КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 712/4514/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Троян Т.Є. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
21 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо проведення розрахунку пенсії без урахування інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та сум індексації заробітної плати, на які було нараховано, утримано та перераховано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - неправомірними;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області здійснити їй перерахунок пенсії з включенням у заробіток за визначений період сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати, зазначених в довідці управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі №2956/07 від 31.03.2016 про складові заробітної плати за період з 01.12.2008 по 30.11.2010 починаючи з 07.10.2015 в розмірі 82 відсотка сум заробітної плати.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 працювала на посаді головного спеціаліста відділу обліку надходження платежів та згідно ст. 38 КЗпП України була звільнена з займаної посади з 29.12.2010 у зв'язку із виходом на пенсію за станом здоров'я.
Згідно даних управління Пенсійного фонду України з 30.12.2010 ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Законом України «Про державну службу» з урахуванням постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268 (із змінами, внесеними постановою КМ України від 06.02.2008 № 34). Пенсія призначена при загальному страховому стажі роботи 23 роки 1 день, в тому числі стаж державного службовця - 12 років 28 днів.
31.03.2016 ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії відповідно до положень чинного законодавства з урахуванням вказаних у довідці управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі №2956/07 від 31.03.2016 матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.
Управління ПФ України в м. Черкасах Черкаської області в своєму листі від 07.04.2016 № 82/70-10 відмовило позивачу в перерахунку пенсії, оскільки зазначені складові не входять до структури заробітної плати державного службовця та не можуть бути враховані для розрахунку пенсії.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», оскільки відповідно до довідки, яка була надана позивачу для обрахування пенсії, в інші виплати включені суми матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на всі виплати нараховані страхові внески.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» не входить в структуру заробітної плати державного службовця, а тому підстав для врахування їх в заробіток для обчислення пенсії державному службовцю немає.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необгрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Форма довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» визначається постановою Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30.10.2008 № 19-11.
Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30.10.2008 № 19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством.
У вказаній постанові судом зроблено висновок, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 у справі № 2а-4753/09/2670 залишена без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва» затверджена форма довідки про складові заробітної плати з врахуванням рішення суду, що набрало чинності з 09.11.2010.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включалися до складу заробітної плати державного службовця, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 20.02.2012 у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 у справі № 21-125а13, від 28.05.2013 у справі № 21-97а13, від 06.11.2013 у справі № 21-350а13.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на підставі довідки про складові заробітної плати є протиправною.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо проведення розрахунку пенсії без урахування інших виплат; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області здійснити їй перерахунок пенсії). Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1378 х 0,4) х 2 = 1 102, 4 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 212, 64 грн. (1 102, 4 х 110 %).
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2016 - без змін.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 212, 64 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 58675317, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 712/4514/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: