Ухвала суду № 58675132, 29.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Борисової О.В., Гаращенка Д.Р.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна та стягнення аліментів,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/9633/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Галась І.А. . Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року задоволено клопотання про витребування (забезпечення) доказів.

Забезпечено докази у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна та стягнення аліментів шляхом витребування інформації про рух коштів по рахункам на ім'я ОСОБА_2, а саме:

в ПАТ КБ «ПриватБанк»: кредитний картковий рахунок № НОМЕР_2, картковий рахунок № НОМЕР_3, рахунок «Бонус плюс» № НОМЕР_4, поточний рахунок № НОМЕР_5, короткостроковий депозит № НОМЕР_6, короткостроковий депозит № НОМЕР_7;

в ПАТ «ВТБ Банк»: картковий рахунок № НОМЕР_8, поточний рахунок № НОМЕР_9;

в ПАТ «Сбербанк»: № НОМЕР_10 (долари США), № НОМЕР_10 (гривні), № НОМЕР_11 (гривні), № НОМЕР_11 (долари США), № НОМЕР_12 (гривня), НОМЕР_13 (гривні), № НОМЕР_14 (гривні);

в ПАТ «Райффайзен банк Аваль»: поточний рахунок № НОМЕР_15; поточний рахунок № НОМЕР_16; картковий рахунок № НОМЕР_1; депозитні рахунки № НОМЕР_17, № НОМЕР_18, № НОМЕР_19, поточний рахунок № НОМЕР_20, поточні рахунки № НОМЕР_21, № НОМЕР_22, № НОМЕР_23, № НОМЕР_24, депозитні рахунки № НОМЕР_25, № НОМЕР_26, № НОМЕР_27, № НОМЕР_28, № НОМЕР_29, № НОМЕР_30, № НОМЕР_31, № НОМЕР_32, № НОМЕР_33, № НОМЕР_34, № НОМЕР_35, № НОМЕР_36.

Не погодившись із такою ухвалою суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволені заяви про забезпечення доказів відмовити в повному обсязі. Зазначає, що клопотання про витребування доказів було подано ОСОБА_3 вже на стадії розгляду справи по суті. Звертає увагу на те, що за змістом ст. 135 ЦПК України підставою для постановлення ухвали про забезпечення доказів є звернення учасника судового розгляду із заявою про забезпечення доказів, до якої додається документ про сплату судового збору, проте, позивач таку заяву не подавав, судовий збір не сплачував. Крім того, в ухвалі суду не було зазначено проміжок часу, за який вимагається надання вказаних відомостей, що виходить за межі предмета доказування. Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_3

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

В судове засідання ОСОБА_3 та особисто ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_2 забезпечила явку в судове засідання свого уповноваженого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

В процесі розгляду справи представник позивача заявив клопотання про забезпечення доказів, в якому просив витребувати інформацію про рух коштів по рахункам на ім'я ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», в ПАТ «ВТБ Банк», в ПАТ «Сбербанк»тав ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

19 травня 2016 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва зазначене клопотання задоволено, забезпечено докази у справі шляхом витребування інформації про рух коштів по рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2

Проте, колегія суддів не може погодитися в повному обсязі з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Згідно зі ст. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для розгляду питання про забезпечення доказів є звернення особи, яка бере участь у справі, до суду із заявою про забезпечення доказів, до якої додається документ про сплату судового збору.

Разом з тим, порушивши питання про забезпечення доказів представник позивача не надав суду документ про сплату судового збору, а тому суд першої інстанції повинен був діяти у відповідності до вимог ч.2 ст.134 ЦПК України.

Крім того, суд може забезпечити лише ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відтак, у разі задоволення заяви про забезпечення доказів та витребування інформації про рух коштів на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3, суду першої інстанції необхідно зазначити проміжок часу, за який вимагається надання вказаних відомостей, який, з урахуванням предмету доказування у даній справі, не може бути більшим ніж час перебування сторін у шлюбі.

Таким чином, судом першої інстанції порушено порядок, встановлений статтею 134 ЦПК України, а тому відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: О.В. Борисова

Д.Р.Гаращенко