Ухвала суду № 58657534, 24.06.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20898/14-ц

Провадження № 6/638/173/16

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

про зміну способу виконання рішення

24 червня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Грищенко І.О. ,

при секретарі Самогньозд О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про заміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.01.2016 року, зміненим рішенням апеляційного суду Харківської області від 14.04.2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлові приміщення цокольного поверху №1а, 2а, 4а, 5а, 6а, 7а, VIIа загальною площею 79,1 кв.м. в житловому будинку №1 літ «А-5-7» по вулиці Чичибабіна у місті Харкові шляхом визнання за ОСОБА_1 права продати їх будь-якій особі-покупцеві у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням всіх повноважень продавця за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна на час його продажу. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги ОСОБА_1 за договором позики від 29.08.2012 року в межах суми заборгованості, яка складає 841 254,42 гривень. З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації передано ОСОБА_1 в управління нежитлові приміщення цокольного поверху №1а, 2а, 4а, 5а, 6а, 7а, VIIа загальною площею 79,1 кв.м. в житловому будинку №1 літ. «А-5-7» по вулиці Чичибабіна у місті Харкові на період до їхньої реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предмету іпотеки з правом отримання орендної плати. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки - нежитлових приміщень цокольного поверху №1а, 2а, 4а, 5а, 6а, 7а, VIIа загальною площею 79,1 кв.м. в житловому будинку №1 літ. «А-5-7» по вулиці Чичибабіна у місті Харкові для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності. Зобовязано ОСОБА_1 спрямувати доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки- нежитловими приміщеннями цокольного поверху №1а, 2а, 4а, 5а, 6а, 7а, VIIа загальною площею 79,1 кв.м. в житловому будинку №1 літ. «А-5-7» по вулиці Чичибабіна у місті Харкові на задоволення забезпечених іпотекою його вимог за договором позики від 29.08.2012 року в межах суми заборгованості - 841 524, 42 грн.

19.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання зазначеного вище рішення шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки, а саме, на нежитлові приміщення цокольного поверху №1а, 2а, 4а, 5а, 6а, 7а, VIIа загальною площею 79,1 кв.м. в житловому будинку №1 літ «А-5-7» по вулиці Чичибабіна у місті Харкові в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 29.08.2012 року в розмірі 841 254,42 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні в задоволенні заяви просив відмовити з підстав, зазначених в письмових запереченнях. Вважає, що стягувач просить суд змінити не спосіб виконання рішення, а спосіб захисту свого порушеного права.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд обрав спосіб захисту порушеного права позивача, передбачений ст.12 Закону України «Про іпотеку», - звернення стягнення на предмет іпотеки, що узгоджується з ч.2 ст.16 ЦК України.

Однак здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки способом, який зазначено в рішенні суду, а саме, шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, виявилося неможливим.

Згідно п. 2.7 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (надалі - Порядок), якщо рішенням суду передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Згідно п. 1.1 глави 2 розділу ІІ Порядку правочини щодо відчуження майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності на майно, що відчужується.

Оригінали документів, що посвідчують право власності на предмет іпотеки, знаходиться у відповідача ОСОБА_2, який не віддає їх позивачеві.

У видачі дублікату правовстановлюючого документу приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, яка 10.08.2012 року посвідчила договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що згодом були передані в іпотеку, було відмовлено, оскільки оригінал не є втраченим.

Пунктом 13 договору про іпотеку від 29.08.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передбачено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя за рішенням суду або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки було покладено на іпотекодержателя. В даному випадку за рішенням суду.

В ч.2 ст.36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз положень частини 3 статті 33 та частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" дає підстави зробити висновок про те, що іпотекодержатель може реалізувати своє право звернення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Суд дійшов висновку, що заміна способу виконання рішення у вигляді надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не є зміною способу захисту порушеного права, оскільки способом захисту порушеного права в даному випадку залишається звернення стягнення на предмет іпотеки, у відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку».

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В справі «Буланов та Купчик проти України» (заяви № 7714/06 та 23654/08), рішення від 9 грудня 2010 року, п.п. 36-40, Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється ?право на суд, яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати ?вирішення спору судом.

Суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. ( рішення Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012).

Керуючись ст. ст.. 209, 373 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про заміну способу виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 25.01.2016 року, зміненого рішенням апеляційного суду Харківської області від 14.04.2016 року- задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 29.08.2012 року в розмірі 841 254,42 гривень визнати за ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на предмет іпотеки, а саме на нежитлові приміщення цокольного поверху №1а, 2а, 4а, 5а, 6а, 7а, VIIа загальною площею 79,1 кв.м. в житловому будинку №1 літ «А-5-7» по вулиці Чичибабіна у місті Харкові за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через районний суду апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя : І.О.Грищенко