Постанова № 58674643, 30.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2016 року 11:14 № 826/2437/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Жук Л.В.,

представника відповідача - Гончаревського О.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «АКРІЛАТ-ХІМКОНТРАКТ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №100250001/2015/000060/1 від 23.09.2015 р.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне підприємство «АКРІЛАТ-ХІМКОНТРАКТ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №100250001/2015/000060/1 від 23.09.2015 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення товару всі необхідні документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, подані документи чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4,5 ст. 58 МК України. Крім того, позивач стверджував, що рішення про коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно, з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000060/1 від 23.09.2015 р.; присудити на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, ідентифікаційний код 24744461, р/р 26000210323809 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», МФО 320984) судовий збір з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних з підстав, наведених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши наявні та надані позивачем та представником відповідача документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 вересня 2015 року між Фірмою «Shell Chemicals Europe B.V.» (Нідерланди) (продавець) і приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт» - покупець (далі -декларант») укладено контракт №9300317312 від 18.09.2015 року (далі - «Контракт), згідно з яким продавець зобов'язується поставити і продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Ізопропиловий спирт (далі - «товар») у кількості 23,620 тони за ціною 670,00 дол. Євро/тн.

Загальна сума становить 15 825,40 Євро. Оплата проводиться протягом 30 днів з дати відгрузки.

Згідно декларації митної вартості №100250001/2015/011807 від 22.09.2015 року (далі - ДМВ») митна вартість товару заявлена Декларантом до митного оформлення, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ за першим методом (за ціною договору).

Для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) Декларантом були надані відповідні документи, а саме:

1) Міжнародна автомобільна накладна (СМК) № 0819563 від 18.09.2015 р :

2) Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 4000/15 від 15.09.2015 р.;

3) Довідка про транспортні витрати від 22.09.2015 р.;

4) Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Цінова оцінка ТПП товару № Ц-928 від 22.09.2015 року;

5) Виписка з бухгалтерських документів за №5 від 21.07.20І 5 року

6) Інвойс/рахунок № 9300317512 бід 18.09.2015 р.;

7) Пакувальний лист № С1001557209010010 від 18.09.2015 р.; І

8) Страховий договір № 76-01.00.14.00129 від 24.11.2014 р.;

9) Додаткова угода до Страхового договору № 143 від 18.09.2015 р.;

10) Зовнішньоекономічний контракт № 9300317312 від 18.09.2015 р. (далі - «Контракт»);

11) Декларація про походження товару № 9300317312 від 18.09.2015 р.;

12) Лист від виробника від 22.09.2015 року;

13) Сертифікат якості від виробника № 81111/1000 від 18.09.2015 р.;

14) Копія митної декларації країни відправлення №15NL17CADD2F8CD141 від 18.09.2015 р.

Під час процедури консультації митний орган запросив у декларанта додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Під час процедури консультації на вимогу митного органу декларантом було надано додаткові документи на підтвердження визначення митної вартості товарів за декларацією митної вартості №100250001/2015/011807 від 22.09.2015 року та Декларантом було надано пояснення у Листі №23/09-15 від 23.09.2015 р. стосовно виявлених митницею невідповідностей/розбіжностей та/або неповних даних.

Митний орган за результатами розгляду поданих позивачем документів, відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за цінною господарської операції та виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00146, оскільки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, що потребує подання нової ВМД.

Відповідачем скориговано митну вартість товарів про що прийнято Рішення пре коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000060/1 від 23.09.2015 р. Митна вартість Товару визначена Відповідачем із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Незгода позивача із даним рішенням про коригування митної вартості зумовила звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зокрема, система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зоорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

10.04.2008 Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VІ ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (далі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ 1994 року) передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

При цьому, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції (п. 2 параграфу (b) статті VII ГАТТ 1994 року).

Відповідно до пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, у ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року зазначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Згідно ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Суд зазначає, що при вирішення спору по суті застосуванню підлягають положення Митного кодексу України, які діяли на час прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із ст. 51 цього Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 1 і 2 ст. 52 МК України).

У відповідності до норм ч. 1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Нормами ч. 1 і 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу положень ч. 5 цієї статті Кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу норм ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що цим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, та відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Так, зокрема, згідно ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

При цьому, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).

Відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Також, як зазначено в постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31.03.2015, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару: «Ізопропиловий спирт масова доля основної речовини 99,8%, прозора рідина, без домішок. (Isopropanol С3Н80;. використовується для технічної, та лакофарбової промисловості. Наливом в авто цистерну, вага 23620 кг. Не для медичного використання, без вмісту прекурсорів, наркотичних та психотропних речовин. Не входить до переліку яких визначено ПКМУ №770 від 06.05.2000 р. Не в аерозольній упаковці. Не кормова добавка. Не для військового призначення. Згідно сертифікату якості партія №000002143123. Виробник: Shell Chemicals Europe B.V. Країна виробництва: NL. Торговельна марка: Shell Grouр», які заявлялись до митного оформлення згідно з електронною митною декларацією від 22.09.2015 №100250001/2015/011807, прийнято з наступних підстав.

Перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689.

Згідно Контракту №9300317312 від 18.09.2015 та інвойсу №9300317312 від 18.09.2015 року фактурна вартість товару становить 15825,40 євро, згідно експортної декларації країни відправлення № 15NL17CADD2FCD141 фактурна вартість дорівнює 15825,00 євро. Також у Додатку до страхового договору №143 від 18.09.2015 року банк беніфіціар АТ «Сбербанк Росії», а у Страховому договорі №76-01.00.14.00129 від 24.11.2014 року «АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК».

Враховуючи вищевикладене, посадовою особою митниці запропоновано надати позивачу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із частиною 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ шляхом надіслання електронного повідомлення, а саме:

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

-виписку з бухгалтерської документації;

-ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Після опрацювання додатково поданих документів в них виявлено наступні розбіжності: згідно експертного висновку Київської торговельно-промислової палати № Ц-928 від 22.09.2015 року предметом імпорту в Україну являє: «Спирт ізопропіловий 99,9 % ІРА Isopropyl Alcohol», а у графі 31 митної декларації декларантом заявлено: «Ізопропиловий спирт массова доля основної речовини 99,8% Isopropanol», тому інформація, що міститься в ньому, не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

В якості підтвердження митної вартості декларантом додатково надано заяву №07-8/14 від 07.08.2014, лист-звернення №23/09-15 від 23.09.2015, висновок Київської ТПП від 22.09.2015 № Ц-928.

Враховуючи вищевикладене, оскільки виявлені органом доходів і зборів розбіжності та обставини визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України декларантом не усунуто, відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю відмовлено - картка відмови від 29.06.15 №10025001/2015/00146 та прийнято рішення про коригування митної вартості від 29.06.2015 №100250001/2015/000060/1.

Товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій згідно зі статтею 55 Кодексу за ЕМД від 24.09.15 №100250001/2015/011930. Відповідно до пункту 8 статті 55 Кодексу протягом 80 днів з дня випуску товарів Позивач мав можливість надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, але не дотримався вимог частин 8,9 статті 55 Кодексу, хоча в позовній заяві зазначив про відмову Відповідачем у перегляді рішення про коригування митної вартості на підставі того, що не було надано всі необхідні документи.

Митна вартість визначена із застосуванням методу 26 за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі статті 60 Кодексу та інформації щодо вартості операції з подібними товарами які мають подібні характеристики, вироблені у тому ж географічному регіоні та продано на експорт а Україну і час є максимально наближений до періоду ввезення оцінюваного товару.

Джерело інформації: цінова інформація ЄАІС, МД №10250001/2015/07120 від 30.06.2015 р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене в сукупності, підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства «АКРІЛАТ-ХІМКОНТРАКТ» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов