Ухвала суду № 58674847, 24.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10045/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Кушнір С.І.

У Х В А Л А

24 червня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Рубан С.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Фартушної Віти Леонідівни на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року в задоволенні заяви відповідача Головного територіального управління юстиції у м. Києві про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Фартушна Віта Леонідівна подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.ст.295, 297 ЦПК України.

Відповідно до п. 4, 7 ч. 2 ст. 295 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 7) клопотання особи, яка подала скаргу.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, скаржник просить апеляційний суд переглянути заочне рішення від 22.04.2016 року, однак у вступній та прохальній частині апеляційної скарги вказує «апеляційна скарга на рішення від 09 червня 2016 року», в той час як рішення від 09.06.2016 року не ухвалювалось.

Крім того, скаржник просить скасувати не існуюче рішення суду від 09.06.2016 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку, що не передбачено статтею 307 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; 2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення; 4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Жодному із зазначених пунктів прохальна частина апеляційної скарги представника Головного територіального управління юстиції у м. Києві не відповідає.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути вказані вище недоліки змісту апеляційної скарги та подати апеляційну скаргу із додатками до неї у новій редакції.

Крім того, за подання апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

Відповідно до підпункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням від 22.04.2016 року з Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь держави стягнуто 1553 грн. 60 коп.

Відповідно до підпункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на дане рішення Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1708 грн. 96 коп. (1553, 6 Ч 110%).

Таким чином, скаржнику слід сплатити суму судового збору в розмірі 1708 грн. 96 коп. на такий розрахунковий рахунок:

Отримувач коштів УДКС у Солом»янському районі

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 38050812

Рахунок отримувача 31210206780010

Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача(МФО) 820019

Код ЕДРПОУ суду 02894757

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути доказом сплати судового збору.

Тобто, скаржнику слід надати оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Положенням ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 121,297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Фартушної Віти Леонідівни на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений судом термін недоліків апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.

Суддя Рубан С.М.