Постанова № 58674576, 29.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 червня 2016 року № 826/2308/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000103/2 від 02.10.2015, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № 100250002/2015/00143, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (надалі - позивач або ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи») з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Київської міської митниця ДФС), в якому просить:

- визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/059512 від 02.10.2015;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000103/ 2 від 02.10.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00143 від 06.10.2015, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Митного посту «Західний» про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000103/ 2 від 02.10.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00143 є необґрунтованими, протиправними та такими, що прийняті в порушення вимог п. 3 ст. 53, п. 2 ст. 55 і п. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

В судове засідання представник позивача не з'явився та подав до канцелярії суду клопотання від 24.05.2016 про розгляд справи за відсутності представника товариства.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість 21.03.2016 до канцелярії суду надійшли заперечення Київської міської митниці проти позову (вих. № 629/26-70-10-22 від 17.03.2016), де зазначається про правомірність оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників обох сторін в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 13.01.2015 між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).

В подальшому, 02.03.2015 між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) було укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом. Згідно тексту цієї додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 до контракту підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).

02.10.2015 на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у PET-пляшках ємністю по 0,75 л) в обсязі 26 520 PET-пляшок за ціною 13 260 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін до вартості , внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,50 дол. США за одну PET-пляшку ємністю 0,75 л.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп»), 02.10.2015 до митниці була подана вантажна митна декларація за № 1000250002/2015/059512 (далі - ВМД). Як зазначає позивач, в тексті свого позову, митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 02.10.2015 подано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0807927 від 25.09.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150277 від 23.09.2015; пакувальний лист б/н від 23.09.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди № 1 від 02.03.2015, № 2 від 10.06.2015 і № 3 від 12.06.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 25.09.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 25.09.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003206 від 24.09.2015; копію митної декларації країни відправлення С2202 від 25.09.2015; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100250002/2015/059512 від 02.10.2015; та інші некласифіковані документи - експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати № ОЭ-8/81 від 20.03.2015 з питання визначення ринкової вартості станом на 18.03.2015; інформаційний лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 26.03.2015 № LT32-589/1503 щодо собівартості мінеральної води «Боржомі»; лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 27.03.2015 № LT32-591/1503 з питання страхування експортних вантажів; прайс-лист виробника, діючий з 02.03.2015; копію відкритого полісу страхування вантажу № 00837від 28.01.2015; платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів; лист ДП «Держзовнішінформ» № 11/653 від 04.06.2015 з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту; копії довіреностей ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія», виданих певним особам на право підписання документів від імені компанії (що вбачається зі змісту електронної митної декларації).

На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару митним органом була висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно п. 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, а саме:

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - якщо здійснювалося страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Як зазначає представник відповідача в тексті своїх заперечень проти позову підставами для запиту додаткових документів стали наявні у поданих до митного оформлення основних документах розбіжності та відсутність в таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме: митна декларація країни відправлення не містила печаток та штампів митних органів; в наданих міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) в графі 21 зазначено номер документа, який також зазначений в експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено у перекладі, який наданий до митного оформлення; відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, Проте, декларантом надані страхові документ неможливо обрахувати. Разом із тим, виходячи з того, що покупець товару ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди № 1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, в якому ціна товарів і, як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість; у відкритому полісі страхування зазначено «Страховий період 28.01.2015-04.03.2015», таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару.

На виконання електронного запиту митного органу від 02.10.2015 декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі ВМД № 100250002/2015/059512 разом із супровідним листом № 002 від 02.10.2015 були подані такі документи: інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними, банківськими виписками); розрахунок ціни (калькуляцію).

Крім того в листі було зазначено про неможливість надання довідкової інформаціїї про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, з таких причини: «зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія), то станом на сьогодні надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим».

За результатами дослідження наданих декларантом документів Митний пост «Західний» відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на наступні обставини: «Митна вартість імпортованих товарі не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): неподання основних документів, які підтверджують відомостф про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості…зокрема: в наданій міжн. товарно-трансп. накладній CMR в графі 14 зазначений номер документа, який також зазначений наданій експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено в перекладі, який наданий до митного оформлення . В графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару, розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною: 0,58 USD * 26520 пл. = 15 381,6 USD/19 890 л = 0,77 USD/л.

Декларанту запропоновано надати основні та додаткові (за наявності) документи відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Наданий прас-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту. Декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердженняч митної вартості, про що зазначив в листі.».

З урахуванням наведених висновків Митним постом «Західний» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000103/2 від 02.10.2015 (далі - рішення № 100250002/2015/000103/2), за яким задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 13 260 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 280 492,85 грн.) за 26 520 РЕТ-пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,75 л за 0,50 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 15 315,30 дол. США (тобто, за ціною 0,77 дол. США за одну РЕТ-пляшку ємністю 0,75 л) з використанням другорядного методу - за резервним методом. Як зазначено в графі 33 такого рішення, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію від 28.06.2015 № 500040403/2015/2705.

Того ж дня, Митний пост «Західний» у зв'язку з прийняттям рішення № 100250002/2015/000103/2 склав картку відмови № 100250002/2015/00143 в прийнятті митної декларації № 100250002/2015/059512 від 02.10.2015 (далі - картка відмови).

02.10.2015 товари були випущенні за ВМД № 100250002/2015/059543 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.

У грудні 2015 року позивач керуючись нормою п. 8 ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської митниці ДФС України разом з супровідним листом № 741/4-15ц від 16.12.2015 додаткові документи (а саме: копії платіжних доручень № 39 від 09.10.2015 і № 40 від 13.10.2015 щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC; копію розрахунку ціни (калькуляцію); копію митної декларації країни відправлення; копію угоди відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015).

У відповідь на вказаний лист позивача Київська митниця ДФС України надіслала товариству лист № 7908/10/26-70-25-02-04 від 25.12.2015, де зазначила, що в ході митного оформлення імпортованих товарів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» не виконало в повному обсязі вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки: наданий лист від 26.03.2015 № LT32-589/1503 щодо розрахунку ціни не містить виробничих витрат, прибутку та деталізації інших додаткових витрат. При цьому, за результатами аналізу даних з мережі Інтернет (відомості з офіційного сайту компанії IDS BORJOMI INTERNATIONAL) митниця дійшла висновку, що IDS BORJOMI GEORGIA LLC (продавець) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець) належать до компаній, які входять до міжнародної групи компаній IDS BORJOMI INTERNATIONAL, та як наслідок, - являються пов'язаними особами у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угодти з торифів та рогівлі 1994 року. У зв'язку з цим, митниця розцінила наданий розрахунок ціни оцінюваного товару таким, що не містить повного переліку виробничих витрат, прибутку та інших витрат, та таким, що не дає можливості перевірити достовірність декларування складових митної вартості та вплив взаємозв'язку на ціну товару; на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04.03.2015 № ICG/AG 15/026+1 відсутні печатка та підпис страхувальника, а також не наданий відкритий поліс №00837 та окремі заявки на оцінювані партії товарів, що не дає можливості перевірити страхову суму та складові митної вартості; копії митних декларацій країни відправлення не містять відміток митних органів країни відправлення та/або країн транзиту.

З урахуванням наведених висновків відповідач вирішив, що надані документи не доводять, що існуючий взаємозв'язок не вплинув на ціну товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, та як наслідок, - відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасування рішення № 100250002/2015/000103/2.

Вважаючи, зазначені вище, рішення № 100250002/2015/000103/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зокрема, система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зоорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

10.04.2008 Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VІ ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (далі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ 1994 року) передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

При цьому, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції (п. 2 параграфу (b) статті VII ГАТТ 1994 року).

Відповідно до пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, у ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року зазначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Згідно ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Суд зазначає, що при вирішення спору по суті застосуванню підлягають положення Митного кодексу України, які діяли на час прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із ст. 51 цього Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 1 і 2 ст. 52 МК України).

У відповідності до норм ч. 1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Нормами ч. 1 і 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу положень ч. 5 цієї статті Кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу норм ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що цим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, та відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Так, зокрема, згідно ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

При цьому, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).

Відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Також, як зазначено в постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31.03.2015, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наявні матеріали справи (зокрема, зміст графи 33 рішення № 100250002/2015/000103/2 свідчать про те, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару митниця дійшла висновку, про наявність у наданих позивачем для митного оформлення товару за обраним декларантом основним методом визначення митної вартості товару основних документах розбіжностей та/або наянвсть ознак підробки, а саме: в графі 14 поданої міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) зазначений номер документа, який також зазначений у наданій експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено в перекладі, який також наданий до митного оформлення. Крім того в графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товар. В зв'язку з чим відповідачем від позивача були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

На вимогу митного органу позивачем були надані додаткові документи, в тому числі: розрахунок ціни (калькуляція) - у вигляді інформаційного листа компанії IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 26.03.2015 № LT-32-589/1503, - надані разом з супровідним листом від 02.10.2015 № 002.

Проте, за результатами отримання перелічених вище документів, митний орган в тексті оспорюваного рішення № 100250002/2015/000103/2 зауважив про не надання позивачем всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про хибність таких висновків митних органів, оскільки декларантом позивача були подані всі необхідні для митного оформлення імпортованого товару документи (в тому числі на запит митниці від 02.10.2015), що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України (а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) та додаткові угоди до нього, рахунок-фактура (інвойс), страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні документи, прайс-лист виробника товару). Пізніше додатково позивачем буди надані відповідачу банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та документи щодо пролонгування дії полісу страхування, та крім того додаткові документи, визначені у ч. 3 ст. 53 МК України, виписка з бухгалтерської документації, копія митної декларації країни відправлення. Такі документи, на думку суду, містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Так, у відповідності до умов контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 1 від 02.03.2015, № 2 від 10.06.2015 і № 3 від 12.06.2015, продавець продає покупцю товар (в тому числі мінеральну воду «Боржомі» у РЕТ-пляшках ємністю 0,75 л) на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкотермс-2010. Ціни на товар визначені на умовах СІР Одеса Західна та при перевезенні товару у звичайних вагонах чи контейнерах складають, зокрема, за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л у розмірі 0,50 дол. США. Відвантаження товару за цим контрактом здійснюється згідно узгодженому між покупцем і продавцем графіку поставок. Поставка товару за контрактом здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкотермс-2010. Поставка здійснюється у вантажних автомобілях, у залізничних вагонах чи/або у контейнерах за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортовська, 9. Перевізні документи, залізничні накладні оформлюються продавцем до ст. Одеса Західна згідно реквізитів, вказаних у цьому контракті. Покупець здійснює повну оплату кожної партії товару впродовж 75 днів з моменту митного оформлення вантажу в Одесі Україна. Оплата здійснюється у доларах США шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця.

При цьому, згідно Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (в редакції 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін «СІР» («Carriage and Insurance Paid to» в перекладі «Провезення та страхування оплачені до») означає, що продавець несе ті ж обов'язки, що і відповідно до терміна СРТ (тобто, продавець оплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення, також в обов'язки продавця входить здійснення необхідного для вивозу митного очищення товару), але з тим доповненням, що продавець повинен забезпечити транспортне страхування від ризиків загибелі або пошкодження товару під час перевезення. Продавець укладає договір страхування й оплачує страхову премію. Покупець повинен прийняти до відома, що згідно з терміном СIP від ??продавця потрібно лише забезпечення страхування на мінімальних умовах. Згідно з даними умовами, продавець зобов'язаний забезпечити митне очищення товару для експорту. Цей термін може використовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Згідно наявних у матеріалах справи рахунку-фактури (інвойсу) № GE20150277 від 23.09.2015, копії примірника вантажної митної декларації країни відправлення № С-2202 від 25.09.2015, прайс-листа виробника товару умовами поставку товару визначено СІР Одеса Західна згідно Інкотермс 2010, що відповідає даним графи 20 ВМД № 100250002/2015/059543 від 02.10.2015.

Також позивачем до митного оформлення був поданий розрахунок ціни (калькуляція) виробника товару, що оформлений у вигляді інформаційного листа ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 26.03.2015 № LT32-589/1503, та де наведена собівартість мінеральної води «Боржомі». Даний розрахунок ціни був поданий декларантом разом з супровідним листом від 02.10.2015 № 002, про що зазначено у самій ВМД № 100250002/2015/059543 від 02.10.2015. За даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї РЕТ-пляшки ємністю 0,75 л, розрахованої на умовах СІР Одеса, Західна Україна (як визначено умовами п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 та п 2.1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до такого контракту), включає в себе логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати, та витрати на придбання товару.

Тобто, дана калькуляція продавця містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості реалізуємої продукції на умовах СІР. Претензії Київської міської митниці ДФС до змісту наданого розрахунку ціни (калькуляції) виробника товару суд вважає необґрунтованими, з таких підстав: по-перше, форма розрахунку ціни виробника товару на законодавчому рівні не затверджена, а правильність розрахунку виробником ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» ціни товару в даному випадку відповідачем жодними документальними доказами спростована не була; по-друге, у відповідності до норм ч. 10 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості) понесені покупцем, як: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо). У випадку якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у ч. 10 ст. 58 цього Кодексу, і якщо вони не включались до ціни, то для митного оформлення товару згідно п. 1 ч. 2 ст. 53 МК України має надаватися декларація митної вартості. В даному випадку витрати на навантаження, розвантаження, пакування, транспортування та страхування товару вже включені до ціни товару, а документальні докази понесення позивачем додактвоих витрат, перелік яких наведений у ч. 10ст. 58 МК України, матеріали даної справи не містять.

Щодо правомірності посилань відповідача на відсутність у позивача страхових документів та інших документів, підтверджуючих витрати на страхування поставки товару, та їх дійсність, то суд вважає їх безпідставними, оскільки при митному оформленні товару позивачем був наданий відкритий поліс страхування вантажу № 00837, який містить повну інформацію щодо страхової суми, розміру страхової премії та порядку її розрахунку. Даний відкритий поліс страхування вантажу суд вважає єдиним документом, що підтверджує витрати на ввезення та страхування поставки товару, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище по тексту судового рішення, п. 5.2. контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010.

Згідно відкритого полісу страхування № 00837 страхувальником є продавець товару, а саме - ТОВ«Аі ді ес Боржомі Грузія» із зазначенням способу перевезення - змішаний згідно інвойсу, а тому з урахуванням умов поставки CIP Інкотермс, а страхувальником - ТОВ «Страхова компанія Ай сі груп» (Грузія).

Відповідно до п. 6 статті А.3 Інкотермс продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5.

Поряд з цим, статтею Б4 Інкотермс встановлено обов'язок покупця прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4. У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Аналіз викладеного свідчить, що тривалість періоду страхового покриття пов'язана з датою прийняття покупцем товару.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відкритого полісу страхування вантажу, страховий період становить 28.01.2015 - 04.03.2015. При цьому, 04.03.2015 ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (продавцем) укладено угоду № ICG/AG 15/026+1 зі страхувальником (ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп») на предмет внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування № ICG/AG 15/026 від 28.01.2015 та виданого на якого основі вищевказаного полісу до 04.03.2016.

Копія даної угоди № ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015 була надана відповідачу разом з листом позивача від 16.12.2015 № 749/4-15ц, та не взята Київською міською митницею до уваги з тієї підстави, що на копії вказаної угоди до відкритого страхового полісу, на думку митниці, відсутні печатки та підпис страхувальника.

Дослідивши надану позивачем копію угоди №/AG 15/026+1 від 04.03.2015 стосовно внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, суд встановив наявність у ній підпису представника страхувальника ОСОБА_4, що скріплений відтиском печатки ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп».

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 27.03.2015 № LT32 - 591/1503, яким продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики.

Враховуючи наведене та відсутність у матеріалах справи належних документальних доказів, що засвідчують факт того, що в дійсності угода №/AG 15/026+1 від 04.03.2015 не укладалась між сторонами, та/або стверджують про наявність у поданих позивачем документах ознак підробки, що доведена в порядку кримінального судочинства, суд дійшов висновку про хибність висновків митного органу щодо відсутності у позивача небхідних та дійсних страхових документів.

Таким чином, витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.

Стосовно правомірності зауважень відповідача до митної декларації країни відправлення (вантажна митна декларація № С-2202 від 25.09.2015) як такої, що не містить відміток митних органів країни відправлення та країн транзиту, та містить розбіжності, то суд ставиться до них критично, оскільки: по-перше, наведені обставини не зазначені в графі 33 оскаржуваного рішення, як підстави для коригування митної вартості; по-друге, разом з іншими документами до митного оформлення була надана міжнародна автомобільна накладна № 0807927 від 25.09.2015, яка за своєю суттю є товарно-транспортною накладною, що згідно ст. 4 Конвенції про договір міжнородного автомобільного перевезеня вантажів являється міжнародним перевізним документом, який відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, Згідно вказаної накладної транспортування товару від виробника товару (м. Боржомі, вул. Торі, 39, завод № 1) до пункту призначення (Україна, м. Одеса) здійснювалося перевізником на автомобілі НОМЕР_1/НОМЕР_3, що не спростовано відповідачем. Розбіжності між даними наведеними у митній декларації країни відправника та даними інших документів, оформлених на виконання зовнішньоекономічного контракту митницею не виявлено, а факт перетину автомобілем НОМЕР_2/НОМЕР_4 з вантажем митних кодонів Грузії та країн транзиту не документально спростовано.

Факт встановленої митним органом описки в графі 14 перкладів до митної декларації країни відправлення та міжнародної товарно-транпсортної накладної матеріалами справи не підтверджується.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем були надані всі необхідні документи, які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, суд не визнає нормативно та документально обґрунтованими твердження відповідачів про наявність взаємозалежності покупця та продавця, що вплинула на визначену декларантом митну вартість імпортованого товару у зв'язку з наступним.

У відповідності до ч. 18 ст. 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу (ч.18 ст.58 Митного кодексу України).

Водночас для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ч. 16 ст. 58 МК України).

Між тим, згідно із ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

З наведених норм слідує висновок, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної, а відповідно і не може бути підставою для витребування митним органом додаткових документів згідно з ч. 3 ст. 53 МК України.

Для висновку про вплив зазначеної обставини на ціну товару, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце (про що в своїх ухвалах від 18.03.2014 № К/800/52404/13 та від 05.11.2015 № К/800/53147/14 зазначає Вищий адміністративний суд України).

В тексті оскаржуваного рішення № 100250002/2015/000103/2 від 02.10.2015 та запереченнях представника відповідача, митний орган вказує на наявний між позивачем і IDS BORJOMI GEORGIA LLC взаємозв'язок, що відповідно до положень додаткової угоди № 1 до контракту від 13.01.2015СТ20-001/1501, в якому ціна товарів, і як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, відповідно вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваної партії товару. Дані висновки пояснюються тим, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі».

В тексті свого позову позивач не заперечує той факт, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» і IDS BORJOMI GEORGIA LLC являються частинами однієї міжнародної компанії IDS BORJOMI INTERNATINAL.

Водночас за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, засновником безпосереднім ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» являється компанія "ІНТЕРНЕШНЛ ДИСТРИБ'ЮШН СИСТЕМЗ ЛІМІТЕД", а не жодна із названих вище компаній.

Під час судового розгляду відповідач не надав суду жодних документальних доказів, що засвідчують відповідність ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» критеріям, встановленим ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Той факт, що позивач являється офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера в силу положень ч. 4 ст. 15 зазначеної Угоди не визначає сторін контракту пов'язаними між собою особами.

Окрім того, суд враховує те, що відповідно до ч. 12 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятною. У таких випадках необхідно розглянути обставину продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця та продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.12.2014 у справі № 21-558а14.

Аналіз змісту наданих позивачем для митного оформлення товару документів дає суду підстави стверджувати, що позивачем здійснювалися поставки товару вже після зміни контрактної ціни шляхом укладання додаткової угоди № 1 від 02.03.2015.

Обґрунтовуючи визначення продавцем вартості мінеральної води у розмірах відповідно до додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 до контракту представник позивача пояснив, що в лютому 2015 року в Україні відбулось стрімке, непрогнозоване та значне зниження курсу гривні по відношенню до долару США, (згідно з офіційними даними НБУ розміщеними на сайті (www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls), курс долара США у січні 2015 року становив 15,81 грн., а вже у лютому 2015 року понизився до 24,47 грн.), внаслідок чого ціна товару для торгових точок та, що найважливіше, для кінцевих споживачів, яка встановлювалася в гривні та рівень якої залежав від вартості товару в доларах США під час постачання його в Україну, значно збільшилась. У зв'язку з такими обставинами та в рамках прийнятої стратегії ведення бізнесу та розвитку, з метою збереження ринку збуту та відповідно зменшення згубного впливу процесу девальвації гривні на ціну товару для кінцевого споживача, IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) було прийнято бізнес-рішення щодо зменшення ціни товару з укладення відповідної угоди.

Такі дії сторін контракту щодо зміни вартості товарів, на думку суду, обумовлені їхнім волевиявленням.

Зокрема, відповідно до ст.ст. 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Одночасно нормами ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.01.1994 № 959-XII передбачено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньо-економічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, такі умови договору купівлі-продажу як: характеристика товару, умови і обсяги поставок, ціна є суттєвими в силу закону, в той же час умови про виробника, торгову марку та наявність знижок, за умови погодження сторонами також є суттєвими. Всі наведені умови беззаперечно можуть впливати на ціну товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявна інформація відносно рішень про визначення митної вартості за подібним товаром позивача без врахування поданих документів останнім, у тому числі додаткової угоди про зміну контрактної ціни не може мати першочергове значення при визначенні методу, що застосовуються до визначення митної вартості.

Додатково слід зауважити, що відповідач фактично ставить під сумнів можливість контрагента позивача змінювати (знижувати) вартість поставлено товару.

На думку суду, зниження продавцем товару його вартості не знаходиться в причинному зв'язку з коригуванням митної вартості до тих пір, поки митний орган не доведе, що ціна проданого товару, фактично, всупереч зміненим умовам контракту, залишилась не змінною.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 № 826/16377/15.

В силу приписів норми до ч. 14 ст. 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, сам по собі факт пов'язаності осіб між собою не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості. При цьому, митний орган зобов'язаний надати відповідне обґрунтування щодо того, що саме такий взаємозв'язок вплинув на митну вартість товару, проте такого обґрунтування відповідачем суду не надано.

Натомість, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, на думку суду, подані декларантом позивача документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому дії з коригування митної вартості товару є протиправними.

З огляду на вказане, висновки Митного посту «Західний», який являється структурним підрозділом Київської міської митниці ДФС, про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування другорядного методу неправомірним, а відтак позов ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250002/2015/059512 від 02.10.2015.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000103/2 від 02.10.2015.

Скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00143.

Судові витрати в розмірі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп. присудити на користь приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» (04073, м. Київ, проспект Московський, б. 9, корп. 5, оф. 501, код ЄДРПОУ 24364528) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (03680, м. Київ, бульвар Лепсе, б. 8а, код ЄДРПОУ 39422888).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов