Рішення № 58657511, 21.06.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Украінцева Л.Д.

Справа № 415/7567/15-ц

Провадження № 22ц/782/358/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» червня 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Украінцевої Л.Д.

суддів: Романченка В.О., Дронської І.О.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 21 березня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 26 липня 2015 року позивач дуже захворів і попросив свою сусідку ОСОБА_2 здійснити догляд за його коровою на час його хвороби. Відповідачка погодилася та ОСОБА_4 одразу ж привів корову «Мілку» і передав її ОСОБА_2 Але 10 серпня 2015 року, після того, як позивач одужав, відповідачка відмовилася віддати ОСОБА_4 його корову, посилаючись на те, що позивач начебто заборгував їй гроші в розмірі 10000 грн. Просив суд витребувати у ОСОБА_2 належну йому корову, реєстраційний номер 5985 серії UA 802054 та стягнути з відповідача на свою користь догоди (упущену вигоду), що могли бути одержані від удою та продажу молока за період з 10 серпня 2015 року по 30 грудня 2015 року в сумі 21000 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 21 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов`язано витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 корову «Мілку», червоно-рябу, 6-ти років, зареєстровану у міській державній лікарні ветеринарної медицини м.Лисичанська, бирки за № 8985 серії UA 802054 та стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 551,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, представник відповідача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 21 березня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником худоби, а саме корови "Мілки" і відповідно дост. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Проте повністю погодиться з таким висновком суду неможливо з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішенням суду не відповідає.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. згаданого Положення ідентифікації і реєстрації підлягають усі тварини, які перебувають, розводяться або утримуються на території України. Згідно з п. 1.5. Положення паспорт великої рогатої худоби - це документ, що містить дані стосовно тварини, її переміщення, власників/утримувачів, місцезнаходження, засвідчує дані стосовно ветеринарно-санітарного стану господарства, де перебуває тварина, факт проведення вакцинацій,діагностичнихдослідженьі профілактичних обробок та є супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини.

Отже, Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженимнаказом Міністерства аграрної політики України від 17.09.2003 року №342, п.1.3. ідентифікації і реєстрації підлягають усі тварини, які перебувають, розводяться або утримуються на території України. Пунктом 1.4. даного Положення передбачено, що ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби запроваджується з метою в тому числі для підтвердження права власності на тварин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на пояснення свідків, які підтвердили, що корова, яка раніше належала позивачу, зараз знаходиться у відповідачки.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру тварин від 21.04.2016 року ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Лисичанськ, Луганська область є власником корови «Мілки», ідентифікаційний номер UA8020545985, ІНФОРМАЦІЯ_2, серія паспорту LC177217, дата реєстрації у Реєстрі тварин 17.07.2013 року (а.с.77).

У довідці міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Лисичанську вказано, що тварина з ідентифікаційним номером UA8020545985 зареєстрована у Державному реєстрі тварин. (ОСОБА_1 з реєстру додається). Згідно державного реєстру тварин, ВРХ «Мілка», ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт LC177217, дата друку паспорта 18.07.2013 року, реєстраційний номер господарства 44049824, власник ОСОБА_4. Ветеринарна картка є додатком до паспорту ВРХ і є одним документом з паспортом ВРХ, який видається власнику Агентством через агента з ідентифікації. Власник тварини з ідентифікаційним номером UA8020545985 в останнє звернувся до МДЛВМ в м.Лисичанську 26.09.2013 року для отримання ветеринарного документу, який підтверджує епізоотичне благополуччя тварини, дослідження тварини на мастит та права реалізації сирого товарного молока на ринку.

Остання диспансеризація та дослідження на лейкоз, бруцельоз, туберкульоз ВРХ «Мілка», власник ОСОБА_4, проводилась 23.09.2013 року за адресою: м.Новодружеськ, вул.Першотравнева, 16 (копія супровідного листа до лабораторії додається). Облік великої рогатої худоби МДЛВМ в м.Лисичанську ведеться шляхом проведення диспансеризації, під час якої спеціалістами установи проводиться подвірний обхід власників тварин та уточнення поголівя тварин. Під час проведення диспансеризації ВРХ у 2014 році власник корови «Мілка» ОСОБА_4 пояснив відсутність належної йому тварини забоєм на м'ясо для власного спожив (а.с.79).

З дослідженого у судовому засіданні апеляційного суду Луганської області матеріалу за заявою ОСОБА_4 зазначено, що ОСОБА_4 в травні 2015 року продав свою корову ОСОБА_2, яка відмовляється надати йому гроші за тварину у сумі 7000 грн. ОСОБА_2 в своїх поясненнях вказала, що дійсно вона купила у ОСОБА_4 корову за 7000 грн., гроші передала йому одразу.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні апеляційного суду Луганської області ОСОБА_4 підтвердив, що він дійсно корову "Мілку" забив на мясо та пояснив, що ОСОБА_2 продав корову "Квітку".

Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем) (ст. 188 ЦПК України).

Отже, при розгляді позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування корови «Мілка» із чужого незаконного володіння не встановлено порушення прав позивача і з урахуванням положень ст. 3 ЦПК у нього не виникло право на судовий захист.

При таких обставинах, відповідно до ст. 309 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити у звязку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 309,313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 21 березня 2016 року задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 21 березня 2016 року змінити, скасувати у частині витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 корову «Мілку», червоно рябу, 6 ти років, № UА НОМЕР_1. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову у частині витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: