Ухвала суду № 58659548, 30.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/546/2016(м)

263/5005/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.О.

Доповідач Лоленко А.В.

Категорія 25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.,

суддів Зайцевої С.А.,Попової С.А.

за участю секретаря Герасимової Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Транспорт» на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Транспорт», треті особи: ОСОБА_2, Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Транспорт» про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 23.01.2014 року близько 11:30 годині на перехресті вулиці Краснофлотської та вулиці Бахчиванджи в м. Маріуполі сталася ДТП за участю маршрутного таксі автобусу «РУТА СПВ 22 СПГ», д/н НОМЕР_1, що належить ТОВ «Марвей Транспорт»» та вантажного автомобілю, який повертав з вулиці Краснофлотської на вулицю Бахчиванджи, в результаті якої він - ОСОБА_1був збитий вказаним маршрутним таксі та отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Просив стягнути з відповідача суму моральної шкоди в розмірі 20 000, 00 гривень, а також витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 гривень.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2016 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Марвей Транспорт», треті особи: ОСОБА_2, АСК «ІНГО Україна» про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Транспорт» (ЄДРПОУ 37510118) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) моральну шкоду у розмірі 15000 гривень, суму витрат на правову допомогу у розмірі 750 гривень, а всього 15750 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Транспорт» на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ТОВ «Марвей Транспорт», подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Апеляційного суду Донецької області.

В апеляційній скарзі ТОВ «Марвей Транспорт» просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17.05.2016 року та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не зясував обставини, що мають значення по справі, що не прийняв до уваги недоведеність вини ОСОБА_3, що під час ДТП ОСОБА_3 знаходився на обідній перерві, вважає розмір суми моральної шкоди необґрунтованим.

Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності третіх осіб ОСОБА_2 та акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна», які належним чином повідомлені про розгляд справи в суді телефонограмою, належним чином оформленою.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ТОВ «Марвей Транспорт» -ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Марвей Транспорт», заперечення позивача ОСОБА_1, та його представника - ОСОБА_5, які просили відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2014 року близько 11-30 годин на перехресті вулиці Червонофлотській та вулиці Бахчиванджи в місті Маріуполі сталася ДТП за участю маршрутного таксі №104 автобусу «РУТА СПВ 22 СПГ», д/н НОМЕР_1, та вантажного автомобілю, який повертав з вулиці Червонофлотської на вулицю Бахчиванджи. В результаті вищевказаної ДТП був збитий пішохід позивач ОСОБА_1

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працював водієм у ККП «Маріупольтепломережа» на автомобілі НОМЕР_3. 23 січня 2014 року він виїжджав з гаражу по вулиці Червонофлотській, коли маршрутне таксі, що рухалось справа наліво, виїхало на зустрічну смугу, а потім його понесло внаслідок ожеледиці і воно зіткнулось з його автомобілем. В цей час справа знаходився пішохід, якого маршрутне таксі також збило.

Згідно договору оренди №5/12 від 31.12.2011 року ТОВ «Марвей Транспорт» орендувало автобус «РУТА СПВ 22 СПГ», д/н НОМЕР_1, строком до 01.01.2015 року.

Згідно листа прокуратури міста Маріуполя №124-32-14 від 15.08.2014 року відомості про вищевказану ДТП та за фактом травмування ОСОБА_1 при ДТП були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050290000021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та слідчим розпочато кримінальне провадження. Однак, вищевказане кримінальне провадження було знищено під час масових заворушень у місті Маріуполі 09.05.2014 року, які призвели до повного знищення будівлі Маріупольського ГУ УМВС України в Донецькій області, у тому числі слідчого відділу. При таких обставинах, відновити провадження за вказаним фактом на теперішній час не уявляється можливим.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №68 від 11.03.2014 року виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, садна на лобі, гематома лівого стегна по зовнішній поверхні в середній третині, середній третини лівої гомілки по зовнішній поверхні, - утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути тупі виступаючі частини кузова рухомого автомобільного транспорту при дорожній пригоді, можливо в строк та при обставинах зазначених в фабулі представленої на експертизу постанови, та по ступеню тяжкості відносяться до тілесних пошкоджень - середнього ступеню тяжкості, які не є небезпечними для життя людини в момент їх спричинення, але які викликали тривалий розлад здоров'я, на термін більше 21-ї доби.

Згідно з вимогами ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно розяснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з змінами), розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що моральну шкоду позивачу повинно відшкодовувати ТОВ «Марвей Транспорт», оскільки на момент вчинення ДТП ОСОБА_2 працював у ТОВ «Марвей Транспорт» (він звільнений лише 14.05.2015 року), а в результаті вищевказаної ДТП позивачу ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка полягає фізичному болі та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я; у отриманні сильного нервового стресу, у душевних стражданнях та хвилюваннях, інших негативних емоціях, які він переживав через стан свого здоровя, заходячись у лікарні. В результаті ДТП протягом тривалого часу змінився звичний уклад його життя, були порушені його нормальні життєві зв'язки. Моральну шкоду на користь позивача суд стягнув з відповідача в розмірі 15000,00 гривень, вважаючи її співмірною цій сумі.

Висновки суду першої інстанції про те, що моральна шкода позивачу спричинена з вини відповідача ТОВ «Марвей Транспорт» підтверджені зібраними по справі доказами: відповіддю прокуратури м.Маріуполя (а.с. 10), висновком експерта №68 на підставі постанови слідчого СВ Маріупольського МУ від 11.03.2014 року ( а.с. 8,9), поясненням в судовому засіданні свідка ОСОБА_6К.( а.с.88-91).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів того, що під час ДТП водій ОСОБА_2 не виконував свої трудові обовязки, оскільки по факту неправомірного заволодіння ним транспортним засобом відсутнє будь-яке кримінальне провадження або матеріали службової перевірки тощо.

Крім того, при розгляді справи апеляційним судом представник ТОВ «Марвей Транспорт» ОСОБА_4 пояснив, що під час перерви вони дозволяють водіям користуватись транспортом, на якому вони працюють, тому посилання на те, що водій скоїв ДТП під час обідньої перерви і при відхиленні від маршруту не може вплинути на правильність висновків суду стосовно відповідальності підприємства перед потерпілим.

Стосовно заперечень ТОВ «Марвей Транспорт» про необхідність стягнення спричиненої моральної шкоди саме зі страхової компанії суд, на підставі ст..ст. 1187, 1194 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку , що це право потерпілого визначити, з кого він хоче стягнути моральну шкоду: з винної особи, чи зі страхової компанії, враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду України по справі №6-2808цс15 від 20.01.2016 року, яка є обовязковою для всіх судів, незважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Марвей Транспорт» застрахована у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» згідно полісу №АС/5419525 від 11.09.2013 року, суд стягнув спричинену моральну шкоду саме з відповідача, зазначеного позивачем.

Суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув судові витрати , відповідно до вимог ст.79, 88 ЦПК України та ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і не є підставою для скасування вказаного рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей Транспорт» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.В. Лоленко

Судді С.А. Зайцева

ОСОБА_7