видаткові накладні надходили на електронну пошту товариства у вигляді скан-копій, де після візуально звірення з підписом, печаткою на договорі, такі накладні підписувались та їх оригінали відправлялися постачальнику поштою. Впродовж перевіряємого періоду до торговельних портів надходили аналогічні товари від інших постачальників окрім ПП «АН ТРАНС».

Показання свідка є джерелом доказів в розумінні ст.69 КАС України, тобто фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини справи, встановлені судовими рішеннями щодо господарських операцій між ПП «АН ТРАНС» та іншими суб'єктами господарювання не мають преюдиційного значення у даній справі та не спростовують встановлених вище обставин.

Наведені обставини та зібрані у справі докази у їх сукупності спростовують доводи апелянтів.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, підстави для задоволення апеляційних скарг - відсутні.

Враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції сплату судового збору на подання апеляційної скарги було відстрочено до ухвалення рішення у справі, судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції підлягає стягненню з апелянта - ПП «АН ТРАНС» у розмірі 316 993,72 грн.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна ЛТД» та Приватного підприємства «АН ТРАНС» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.16р. у справі №826/25708/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.16р. у справі №826/25708/15 - без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «АН ТРАНС» (651014, м. Одеса, вул. Успенська, 22, оф. 202; код ЄДРПОУ 36154115) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 316 993 (триста шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 72 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 29.06.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.