Ухвала суду № 58674866, 29.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА№22-ц/796/7388/2016 Головуючий у1-й інстанції - Цокол Л.І.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Побірченко Т.І., Слюсар Т.А.

при секретарі - Куркіній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», в якому просив зобов'язати відповідача врахувати за листопад 2014 року пільгу з оплати послуг гарячого водопостачання в розмірі 50% від їх вартості відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціального захисту», зобов'язати відповідача провести перерахунок плати за надання послуг з гарячого водопостачання за період з жовтня 2014 року по липень 2015 року згідно з Договором, укладеним між сторонами, Правилами надання послуг, показниками засобів обліку та оплаченими квитанціями за вказаний період, зобов'язати відповідача привести у відповідність до вимог Правил форму квитанції на оплату послуг з гарячого водопостачання шляхом надання позивачу можливості особистого внесення до квитанцій показників квартирних засобів обліку, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01 червня 2014 року між сторонами у справі укладено Договір №9246007001801 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Позивач вважає, що в листопаді 2014 року ПАТ «Київенерго» не було враховано пільгу позивача з оплати послуг гарячого водопостачання в розмірі 50% від їх вартості відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціального захисту». Крім того, зазначає, що в період з жовтня 2014 року по липень 2015 року рахунки, виставлені позивачу відповідачем за споживання гарячої води, не відповідають реальним показникам лічильників, встановлених в квартирі. Також, ОСОБА_2 посилається на те, що квитанції ПАТ «Київенерго» не відповідають встановленим до них вимогам, оскільки, на думку позивача, у платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач, враховуючи незручності, які були йому завдані незаконними, на його думку, діями відповідача, вважав за необхідне заявити вимоги з відшкодування моральної шкоди, яку оцінив в 1000 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на доводи позовної заяви просить оскаржуване рішення скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, укладено та виконується Договір №9246007001801 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01 червня 2014 року(далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а Споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Згідно п.8 Договору плата за надані послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з ЦО, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 № 630(далі-Правила).

Положення ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу Українизакріплює те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відмовляючи у задоволенні даного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що жодних прав ОСОБА_2, як споживача відповідних послуг, відповідачем не порушено.

Так, пунктом 13 Договору передбачено, що пільга надається на підставі письмового звернення Споживача та документів, які підтверджують наявність пільги.

Споживачу встановлено пільгу «Ветеран військової служби» (50%), яка розповсюджується на 2 особи та застосовується в повному обсязі. Пільга за централізоване постачання гарячої води застосовується тільки за наявності нарахувань у звітному періоді, у випадку ж відсутності таких - пільга автоматично не застосовується, згідно Постанови КМУ № 117 від 23.01.2003 року «Про єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків». Оскільки в листопаді 2014 року Позивачем знову не було надано показання квартирних засобів обліку гарячої води, нарахування за зазначену послугу не проводилося, а відповідно і пільга не застосовувалась.

Підпунктом 6 п.19 Договору передбачено обов'язок Споживача щомісяця знімати та надавати Виконавцю показання квартирних засобів обліку в останній день звітного місяця (телефоном, факсом, особисто та інше). Даний пункт кореспондується із частиною 2 п. 12. Договору.

Відповідно до пп. 6 п. 20 Договору, Виконавецьмає право при неотриманні від споживача показань квартирних засобів обліку за поточний місяць самостійно визначати обсяги споживання гарячої води як середню величину за останні два місяці. При цьому Відповідач зобов'язаний провести коригування проведених нарахувань на відповідаючи фактичним обсягам споживання у тому місяці, в якому отримає від Позивача показання квартирних засобів обліку.

Між тим, пунктом 11 Правил передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Оскільки, позивачем неодноразово порушувалися умови підпункту 6 п. 19 Договору щодо зобов'язання споживача щомісячно знімати та надавати Виконавцю показання квартирних засобів обліку в останній день звітного місяця, ПАТ «Київенерго» за жовтень 2014 року здійснював нарахування за послуги з централізованого постачання гарячої води шляхом розподілення різниці між споживачами, обсяг споживання яких не встановлено (п. 11 Правил).

Варто зазначити, що незважаючи на недотримання відповідачем вимог пп. 6 п. 20 Договору, 10.11.2014 проведено контрольне знімання показань та складено Акт звірки показань засобу облікупозивача, де зафіксовано станом на 01.10.2014 показання засобу обліку гарячої води в обсязі4 м3, а 10.11.2014 - 14,7 м3, тому розрахунковий обсяг склав 10,7 м3.

Враховуючи зазначене, в червні 2015 року проведено коригування за послугу з централізованого постачання гарячої води за 4,8 м3 (15,5 м3 - 10,7 м3 = 4,8 м3) на суму 120,28 грн.

Частиною 2 пункту 20 Правил передбачені вимоги до платіжних документів (квитанцій), а саме квитанція має містити графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Таким чином, платіжний документ наданий споживачеві відповідає встановленим вимогам. Інші вимоги позивача стосовно форми платіжного документу є необґрунтованими.

Враховуючи, що колегія суддів не знайшла підстав для задоволення зазначених вище позовних вимог, то вимоги щодо відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню як такі, що є похідними.

Отже, колегія приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено на повно з'ясованих обставинах з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: