Ухвала суду № 58675195, 01.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року справа №805/4851/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у адміністративній справі № 805/4851/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000581501/11578/10/05-15-15-01 від 27.05.2015 року щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4471, 59 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000591501/11579/10/05-15-15-01 від 27.05.2015 року щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 68269, 57 грн. (т. 1 а.с. 4-6).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підприємство перебуває на території проведення антитерористичної операції та має сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, в якому засвідчується настання для нього обставин непереборної сили з 15 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції ум. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 травня 2015 року № 0000591501/11579/10/-05-15-1501 в розмірі 68269,57 грн.

Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 травня 2015 року № 0000581501/11578/10/-05-15-1501 в частині 4471,59 грн.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 10 Закону № 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. 27 лютого 2015 року Торгово-промисловою палатою України видано позивачу сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 920/05-4, яким засвідчено настання форс мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що перевіркою встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, несвоєчасна сплата підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку від 16.10.2013 року до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року та податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року від 17.07.2014 року. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Вказує на те, що позивач з заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) не звертався та не надавав доказів дій обставин непереборної сили. Крім того, зазначає, що в вищезазначеному Сертифікаті відсутні норми, які стосуються справляння та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.

Також, вказує на те, що посилання позивача на норми Закону № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в частині не застосування до боржника штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість є безпідставними, а саме в ст. 10 даного Закону вказано, що протягом дій цього Закону (зокрема тільки статей вказаному в даному Закону, а саме ст. 1 - визначення термінів, ст. 2 - мораторій та інше) єдиним та достатнім документом є сертифікат, тобто норми цього Закону не стосуються термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивача зареєстровано як юридичну особу 14.03.1995 року, ідентифікаційний код 13526413, він є платником ПДВ ( т. 1 а.с. 7-11).

Згідно Статуту предметом діяльності Товариства є роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля автомобілями, інші види оптової торгівлі, технічне обслуговування та ремонт автомобілів та інше ( т. 1 а.с. 12-29).

До 01.12.2014 року підприємство перебувало на податковому обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

З 01.12.2014 року у зв'язку зі зміною юридичної адреси підприємство перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

Позивачем засобами електронного зв'язку подано до відповідача уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року від 16.10.2013 року № 9065130398 на суму ПДВ 579 грн. (т. 1 а.с. 91-95), податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року від 17.07.2014 року № 9040866154 (т. 1 а.с. 152-155) відповідно до якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 389 415 грн.

Відповідачем за період з 16.10.2013 року по 27.03.2015 року проведено камеральну перевірку позивача з питання повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 275/05-15-15-01-13526413 від 18.05.2015 року.

Згідно акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року від 16.10.2013 року № 9065130398 на суму ПДВ 579 грн., термін сплати 16.10.2013 року. Станом на 16.10.2013 року на особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 43, 26 грн. Таким чином, станом на 17.10.2013 року податковий борг склав 535, 74 грн., який був погашений 17.10.2013 року платіжним дорученням від 17.10.2013 року № 6523 на суму 600 грн., тобто із затримкою у сплаті 1 календарний день.

Декларація з ПДВ від 17.07.2014 року № 9040866154 за червень 2014 року на суму 389415 грн., термін сплати 30.07.2014 року. Станом на 30.07.2014 року на особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 3886,9 грн. Таким чином, станом на 31.07.2014 року податковий борг склав 385528,1 грн., який був погашений:

- 15.08.2014 року платіжним дорученням від 15.08.2014 року № 3597 на суму 42140,0 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 42140,0 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 10 календарних днів;

- 15.08.2014 року платіжним дорученням від 15.08.2014 року №3598 на суму 2040,23 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 2040,23 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 10 календарних днів;

- 29.01.2015 року платіжним дорученням від 29.01.2015 року №121 на суму 240,0 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 240,0 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 183 календарі дня;

- 02.03.2015 року платіжним дорученням від 02.03.2015 року №238 на суму 223087,0 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 223087,0 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 213 календарних днів;

- 12.03.2015 року платіжним дорученням від 12.03.2015 року №308 на суму 570,0 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 570,0 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 225 календарних днів;

- 12.03.2015 року платіжним дорученням від 12.03.2015 року №304 на суму 572,0 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 572,0 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 225 календарних днів;

- 12.03.2015 року уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року № 9036029668 від 12.03.2015р. - зарахування від'ємного значення ПДВ в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 349 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації на 349 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 225 календарних днів;

- 12.03.2015 року уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року, № 9036029668 від 12.03.2015 р. - зарахування від'ємного значення ПДВ в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 43 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації на 43 грн.), тобто із затримкою у сплаті 225 календарних днів

- 12.03.2015 року уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року № 9036143482 від 12.03.2015 р. - зарахування від'ємного значення ПДВ в рахунок погашені податкового боргу у розмірі 43 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації на 43 грн.), тобто із затримкою у сплаті 225 календарних днів;

- 12.03.2015 року уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року № 9036434818 від 12.03.2015 р. - зарахування від'ємного значення ПДВ в рахунок погашені податкового боргу у розмірі 240,0 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації на 240,0 грн. тобто із затримкою у сплаті 225 календарних днів;

- 27.03.2015 року платіжним дорученням від 27.03.2015 року № 373 на суму 19100,0 грн. (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 19100,0 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 240 календарних днів;

- 27.03.2015 року платіжним дорученням від 27.03.2015 року №252622 на суму 124866,0 грн. із них зараховано в рахунок боргу по декларації 97103,85 грн.), тобто із затримкою у сплаті на 240 календарних днів.

Згідно висновків акту перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, а саме: несвоєчасна сплата підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку від 16.10.2013 року № 9065130398 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року, податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року від 17.07.2014 року № 9040866154 ( т. 1 а.с. 33).

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.05.2015 року № 0000591501/11579/10/-05-15-15-01 яким, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 68269,57 грн. та від 27.05.2015 року № 0000581501/11578/10/05-15-15-01 яким, застосовано штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у сумі 4471,59 грн. ( т. 1 а.с. 34-35).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п. п. 76.1, 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вже зазначалось раніше, позивачем засобами електронного зв'язку подано до відповідача уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року від 16.10.2013 року № 9065130398 на суму ПДВ 579 грн. ( т.1 а.с. 91-95), податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року від 17.07.2014 року № 9040866154 ( т. 1 а.с. 152-155) відповідно до якої самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 389 415 грн.

Відповідачем за період з 16.10.2013 року по 27.03.2015 року проведено камеральну перевірку позивача з питання повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 275/05-15-15-01-13526413 від 18.05.2015 року.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.05.2015 року № 0000591501/11579/10/-05-15-15-01 яким, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 68269,57 грн. та від 27.05.2015 року № 0000581501/11578/10/05-15-15-01 яким, застосовано штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у сумі 4471,59 грн. ( т. 1 а.с. 34-35).

Спірним питанням даної справи є звільнення позивача при здійсненні діяльності в зоні проведення антитерористичної операції від штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість під час проведення АТО.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу ( п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин): у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Як зазначалось раніше, до 01.12.2014 року підприємство перебувало на податковому обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та знаходилось у м. Макіївці. З 01.12.2014 року у зв'язку зі зміною юридичної адреси підприємство перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області та знаходиться у м. Краматорську, вул. Орджонікідзе, буд. 16, Донецька обл., 84307, що також входить до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція згідно Переліку.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та отримав 25 липня 2014 року сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 1999/05-4, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 15 квітня 2014 року для позивача при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможлив ( т. 1 а.с. 37).

Крім того, позивач отримав Сертифікат Торгово-промислової палати України № 3426 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27 лютого 2015 року № 920/05-4, відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) позивачу щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами податку на додану вартість за червень-жовтень 2014 року у строк відповідно до 30.07.2014 року, 30.08.2014 року, 30.09.2014 року, 30.10.2014 року, 30.11.2014 року, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин з 10.06.2014 року по 30 листопада 2014 року ( т. 2 а.с. 76).

Отже, наявність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України є підставою для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання податкових зобов'язань, зокрема від застосування штрафних санкцій з боку податкових органів.

Посилання апелянта на те, що позивач не звертався до податкового органу із заявами в порядку статті 100 Податкового кодексу України про розстрочення чи відстрочення податкового боргу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки наявність чи відсутність такого звернення не спростовують факту настання для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору), що підтверджено сертифікатами Торгово-промисловою палатою України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 1999/05-4 від 25 липня 2014 року та № 920/05-4 від 27 лютого 2015 року.

Щодо сплати податкового боргу із затримкою в 1 календарний день, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем платіжним дорученням від 16.10.2013 року № 6523 своєчасно сплачено заборгованість у розмірі 600 грн. ( т. 2 а.с. 37, 38).

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем згідно уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року від 16.10.2013 року № 9065130398 на суму ПДВ 579 грн.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахування вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000581501/11578/10/05-15-15-01 від 27.05.2015 року щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4471, 59 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000591501/11579/10/05-15-15-01 від 27.05.2015 року щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 68269, 57 грн.

Таким чином, враховуючи наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у адміністративній справі № 805/4851/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв