Постанова № 58658368, 30.06.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/3467/16-а

Провадження №2-а/265/106/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

за участі секретаря - Азарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що він 20 квітня 2016 року звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами про нарахування йому пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак 8 червня 2016 року відповідачем було винесено рішення № 390/1852, яким у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено. Відповідач посилається на те, що період роботи з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року зарахувати в пільговий стаж роботи немає підстав у зв'язку із тим, що чергова атестація робочих місць на шахті «Росія» перевищувала 5 років після проведеної такої атестації вперше. Вважає вказане рішення відповідача незаконним та таким, що підлягає скасуванню, бо його професія віднесена до списку № 1, що дає право на пільгову пенсію за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У спірний період він працював на відповідній посаді, що дає йому право на таку пенсію, заступником начальника ділянки з повним робочим днем під землею, що підтверджується трудовою книжкою, довідками про підтвердження наявного трудового стажу від 25 березня 2016 року, де визначено, що з 11 липня 1999 року по 9 липня 2000 року він перебував на посаді заступника начальника ділянки, виконуючи горні роботи з добичі вугілля підземним шляхом. При цьому на шахті «Росія», де він працював, була проведена атестація робочих місць від 1 лютого 1995 року підземних робітників шахти по списку № 1 та посада позивача визнана шкідливою та такою, що передбачена Списком № 1. Натомість комісія з атестації робочих місць від 3 квітня 2000 року провела атестацію працівників шахти 7 квітня 2000 року. Зроблені висновки, що з часу проведення останньої атестації від 30 січня 1995 року вимоги праці всіх підземних працівників внесених до списку № 1 не покращили, а комісія дійшла висновку, що професія позивача за списком № 1 відноситься до шкідливих і важких умов праці. Вважав, що розбіжності в датах проведення атестації робочих міст не є підставою для відмови йому у призначенні пенсії, бо факт проведення атестації та зроблені висновки підтверджують, що професія позивача за списком № 1 відноситься до таких, що дає право, на пільгову пенсію. На підставі викладеного просив суд визнати протиправними дії УПФ України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, щодо відмови у нарахуванні йому пенсії на пільгових умовах, скасувавши рішення від 8 червня 2016 року про відмову у цьому, а також зобов'язавши відповідача нарахувати позивачу пенсію на пільгових умовах, зарахувавши період роботи з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року у пільговий стаж відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні ОСОБА_1 на задоволенні поданого ним позову наполягав, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Також вказував, що він працював згідно із трудовою книжкою у спірний період на посаді, яка відносилася до Списку № 1, що надавало йому право на пільгову пенсію. При цьому проведена у травні 2000 року атестація його робочого місця підтвердила його пільговий статус. Додавав, що проведення атестації від нього безпосередньо не залежало, тому це відповідальність керівництва шахти, де він працював. На підставі переліченого просив суд задовольнити його позов повністю.

Представник УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, який діє на підставі довіреності, Вайншток Б. Г., заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вказував, що позивач не набув необхідного пільгового стажу за Списком № 1, оскільки ним не було належними документами підтверджено його роботу повний робочий день на посаді, яка дає право на пільгову пенсію, у період з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року. Тому просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

За письмовими запереченнями УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя вбачається, що не погоджуючись із поданим позовом, представники відповідача стверджували, що заявлені вимоги є незаконними з огляду на те, що права на пільгову пенсію за спірний період позивач не набув, бо його робота зі шкідливим умовами за період з 1 лютого 2000 року до 30 травня 2000 року не підтверджена жодними доказами, тому право на пенсію за Списком № 1 він не набув на підставі відсутності необхідного пільгового стажу. Вказували при цьому, що позивач дійсно звернувся до управління 20 квітня 2016 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в задоволені якого рішенням від 8 червня 2016 року було відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного 10-річного пільгового стажу роботи за Списком №1. Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відповідно до довідки ДП «Селидіввугілля» відокремленого підрозділу Шахти «Росія» від 25 березня 2016 року позивач в період з 7 червня 1999 року по 9 липня 2000 року працював на посаді виконуючого обов'язки (заступника) начальника дільниці №4. Зазначені посади передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року та віднесені до Списку №1, а така посада атестована наказом по підприємству від 1 лютого 1995 року № 96 та від 31 травня 2000 року №398. Натомість позивачем не надано жодних первинних документів, які б підтвердили факт незмінності шкідливих умовах праці позивача в період з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року. На підставі переліченого просили відмовити у задоволенні позову. Також вказували, що позивач не ставив вимогу про обов'язок відповідача призначити в подальшому пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах.

Заслухавши учасників процесу, які з'явились, вивчивши письмові докази, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на 1 квітня 2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі за текстом - Порядок атестації), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до п. 2 Порядку атестації основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За п. 3 Порядку атестації вбачається, що атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.

На підставі п. 4 Порядку атестації вбачається, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно до п. 6 Порядку атестації передбачено, що атестація робочих місць передбачає, крім іншого, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.

Відповідно до п. 8 Порядку атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ.

За п. 9 Порядку атестації перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років, а витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із п. 10 Порядку атестації результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Питання порядку призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків № 1 та № 2 деталізоване у «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі за текстом - Порядок застосування списків).

За п. 2 Порядку застосування списків під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

На підставі п. 3 Порядку застосування списків при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно із п. 4.2 Порядку застосування списків результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 4.3 Порядку застосування списків у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.

За п. 5 Порядку застосування списків у разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 чи № 2 працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

На підставі п. 10 Порядку застосування списків для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно із п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. При цьому у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Матеріалами справи було встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_2 (а. с. 5-7).

Згідно із даними трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивач працював у спірний період (записи № 21, № 22) з 6 жовтня 1997 року до 9 липня 2000 року на ДВАТ шахта «Росія» заступником начальника ділянки з повним робочим днем під землею (а. с. 8-13).

За історичною довідкою від 25 березня 2016 року вбачається, що на підставі наказу № 69 від 12 лютого 1998 року було утворено ДВАТ шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» (а. с. 24).

На підставі уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії відокремленого підрозділу шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» від 25 березня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 у період з 11 липня 1999 року по 9 липня 2000 року, виконуючи горні роботи по добуванню вугілля підземним шляхом, працював заступником начальника ділянки № 4, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 КП 1010100б Постанови КМУ від 11 березня 1994 року № 162, та підтверджено атестацією робочого місця за наказом № 96 від 1 лютого 1995 року та наказом № 398 від 31 травня 2000 року, що підтверджується особовою архівною карткою форма Т-2, розрахунковими відомостями, наказами, контрольними табелями спуску-випуску з шахти (а. с. 23).

Вказані в уточнюючій довідці від 25 березня 2016 року відомості підтверджуються копіями наказу № 96 від 1 лютого 1995 року по шахті «Росія» про затвердження переліку професій та посад, що дають право на пільгову пенсію за списком № 1, а також акту-протоколу від 30 січня 1995 року про проведення атестації робочого місця підземних працівників шахти «Росія», з яких вбачається, що посада заступника начальника ділянки віднесена до посад за Списком № 1 , що дає право на пільгову пенсію (а. с. 25, 31-33).

Наведені в уточнюючій довідці від 25 березня 2016 року відомості також підтверджуються копіями наказу № 398 від 31 травня 2000 року по шахті «Росія» про затвердження переліку професій та посад, що дають право на пільгову пенсію за списком № 1, а також протоколу від 7 квітня 2000 року про проведення атестації робочого місця підземних працівників шахти «Росія», з яких вбачається, що посада заступника начальника ділянки віднесена до посад за Списком № 1 , що дає право на пільгову пенсію (а. с. 26-29, 30).

Крім того у вказаному протоколі від 7 квітня 2000 року комісія з атестації робочого місця зазначила, що з моменту проведення попередньої атестації робочого місця 30 січня 1995 року по теперішній час умови праці усіх працівників підземних робіт, які віднесені до Списку № 1, не змінилися, та навіть погіршилися внаслідок скрутного матеріального положення шахти «Росія» (а. с. 26).

На підставі рішення від 8 червня 2016 року № 390/1852 вбачається, що представники УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 20 квітня 2016 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі наданих ним документів встановили, що на час звернення позивача його загальний стаж складав 27 років 9 місяців 8 днів, з яких за Списком 1 - 9 років 11 місяців 17 днів. При цьому в пільговий стаж роботи заявника по Списку 1 було зараховано періоди роботи з 15.06.1988 по 01.09.1988, з 18.12.1989 по 08.02.1990, з 01.08.1990 по 31.01.2000, а також з 31.05.2000 по 09.07.2000. Натомість період роботи позивача з 01.02.2000 по 30.05.2000 зараховано в пільговий стаж не було у зв'язку із тим, що чергова атестація робочих місць на шахті «Росія» була проведена в термін, що перевищує 5 років після вперше проведеної атестації, внаслідок чого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а. с. 4).

Суд зазначає, що також не заперечувалось сторонами, що посада заступника начальника ділянки передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (який діяв у спірний період), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, а саме: розділом І підрозділом 1 пунктом «б», код 1010100б, як керівник підземних дільниць.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України по справі № 21-307а14 у постанові від 16 вересня 2014 року вбачається, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. При цьому атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 «Порядку проведення атестації» строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Тому якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 «Порядку проведення атестації» строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Таким чином розглядом справи суд встановив, що ОСОБА_1 працював з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року на посаді заступника начальника ділянки № 4 з повним робочим днем під землею на шахті «Росія», що дає йому право на пільгову пенсію, та яке було підтверджено проведеною атестацією робочого місця позивача як за наказом № 96 від 1 лютого 1995 року, так за наказом № 398 від 31 травня 2000 року.

Також судом було встановлено, що за період між проведенням атестації робочого місця у 1995 році до травня 2000 року умови праці усіх працівників підземних робіт на шахті «Росія», які віднесені до Списку № 1, не покращились, а навіть погіршились.

Вказані відомості були ОСОБА_1 підтверджені належними документами, наданими суду, такими як паспорт, трудова книжка, уточнююча й історична довідки, накази та протоколи атестації робочого місця позивача з шахти «Росія».

З переліченого вбачається, що позивач на час його звернення до відповідача 20 квітня 2016 року набув 50 річного віку та необхідного для призначення пільгової пенсії за Списком № 1 загального стажу роботи, що перевищує передбачений законом 25-річний стаж.

Також у судовому засіданні ОСОБА_1 довів набуття ним спеціального стажу для отримання права на пільгову пенсію за Списком № 1, який у нього перевищує необхідні для цього за законом 10 років, в тому числі за період з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року, оскільки відсутність проведення у передбачений 5-річний строк атестації робочого місця покладався на керівників шахти «Росія», тому позивач не повинен від цього зазнавати утисків свого права на пільгову пенсію, бо фактично його право на пільгову пенсію у спірний період було підтверджено належними доказами, оскільки він у спірний період виконував роботу, яка забезпечувала його таким правом.

На підставі наведеного суд встановив, що підстав для не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 на шахті «Росія» періоду з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року немає, тому не зарахування представниками відповідача такого стажу роботи позивача є неправомірним.

Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 мав право на момент його звернення до відповідача на призначення йому пільгової пенсії за Списком № 1.

При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача щодо непідтвердження набуття пільгового стажу позивачем у період з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року, які були спростовані розглядом справи у суді, а також посилання представника пенсійного фонду на судові рішення Верховного Суду України, бо вони були прийняті у інших за змістом публічно-правових спорах, які в свою чергу не суперечать встановленим обставинам справи та висновкам суду по ній.

На підставі переліченого позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним із скасуванням рішення УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області від 8 червня 2016 року № № 390/1852 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Внаслідок цього суд вважає необхідним також задовольнити позов ОСОБА_1 шляхом зобов'язання УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області зарахувати до стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи ОСОБА_1 з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року, із зобов'язанням відповідача призначити та нарахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд стягує на його користь судові витрати в сумі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 181 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області № 390/1852 від 8 червня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи ОСОБА_1 з 1 лютого 2000 року по 30 травня 2000 року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя