Ухвала суду № 58675231, 01.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року справа №805/2727/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Жаботинської С.В., Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Штогріної Ірини Вікторівни на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 805/2727/15-а (головуючий І інстанції Кірієнко В.О.) за позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Штогріної Ірини Вікторівни (відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач 2) про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати: повноважними причини пропуску строку заявлення вимог позивача до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на суму не виплачених коштів за вкладом по Договору банківського вкладу № 13404Д-02Ф від 19 грудня 2013 року в розмірі 73735, 08 грн.; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Штогріну Ірину Вікторівну включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» на суму не виплачених коштів за вкладом договору банківського вкладу № 12323Д-02Ф від 21 червня 2013 року, в розмірі 73735, 08 грн. та зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» з включеними до нього вимогами ОСОБА_4 на суму виплачених коштів за вкладом по договору в розмірі 73735, 08 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ним та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» укладено договори банківських вкладів від 21.06.2013 року № 12323Д-02Ф, від 19.12.2013 року № 13404Д-02Ф, від 19.02.2014 року № 14104Д-02Ф, за якими ОСОБА_4 розмістив на відкритих рахунках у банку грошові кошти в загальному розмірі 248944,61 грн. На підставі Постанови Правління Національного банку України від 23.05.2014 року № 305 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 року прийнято рішення № 37 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку. Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 року № 598 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.09.2014 року № 101 «Про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». На виконання ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом відшкодовано ОСОБА_4 за вкладом, розміщеним в Банку згідно договорів 200000 грн. Залишок невиплачених Фондом коштів поза межами гарантованої Фондом суми складає 73735,03 грн. Оголошення про ліквідацію Банку було опубліковано 01.10.2014 року в газеті «Голос України» № 188 (5938), в якому зазначено, що вимоги кредиторів Банку приймаються за адресою м. Київ, пл. Солом'янська, б. 2. Проте, позивач вказує на те, що як на момент публікації даного оголошення, так і по сьогоднішній день він проживає в м. Донецьку, яке розташоване на території проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим останній не мав можливості виїхати з м. Донецька. Крім того, позивач зазначає, що відділенням УДППЗ «Укрпошта» було призупинено приймання для пересилання поштових відправлень з/до м. Донецька, у зв'язку з цим у нього не було можливості навіть надіслати листа до м. Києва до уповноваженої особи із своїми вимогами до Банку. Вказує на те, що його телефонні звернення із зазначеного приводу були залишені відповідачем 1 без реагування. Таким чином, вимоги ОСОБА_4 не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

За таких обставин, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Штогріну Ірину Вікторівну включити вимоги ОСОБА_4 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» на суму невиплачених коштів за договорами банківських вкладів від 21.06.2013 року № 12323Д-02Ф, від 19.12.2013 року за № 13404Д-02Ф, від 19.02.2014 року за № 14104Д-02Ф у розмірі 61270,32 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із початком проведення антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року позивач був позбавлений об'єктивної можливості заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку у встановлений законом термін. Зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства діяльність виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

В апеляційній скарзі відповідач 1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними. Крім того, вказує на те, що строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущено. Зазначає, що зобов'язання стягнути з відповідача як з фізичної особи судового збору у розмірі 64, 26 грн. є неправомірним, оскільки між позивачем та відповідачем 1, як юридичною особою, виникли правовідносини на підставі укладених сторонами Договорів про банківські строкові вклади (Депозити). Крім того, вказує, що у позові позивач взагалі не просить у суду стягнути з відповідачів на його користь витрати пов'язані зі сплатою судового збору, що понесені ним під час подання позовної заяви до суду.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" укладено договори банківських вкладів від 21.06.2013 року за № 12323Д-02Ф, від 19.12.2013 року за № 13404Д-02Ф, від 19.02.2014 року за № 14104Д-02Ф, за якими ОСОБА_4 розмістив на відкритих рахунках у банку грошові кошти в загальному розмірі 261270,32 грн. ( а.с. 17, 22, 24).

24.09.2014 року Правлінням Національного банку України винесено постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", відповідно до якої, зокрема, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" з 26.09.2014 року ( а.с. 51).

01.10.2014 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у газеті "Голос України" № 188 повідомлено про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, а також зазначено про 30-денний строк для прийняття вимог кредиторів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

24.11.2014 року наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 235, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.11.2014 року № 126, з 24.11.2014 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" призначено Остапенко І.В. ( а.с. 52).

У відповідності до наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.04.2015 року № 166-к на підставі заяви Остапенко І.В. внесено відповідні зміни до кадрових та бухгалтерських документів Фонду у зв'язку зі зміною працівником Фонду Остапенко І.В. прізвища на "Штогріна" ( а.с. 53).

На виконання ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом відшкодовано ОСОБА_4 за вкладом, розміщеним в Банку згідно договорів 200000 грн.

04.03.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Остапенко І.В. із заявою щодо виплати йому залишку грошових коштів за договорами вкладів, укладених ним з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк". Зазначена заява отримана уповноваженою особою Фонду 12.03.2015 року ( а.с. 65).

Листом від 13.03.2015 року № 14/2127 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб І.В. Остапенко повідомлено позивача про пропуск ним встановленого 30-денного строку для заявлення уповноваженій особі Фонду своїх вимог до банку щодо виплати йому грошових коштів за договорами вкладів з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк". Також, в зазначеному листі позивачу зазначено, що його вимога вважається погашеною у відповідності до частини 8 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ( а.с. 66).

28.08.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 157, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" строком на один рік по 26.09.2016 року включно, делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Південкомбанк" Штогріній І.В. на один рік по 26.09.2016 року включно ( а.с. 55).

Тобто з наведеного вбачається, що у даному випадку спір між сторонами виник на стадії ліквідації (банкрутства) банку.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-XII) передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Відповідно до статті 1 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-III) цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційній і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Пунктом шостим статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI) визначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; 2) справи про банкрутство; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство та інші.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вказаний висновок викладено в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 21-4846а15.

Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Із вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що даний спір повинен розглядатись господарським судом.

У відповідності до пункту 1 частини 1, 2 статті 157 цього ж Кодексу встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

При цьому, частиною 1 статті 203 КАС встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 157, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Шторгіної Ірини Вікторівни - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 805/2727/15-а, - скасувати, провадження по справі закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення до господарського суду із зазначеною справою.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв