Рішення № 58659648, 22.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/509/2016(м)

263/7158/15-ц

Категорія 53 Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.О.

Доповідач Ткаченко Т.Б.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Ткаченко Т.Б.

Суддів - Песоцької Л.І., Баркова В.М.

секретар - Брежнєв Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» про зобовязання скласти акт про нещасний випадок на виробництві, визнання недійсними висновків та результатів службового розслідування, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Маріуполі Донецької області за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Маріуполі Донецької області на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 березня 2016 року,

В с т а н о в и л а:

В червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» (далі КЗ КДЮСШ «Атлетик», в якому просила визнати необгрнунтованим ОСОБА_2 проведення розслідування нещасного випадку, що стався з нею 14 лютого 2015 року при виконанні трудових обовязків у відповідача щодо причини настання нещасного випадку та висновків комісії (ф. Н-5) та зобовязати відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона працює прибиральницею у КЗ КДЮСШ «Атлетик» та прибирає приміщення плавального басейну «Нептун». 14 лютого 2015 року приблизно об 11:20 годині, виходячи з чоловічої вбиральні на першому поверсі, вона спіткнулась об злив каналізації та впала, внаслідок чого отримала закритий перелам зовнішньої кісточки правої голені зі зміщенням та розривом синдесмозу, внаслідок чого перебувала на лікуванні по 12 червня 2015 року. 10 березня 2015 року комісією був складений ОСОБА_2 форми Н-5 та вказаний нещасний випадок не визнаний таким, що повязаний з виробництвом. Вважає такий висновок необґрунтованим.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 березня 2016 року позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» про зобовязання скласти акт про нещасний випадок на виробництві, визнання недійсними висновків та результатів службового розслідування задоволено.

Визнано недійсним та скасовано ОСОБА_2 Н-5 від 10 березня 2015 року проведення розслідування нещасного випадку, що стався 14 лютого 2015 року у Комунальному закладі «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано нещасний випадок, який стався 14 лютого 2015 року у Комунальному закладі Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час виконання трудових обовязків таким, що повязаний з виробництвом.

Зобовязано Комунальний заклад Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» провести розслідування нещасного випадку, який стався 14 лютого 2015 року у Комунальному закладі «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час виконання трудових обовязків та скласти акт за формою Н-1.

Стягнуто з Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду і посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права, третя особа просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Зокрема зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимог, розглянув одночасно і не заявлені вимоги, оскільки позивачка звертаючись до суду просила визнати необґрунтованими висновки комісії по розслідуванню нещасного випадку і зобовязати скласти ОСОБА_2 по формі Н-1, а судом визнано недійсним та скасовано ОСОБА_2 в цілому, визнано нещасний випадок таким, що повязаний з виробництвом, тим самим судом взято на себе повноваження комісії, та зобовязано роботодавця провести розслідування нещасного випадку.

Матеріали справи не містять доказів щодо звернення ОСОБА_1 до органів держпраці із вимогою організувати повторне розслідування нещасного випадку.

Визнаючи нещасний випадок, що стався з позивачкою, таким, що повязаний із виробництвом, суд не врахував ряд обставин та дійшов передчасного висновку, який ґрунтується лише на наслідках травмування, не зясовано стан здоровя позивача та відсутність виробничого фактору травмування.

При ухваленні рішення судом застосовано закон, який з 01.01.2015 року втратив чинність.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників третьої особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, просили рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, пояснення представника відповідача ОСОБА_5, який просив апеляційну скаргу задовольнити, заперечення позивача, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні данні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю не відповідає.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, а крім того, визнаючи нещасний випадок, що стався з позивачем таким, що повязаний з виробництвом та про зобовязання відповідача провести розслідування за цим нещасним випадком, посилаючись на ст. 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, п.33 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, дійшов до переконання, що висновки, викладені в акті форми Н-5 від 10 березня 2015 року є необґрунтованими, оскільки нещасний випадок, що стався з позивачем, не був викликаний її незадовільним станом здоровя до події, а тому він є таким, що повязаний з виробництвом.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції прийняті без належного дотримання вимог закону та обставинам справи не відповідають, а обставини, які суд вважав встановленими - не доведені.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з КП Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» на посаді прибиральника службових приміщень.

14 лютого 2015 року з ОСОБА_1 під час виконання покладених на неї трудових обовязків у плав басейні «Нептун», розташованому за адресою: Донецька область, вулиця Менжинського, 2а, стався нещасний випадок, який призвів до тимчасової втрати працездатності з діагнозом: закритий перелам зовнішньої кісточки правої гомілки з розривом дистального міжребрового синдесмоза S86, ступінь тяжкості тяжкий.

Згідно з випискою із медичної карти № 2494/244 стаціонарного хворого травматологічного відділення МЛ № 2 міста Маріуполя ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 23 лютого 2015 року по 04 березня 2015 року з діагнозом: закритий перелам зовнішньої кісточки правої гомілки зі зміщенням та розривом синдесмозу.

За наслідками розслідування вказаного нещасного випадку комісією 10 березня 2015 року складено акт за формою Н-5, у висновках якого вказано, що нещасний випадок з ОСОБА_1 не визнається таким, що повязаний з виробництвом, оскільки остання через незадовільний стан здоровя, що виразилося в зниженні артеріального тиску, яке привело до падіння під час пересування, порушила п.1.7.2 Інструкції з охорони праці № 10 для прибиральника службових приміщень, затвердженої наказом КП КДЮСШ «Атлетик» № 1/8 від 04 січня 2012 року.

Відповідно до записів у картці виїзду швидкої медичної допомоги № 1578 від 14 лютого 2015 року у ОСОБА_1 артеріальний тиск становив 140/90 мм.рт.ст., а згідно записам амбулаторного журналу плав басейну «Нептун» - 62/38.

З наданої суду фотографії вбачається, що у чоловічому туалеті плавбасейну «Нептун» дійсно мається зливний трап для стоку води.

Суд першої інстанції, аналізуючи вказаний оспорюваний акт в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, визнаючи його недійсним та скасовуючи, вважав, що обставини, які дають підстави вважати нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 таким, що не пов'язаний з виробництвом - відсутні, а навпаки наявні обставини, що вказують про те, що нещасний випадок, який стався із нею є безпосередньо пов'язаний із виробництвом в розумінні п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

На думку колегії суддів, суд вправі перевіряти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 лише в частині дотримання при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання акту вимог закону та не вправі підміняючи собою уповноважену комісію виконувати функції, що належать до її компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інших нещасний випадок таким, що пов'язаний чи не пов'язаний з виробництвом, а тим більше зобов'язувати провести розслідування нещасного випадку та зобов'язувати комісію складати акти конкретного змісту.

Згідно ст. 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно змісту п. 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі Порядок) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Відповідно до п.10. Порядку роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці; 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування (п.11. Порядку).

Згідно п.14. Порядку комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

У випадках, зазначених у пункті 31 цього Порядку, або у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства.

У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Аналізуючи оспорюваний акт проведення розслідування нещасного випадку щодо дотримання вимог згаданого Порядку при проведенні розслідування нещасного випадку, що мав місце із ОСОБА_1 та складанні відповідного оспорюваного акту колегія суддів вважає, що розслідування не було проведено із суворим дотриманням вимог вказаного Порядку та відповідно акт, що був складений за наслідком такого розслідування не слід вважати таким, що відповідає вимогам закону, зокрема, вимогам вказаного Порядку та відповідно суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо його скасування.

Як вбачається із змісту наведених норм Порядку уповноважена комісія зобов'язана з усією ретельністю, максимально повно та об'єктивно з'ясувати обставини нещасного випадку, що мав місце, що унеможливлювало б неоднозначне тлумачення її висновків.

Натомість, як вбачається із оскаржуваного акту (а.с. 9- 13), матеріалів на підставі яких такий було складено (а.с. 32 37, 61 - 65), розслідування нещасного випадку не було проведено повно та вичерпно, що зумовлює неоднозначність висновків зроблених у спірному акті, що підтверджується і фактом звернення до суду позивача.

Так, як вбачається із наведених вище доказів, при проведенні розслідування комісією не було досліджено та враховано ряд обставин, що мають важливе, істотне значення для встановлення причин та обставин нещасного випадку, що мав місце із ОСОБА_1

По-перше, як вбачається із наведеного вище, зокрема амбулаторного журналу п/б «Нептун», ОСОБА_1 14 лютого 2015 року до моменту отримання травми не зверталась до медичних працівників зі скаргами на стан здоровя та будь - яка медична допомога до цього моменту їй не надавалась.

В зазначеному журналі зафіксовано, що об 11 год. 20 хв., тобто після отримання травми внаслідок нещасного випадку, ОСОБА_1 скаржилася на запаморочення, перелом правої нижньої голені, при вимірюванню АТ становив 62/38.

При цьому, не було досліджено ті обставини, що у картці виїзду швидкої медичної допомоги № 1578 від 14 лютого 2015 року у ОСОБА_1 об 11 год. 56 хв. артеріальний тиск становив 140/90 мм.рт.ст.

Як пояснила в апеляційному суду представник третьої особи ОСОБА_4, комісія дійшла висновку, що падіння ОСОБА_1, внаслідок якого остання отримала травму, відбулося у звязку з виникненням у неї запаморочення, що вбачається з її первинних пояснень.

Разом з тим, з пояснювальної записки ОСОБА_1, та протоколу опитування потерпілого, які надані до матеріалів розслідування нещасного випадку, вбачається, що ОСОБА_1 посилалась на те, що падіння відбулося внаслідок того, що вона спіткнулася об злив для води, який облаштований в полу туалетної кімнати. Будь - які посилання потерпілої на падіння внаслідок запаморочення, матеріали справи не містять.

По друге, даних про те, що комісією досліджувався проект павбасейну «Нептун» для зясування питання відповідності облаштованого зливу для води в туалетній кімнаті будівельним нормам, матеріали справи не містять.

Більш того, комісія, до складу якої не входили фахівці в області медицини, без будь - яких досліджень і без проведення експертизи, зробила висновок, що саме незадовільний стан здоровя ОСОБА_1, що виразилося у зниженні артеріального тиску, призвело до її падіння, внаслідок якого вона і отримала травму.

Зважаючи на наведене, без перевірки вказаних обставин та інших, що можуть виникнути у зв'язку із перевіркою таких, вважати належним проведене спеціальне розслідування та таким, що проведене у відповідності до вимог згаданого Порядку, не можна, а відповідно акт, що складений за наслідками такого розслідування, висновки якого теж слід вважати передчасними, правильно було скасовано судом першої інстанції.

Погодитися з тим, що оспорюваний акт відповідає дійсним обставинам, не можливо.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 розслідування нещасного випадку це висновок комісії, а саме з висновком комісії не погодилась позивач та просила його скасувати, колегія суддів не приходить до висновку щодо виходу судом першої інстанції за межі заявленого позову, скасувавши його в цілому.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині скасування оскаржуваного акту, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в частині визнання цього нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом, зобовязання відповідача провести розслідування нещасного випадку та скласти акт за формою Н-1 з наступних підстав.

Відповідно до положень п.14. Порядку лише комісія з розслідування має повноваження щодо зясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи повязаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти.

Згідно п.33. Порядку контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється (п.34. Порядку).

Пункт 35. Порядку передбачає, що роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці в установлений ним строк.

Отже, зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку, а обовязок призначення повторного (додаткового) розслідування та складання акта за формою Н-1 входить до компетенції Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та роботодавця.

Разом з тим, як вбачається з пояснень сторін, ОСОБА_1, не погодившись з ОСОБА_2 проведення розслідування нещасного випадку, що стався з нею 14 лютого 2015 року під час виконання трудових обовязків, не зверталась до органу державного управління, органу державного нагляду за охороною праці із вимогою організувати повторне розслідування нещасного випадку.

Зважаючи на наведене вище, рішення суду, яким, зобовязано КЗ КДЮСШ «Атлетик» скласти ОСОБА_2 про нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 під час виконання трудових обовязків за формою Н-1, слід вважати таким, що ухвалене судом першої інстанції з виходом за межі своєї компетенції та без дотримання вимог закону та підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до КЗ КДЮСШ «Атлетик» та не погоджуючись з положеннями ОСОБА_2 проведення розслідування нещасного випадку, що мав місце з нею 14 лютого 2015 року, просила його скасувати та зобовязати відповідача скласти акт по формі Н-1. (а.с. 1-4).

Інших вимог нею заявлено не було, а тому у суду не малось законних підстав приймати рішення про визнання вказаного нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом та зобовязувати відповідача провести розслідування за цим нещасним випадком.

За таких обставин, з рішення підлягає виключенню вказівка суду про визнання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 14 лютого 2015 року таким, що повязаний з виробництвом та про зобовязання КЗ КДЮСШ «Атлетик» провести розслідування за цим нещасним випадком.

Дійшовши такого висновку, колегія суддів також приймає до уваги, що судом ухвалено рішення в цій частині з виходом за межі своєї компетенції та без дотримання вимог Закону України «Про охорону праці» та Порядку.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та такі задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Маріуполі Донецької області задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 березня 2016 року в частині зобовязання Комунальний заклад Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» скласти ОСОБА_2 про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 14 лютого 2015 року під час виконання трудових обовязків за формою Н- 1 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» про зобовязання скласти акт про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 14 лютого 2015 року під час виконання трудових обовязків за формою Н- 1 відмовити.

Виключити з резолютивної частини рішення вказівку суду про визнання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 14 лютого 2015 року таким, що повязаний з виробництвом та про зобовязання Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» провести розслідування за цим нещасним випадком.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.І.Песоцька

В.М..Барков