Вирок № 58656266, 24.06.2016, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/4244/15-к

1-кп/229/105/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року Колегія суддів Дружківського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Лебеженка В.О.

суддів Панової Т.Л.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурорів Коваленка П.Г.

ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/229/105/2016 за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, в силу ст.89 КК України не судимий, мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Леніна), 17,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.187 ч.3 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина ОСОБА_10, постійно мешкає на території України з 1999 року, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працює, не одружений, раніше судимий:

1. 26 березня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України до 160 годин громадських робіт;

2. 19 серпня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за 185 ч.2, 71, 72 КК України до 3 місяців 20 днів арешту,

3. 09 грудня 2015 року Краматорським міським судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4, 72 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі;

4. 25 лютого 2016 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.187 ч.3, 70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.187 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

5 вересня 2015 року у денний час доби обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, знаходячись у м.Костянтинівка Донецької області, з корисливих мотивів, спільно прийняли рішення заволодіти будь-яким чужим майном шляхом розбійного нападу. Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, озброївшись пневматичним пістолетом газобалонної моделі КМ-45DHN, калібру 4,5мм. №20502291, що належить обвинуваченому ОСОБА_9, приїхали на автомобілі таксі до м.Дружківки Донецької області, де переодяглися в іншу одежу, наділи сонцезахисні окуляри та маски темного кольору типу «балаклава» для приховування своєї зовнішності.

В той же день, близько 15 години 10 хвилин обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, знаходячись на трамвайній зупинці по вул.Леніна м.Дружківка побачили магазин мережі «Від 35+», розташований на перехресті вулиць Леніна та Ушакова м.Дружківка Донецької області, приміщення якого орендує СПД ОСОБА_11 та вирішили здійснити розбійний напад на продавця вказаного магазину, з метою заволодіння чужого майна, яке знаходилося в цьому магазині.

Ігноруючи встановлений графік роботи магазину мережі «Від 35+», який на той час вже фактично припинив свою роботу, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, незаконно проникли до приміщення магазину. Знаходячись всередині приміщення вищевказаного магазину, обвинувачений ОСОБА_9, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_8, з метою придушення волі до опору продавця цього магазину ОСОБА_6, яка знаходилась магазині, дістав з пакету принесений з собою пневматичний пістолет газобалонної моделі КМ-45DHN, калібру 4,5мм. №20502291 та, направивши на неї, став погрожувати останній застосуванням до неї насильства, небезпечного для її життя та здоровя, вимагаючи від неї віддати гроші, які маються в приміщенні магазину. Розуміючи реальний характер цих погроз та припускаючи їх реалізацію з боку обвинувачених, потерпіла ОСОБА_6, була змушена підкоритися вимогам обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і віддати їм належні потерпілій ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 4765 грн., діставши їх з поясу-гаманця, що висів на неї.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_9, з метою усунення можливого опору з боку потерпілої ОСОБА_6, продовжуючи висловлювати на її адресу погрози фізичної розправи, демонструючи наявний у нього пістолет, поклав останню на підлогу, звязав їй руки та ноги мотузкою, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді синця тулубу та подряпини лівого плеча. Далі, обвинувачений ОСОБА_9, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_8, зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_6 ланцюжок з золота 585 проби, вагою 8,03г, вартістю 5910 грн. 08 коп. яким незаконно заволодів.

Далі, обвинувачений ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_9, вийшов з вищевказаного магазину, чекаючи останнього біля магазину та спостерігаючи за навколишньою обстановкою, а обвинувачений ОСОБА_9, в пошуках грошей, оглянув приміщення магазину та в шухляді прилавку знайшов грошові кошти в сумі 15900 грн., які належали потерпілій ОСОБА_11, якими незаконно заволодів. Після цього, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8, зачинивши потерпілу ОСОБА_6 в середині цього магазину, з місця вчинення злочину зникли, спільно розпорядившись чужим майном на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5910 грн. 08 коп., а потерпілій ОСОБА_11 на суму 20665 грн. 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою винуватість у скоєні інкримінованого йому злочину спочатку визнав частково, а після зміни обвинувачення прокурором, визнав повністю, однак відмовився давати показання в силу ст.63 Конституції України.

Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні свою винуватість у скоєні інкримінованого йому злочину спочатку визнав частково, та пояснив що з ОСОБА_8 він знайомий тривалий час, відносини між ними дружні. 05вересня 2015 року приблизно о 8 год. 30 хв. він приїхав до м.Костянтівка, щоб дізнатись про роботу. Приблизно о13 год. 30 хв. на залізничному вокзалі в м.Костянтинівка він зустрів ОСОБА_8, якому запропонував поїхати до м.Дружківки, щоб заробити гроші, на що останній дав свою згоду.

Вони сіли до машини таксі марки ВАЗ 2110 синього кольору та приблизно о 14 год. 20 хв. приїхали до м.Дружківки. На зупинці вони очікували прибуття трамваю, який повинен був прибути о 14 год. 45хв. Він хотів скоїти крадіжку в трамваї. Під час очікування вони вирішили зайти до магазину. Приблизно о 14 год. 30 хв. вони зайшли до приміщення магазину, в цей час продавець ОСОБА_6 рахувала гроші. Потерпіла ОСОБА_6, побачивши їх, підійшла до них. Він дістав з сумки пневматичний пістолет та став вимагати у неї гроші. Потерпіла ОСОБА_6 відразу лягла на підлогу та стала кричати, щоб її не чіпали. При цьому потерпіла відразу віддала йому грошові кошти в сумі 3800 грн., 1800 грн. з який, він в подальшому віддав ОСОБА_8. Після цього він звязав руки потерпілій та зірвав з неї ланцюжок з металу жовтого кольору. Вони пробули в приміщенні магазину хвилин пять, після чого він забрав ключі від магазину. Вийшовши з магазину, він зачинив двері, а ключі викинув поруч. Потім вони сіли в таксі, яке чекало на них у дворі, та поїхали до м.Костянтинівки. Мобільний телефон та інші гроші він не брав, ланцюжок був повернутий потерпілій. Маски вони з ОСОБА_8 не одягали, були лише сонцезахисні окуляри. Вважає, що потерпіла їх обмовляє.

Після зміни обвинувачення прокурором, обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у предявленому обвинуваченні визнав повністю, однак надати показання з приводу нового обвинувачення відмовився.

Незважаючи на заняту обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 позицію, направлену на часткове визнання своєї вини у предявленому обвинуваченні за ч.3 ст.187 КК України, суд, після аналізу та оцінки всіх доказів, що містяться у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Подія кримінального правопорушення та винуватість обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, у повному обсязі підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вона раніше не знайома. З червня 2015 року вона працювала продавцем в магазині «Від 35+», що знаходиться біля ринку «Гаврилівський» по вул.Леніна в м.Дружківка. ОСОБА_11 працювала директором у даному магазині. Графік роботи магазину: з 8 до 15 години без перерви.

5 вересня 2015 року близько 15 години вона зачинила магазин. В цей день в магазин повинні були привезти новий товар. Вона порахувала виручку за тиждень та поклала грошові кошти в сумі 15900 грн. до шухлядки прилавку, виручку за день у сумі 4765 грн. вона поклала до поясу-гаманця, який перебував на неї. В цей час двері до магазину відчинились, вона підняла голову та побачила двох чоловіків, одягнутих у темну одежу, в темних окулярах та масках темного кольору типу «балаклава». Один з чоловіків був худорлявої статури, з довгим обличчям, другий чоловік був нижче за ростом, крупної статури, в руках у нього був пістолет. ОСОБА_9, погрожуючи їй пістолетом, який вона сприймала як бойовий, став вимагати гроші та ключі від магазину, висказуючи на її адресу погрози вбивством. Вона віддала гроші у сумі 4 765 грн. з поясу-гаманця та ключі від магазину. Після цього ОСОБА_9 наставив на неї пістолет та повів її до стійки, де поклав на підлогу обличчям вниз, на голову одяг джинси, які знаходилися у магазині, звязав їй руки та ноги двома кусками мотузки, які він приніс з собою, зірвав золотий ланцюжок з шиї та почав питати де ще є гроші. В цей час ОСОБА_8 знайшов на столі її мобільний телефон. За її проханням телефон їй залишили. Під час скоєння нападу ОСОБА_9 вронив на підлогу пістолет, з якого випав магазин з круглими пульками. Потім нападники знайшли гроші у шухлядці за прилавком та пішли, зачинивши її всередині магазину. Пролежавши 5-10 хвилин вона, будучи звязаною, доповзла до дверей та стала стукати ногами у двері. Хлопчики, які проходили повз магазин, почули її та покликали на допомогу. Вважає, що дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були узгодженими.

В результаті дій обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 їй було спричинено матеріальну шкоду на суму 5910 грн. 08 коп., а потерпілій ОСОБА_11 на суму 20665 грн. 00 коп. Окрім матеріальних збитків, їй також було спричинено психологічну травму, вона зверталась до лікаря-невропатолога, проходила амбулаторне лікування у лікаря психіатра, до сьогоднішнього дня вона відчуває наслідки даного потрясіння.

Показання потерпілої ОСОБА_6 узгоджуються з протоколом огляду місця події від 05 вересня 2015 року, проведеного в період часу з 16 години 50 хвилин по 17 годину 30 хвилин, згідно з яким місцем огляду є приміщення магазину розташованого у м.Дружківка на перехресті вулиць Леніна та Ушакова. В ході огляду було зафіксовано обстановку у магазині, виявлено та вилучено два фрагмента крученої мотузки довжиною 150см. в нижній частині мотузки мається вузлик, сліди рукавички з поверхні дверей, у вигляді накраплених ділянок, сліди з поверхні коробки з-під взуття, сліди схожі на рукавички у вигляді окремих не окрашених ділянок (т.1 а.с.116-123).

Відповідно до протоколу особистого огляду від 06 вересня 2016 року у ОСОБА_12 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Nokia 6303» з сім картою МТС та ланцюжок з кружевним плетінням загальною довжиною 28см (т.1 а.с.133-135).

В ході предявлення речей для впізнання потерпіла ОСОБА_6 7 вересня 2015 року впізнала вищезазначений ланцюжок як той, що був в неї викрадений 5 вересня 2015 року в магазині «Від 35+» м.Дружківка (т.1 а.с.138-141).

Згідно витягу зі звіту експерта-оцінювача №245 вартість ланцюжку із золота проби 585 вагою 8,03г. на дату скоєння злочину складає 5 910,08 грн.(т.1 а.с.147-151).

Під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_9 як особу, яка разом з ОСОБА_8 05 вересня 2015 року здійснила розбійний напад в магазині «Від 35+», який розташовано за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, що підтверджується відповідним протоколом предявлення особи для впізнання від 07 вересня 2015 року. (т.1 а.с.153-156).

Згідно протоколу предявлення особи для впізнання від 09 вересня 2015 року потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_8 як особу, яка разом з ОСОБА_9 05 вересня 2015 року здійснила розбійний напад в магазині «Від 35+» (т.1 а.с.157-160).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №187 від 07 вересня 2015 року при обстеженні ОСОБА_6 було виявлено: синець тулубу і подряпина лівого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Синець утворився від дії тупого предмета, а подряпина від дії тупого з обмеженою поверхнею предмету, можливо у вказаний строк (т.1 а.с.180).

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що він працює таксистом. Обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він знає в обличчя, часто їх бачив на залізничному вокзалі в м.Костянтинівка. Восени 2015 року він відвіз їх до м.Дружківка, в район церкви, що по вул.Леніна. У ОСОБА_8 в руках був якийсь пакет. Коли вони приїхали до м.Дружківка, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 попросили його почекати хвилин 15-20. Після того як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернулись, вони поїхали до м.Костянтинівка, при цьому ОСОБА_9, доставши з кишені грошові кошти в сумі 170 грн., розплатився з ним.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що працює сторожем в пив-барі «Березка», що в м.Костянтинівка. Так, в вересні 2015 року приблизно о 18 годині вона зачинила приміщення пив-бару та вийшла винести сміття, при цьому в приміщенні залишився її чоловік ОСОБА_15 Повернувшись до бару, її чоловік сказав, що раніше знайомий ОСОБА_9 залишив в барі пакет. На лавці біля столу вона побачила поліетиленовий пакет, який занесла до підсобного приміщення бару. Через деякий час даний пакет забрали співробітники міліції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14 та пояснив, що дійсно 5 вересня 2015 року він разом з ОСОБА_8 приїхали до м.Дружківка на автомобілі таксі під керуванням ОСОБА_13, де скоїли розбійний напад на магазин «Від 35+», а після скоєння даного злочину він залишив пакет зі своїми речами в пив-барі «Березка» в м.Костянтинівка.

Згідно протоколу огляду місця події від 06 вересня 2015 року у підсобному приміщенні пив-бару «Березка», який розташований за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Островського,220а, на столі був виявлений пакет з полімерного матеріалу чорного кольору, в якому знаходилися два пакети. В одному з пакетів знаходився фрагмент тканини камуфляжної розмальовки (бандана), пара будівельних рукавичок, пластмасова пляшка ємністю 0,5л з-під «Pepsi», бейсболка темно-синього кольору, сорочка чорно-синього кольору, чоловічі спортивні штани, темно-синього кольору. В іншому пакеті настільне дзеркало овальної форми, сонцезахисні окуляри, три фрагменти мотузки білого кольору, ніж, довжиною 15см, довжина леза 7,5см, ширина леза 1,5см, рукоять з дерева коричневого кольору, спортивні штани чорного кольору, сорочка сірого кольору, чохол для мобільного телефону з металевим шестигранником у формі літери «Г» та білим флаконом з речовиною частково жовтого кольору, фрагмент тканини чорного кольору довжиною приблизно 6 см, а шириною приблизно 1см, шість предметів зі шкіри круглої форми діаметром 0,3см, предметом чорного кольору з металу, зовнішнє схожим на пістолет, на зовнішній поверхні якого мається маркування: KWC made in TAIWAN №20502391; 177 cal 4.5mm (т.2 а.с.37-42).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 не заперечував, що пістолет, який був вилучений 06 вересня 2015 року під час даної слідчої дії у підсобному приміщенні пив-бару «Березка» в м.Костянтинівка, належить саме йому, пояснивши, що носив його з собою для самозахисту.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи №1706 від 13.09.2015 року пістолет, вилучений 06 вересня 2015 року за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Островського,220а, є пістолетом пневматичним газобалонної моделі КМ-45DHN, калібру 4,5мм, №20502291, виготовленим промисловим способом, виробництва Тайвань («KWS»), не є вогнепальною зброєю (т.2 а.с.43-45).

В ході предявлення речей для впізнання від 8 жовтня 2015 року, потерпіла ОСОБА_6 впізнала, вилучений під час огляду місця події 06 вересня 2015 року у підсобному приміщенні пив-бару «Березка», який розташований за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Островського,220а, пістолет моделі КМ-45DHN, калібру 4,5мм чорного кольору, як той, з яким був здійснений розбійний напад на магазин «Від 35+» та яким їй погрожував незнайомий чоловік. Вона впізнала пістолет по магазину, який випав з пістолету під час розбійного нападу (т.1 а.с.201-206).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 7 вересня 2015 року, в ході огляду домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_8 розташованого за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, сел.Іванопілля вул.Леніна, 17, під верхньою частиною крісла в кімнаті біля каміну було виявлено та вилучено грошові купюри номіналом 100грн. у кількості 4 штук, номіналом 200 грн. у кількості 2 штук (т.1 а.с.162-166).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 7 вересня 2015 року, в ході огляду домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_9 розташованого за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, сел.Іванопілля, вул.Метанідзе, 11, де мешкав обвинувачений ОСОБА_9, в приміщенні сараю, в залишках з-під кукурудзи, було виявлено та вилучено завернуті в поліетиленовий пакет та тканину, перевязані резинкою грошові купюри номіналом 100грн. у кількості 26 штук, номіналом 200 грн. у кількості 7 штук (т.1 а.с.169-175).

Суд, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у предявленому їм обвинуваченні.

Виходячи з конкретної обстановки нападу, суд вважає, що погрози, які висловлював обвинувачений ОСОБА_9, який діяв за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_8, на адресу потерпілої ОСОБА_6 мали реальний характер і сприймалися потерпілою як такі, що дійсно можуть бути реалізовані, оскільки останній, висловлюючи потерпілій погрози вбивством та фізичною розправою, поводив себе зухвало, при собі мав пневматичний пістолет, який схожий на бойовий та яким він погрожував потерпілій і який потерпіла сприймала як вогнепальну зброю.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_9 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

Суд вважає, що ОСОБА_9 є особою, яка раніше вчинила розбій, оскільки вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року він був визнаний винуватим у вчиненні 13 серпня 2015 року злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на вісім років із конфіскацією майна. Даний вирок набрав законної сили 7 червня 2016 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 також правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

Суд не може погодитися з позицією захисту про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_9 ексцесу виконавця при незаконному заволодінні грошовими коштами у сумі 15900 грн., які належали ОСОБА_11, і що обвинувачений ОСОБА_8 не може нести кримінальну відповідальність за це діяння, з наступних підстав.

Так, згідно з п.3 постанови Пленуму ВСУ №2 від 7 лютого 2003р. "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", при ексцесі виконавця, тобто коли один зі співучасників вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин (наприклад, при домовленості заподіяти потерпілому тілесні ушкодження позбавив його життя), за цей злочин повинен відповідати лише його виконавець, а інші особи - за злочини, вчинені ними в межах домовленості.

Отже, ексцес виконавця наявний, лише якщо виконавець вчинив злочинні дії, що не охоплювалися ні прямим, ні непрямим умислом інших співучасників. Тобто, ці дії, повинні виходити за межі угоди, що відбулася між ними. Інші співучасники не передбачали, не бажали та не припускали можливості вчинення тих злочинних дій, що їх вчинив виконавець.

Разом з цим, у судовому засіданні було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заздалегідь домовилися про спільне вчинення даного злочину, підготували знаряддя злочину необхідного для здійснення розбійного нападу, одяг, окуляри та маски, для приховування своєї зовнішності. Для досягнення поставленої мети, кожен з них, діючи з єдиним умислом, узгоджено, виконував певну роль в межах попередньої домовленості щодо обсягу злочинних дій, а після скоєння злочину вони спільно розпорядилися викраденим майном потерпілих. Всі ці обставини, на думку суду, свідчать про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_9 ексцесу виконавця, а приходить до висновку про вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_9 в частині того, що умисел на скоєння розбійного нападу виник у нього та ОСОБА_8 вже коли вони знаходилися в приміщенні магазину, та не може погодитися з позицією захисту про те, що в діях обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відсутня кваліфікуюча ознака «проникнення в інше приміщення», і що їх дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.187 КК України, оскільки магазин фактично ще працював, двері до магазину були відчинені, а обвинувачені вільно потрапили у приміщення магазину, з наступних підстав.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 6.11.2009р., під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки, суди повинні зясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном.

Тобто, ключовим у вирішенні питання про наявність чи відсутність ознаки проникнення при вчиненні розбою є встановлення того, з якою метою обвинувачені потрапили до приміщення магазину.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові №5-15 кс12 від 15 листопада 2012 року, зазначивши, що якщо субєкт злочину поставив собі за мету заволодіти майном певного виду (якості, значення тощо), місце знаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення, незважаючи на режим доступу до нього (вільний/заборонений), то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погроз його застосування з метою заволодіння майном має кваліфікуватися як розбій, поєднаний з проникненням у приміщення.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 стверджувала, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зайшли до магазину вже одягнуті у темну одежу, в темних окулярах та масках темного кольору типу «балаклава» і одразу стали погрожувати їй пістолетом та вимагати у неї гроші.

Аналізуючи показання потерпілої ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що вони є логічними, послідовними та такими, що не суперечать іншим доказам, які були досліджені у судовому засіданні, а тому суд вважає їх правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу вироку при встановлені винуватості обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення та правової кваліфікації їх дій.

В свою чергу, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_9 про відсутність попередньої змови з ОСОБА_8 на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, поєднаному з проникненням у приміщення магазину та розцінює його позицію щодо часткового визнання своєї винуватості, як засіб захисту від предявленого обвинувачення, з метою уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, з наступних підстав.

Так, під час досудового слідства 9 вересня 2015 року в ході слідчого експерименту ОСОБА_9 на місці показав, як він разом ОСОБА_8 зайшли до підїзду одного з будинків по вул Леніна м.Дружківка, де переодягнулись, з метою вчинення збройного нападу на магазин «Від 35+», розташованого по вул.Леніна, 35 м.Дружківка, після чого пішли до зазначеного магазину. Коли вони підійшли до магазину, двері були відчинені. ОСОБА_9 також пояснив, що погрожував продавцю ОСОБА_6 пістолетом та вимагав гроші.

Після того, як потерпіла ОСОБА_6 віддала йому гроші, які знаходилися у неї в поясному гаманці, він продовжив погрожувати їй пістолетом. Потім він дістав поліетиленовий пакет, в якому була мотузка та передав його ОСОБА_8, який звязав потерпілій ОСОБА_6 руки. Після чого, він зірвав з потерпілої ОСОБА_6 золотий ланцюжок, поклавши його у кишеню, відібрав мобільний телефон, вийняв батарею та поклав до карману джинсів, які висіли на вішалці. Після того, як ОСОБА_8 вийшов з приміщення магазину, він викрав гроші з каси. Після чого вказав на підїзд в якому вони з ОСОБА_8 переодягнулись, а також на авто, яке чекало на них (т.1 а.с.181-190).

В свою чергу, ОСОБА_8 в ході слідчого експерименту 9 вересня 2015 року на місці показав, як він разом з ОСОБА_9 5 вересня 2015 року здійснили розбійний напад на магазин «Від 35+», розташований на перехресті вулиць Леніна та Ушакова. Коли він разом з ОСОБА_9 підійшли до магазину, двері були відчинені, вивіски про те, що магазин не працює, він не бачив.

Спочатку до приміщення магазину увійшов ОСОБА_9, а він зайшов слідом та побачив жінку - продавця, яка лежала на підлозі, при цьому ОСОБА_9 погрожував потерпілій ОСОБА_6 пістолетом, вимагаючи при цьому гроші. ОСОБА_9 забрав у ОСОБА_6 гроші з поясу-гаманця та відтягнув останню за руку в кінець приміщення магазину. Він звязав потерпілій ОСОБА_6 руки мотузкою, яку передав йому ОСОБА_9. Після чого ОСОБА_9 надягнув на голову потерпілої ОСОБА_6 джинси та зірвав золотий ланцюжок. В цей момент він знаходився біля дверей. ОСОБА_9 сказав принести йому мобільний телефон, який знаходився на тумбочці. Він передав ОСОБА_9 мобільний телефон. ОСОБА_9 вийняв з телефону батарею та вказав щоб він вийшов з приміщення. Він вийшов. Також він вказав на підїзд де після пограбування переодягнувся, після чого прийшов ОСОБА_9. Після цього вони разом сіли до машини таксі і поїхали до м.Костянтинівки. (т.1 а.с.191-200).

Показання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надані ними під час слідчого експерименту 9 вересня 2015 року, не суперечать показанням потерпілої ОСОБА_6, які вона надала безпосередньо у судовому засіданні та підтверджують той факт, що обвинувачені заздалегідь домовилися про скоєння розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, яке знаходилося в середині приміщення магазину «Від 35+» в м.Дружківка, завчасно і ретельно готувалися до скоєння цього злочину, взявши з собою змінний одяг, маски, сонцезахисні окуляри, для приховування своєї зовнішності, пневматичний пістолет, який планували використати з метою придушення волі потерпілої до опору, розподілили між собою злочинні ролі та діяли узгоджено, згідно раніше розробленого плану, поетапно реалізуючи свій злочинний намір.

Таким чином, маючи намір заволодіти чужим майном з приміщення вищевказаного магазину, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сприймали приміщення цього магазину як місце знаходження цього майна.

Дії обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8, направлені на пошук грошових коштів у приміщенні магазину, час та спосіб обраний ними для проникнення до магазину, вказує на наявність в їх діях умислу на незаконне проникнення до приміщення магазину, задля скоєння розбійного нападу.

Суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під час скоєння злочину діяли з прямим умислом, оскільки вони усвідомлювали, що посягають на чужу власність, на яку не мали ніякого права, передбачали спричинення матеріальної шкоди і бажали спричинити таку шкоду.

Мотивом злочину стало спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета збагатитися самому.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисних злочинів, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно, до затримання не працював.

Обставин, які помякшують покарання, судом не встановлено.

В якості обставини, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, способу вчинення цього злочину, розміру заподіяних збитків, приймаючи до уваги наявність кількох кваліфікуючих ознак, обставин що обтяжують покарання, даних про особу винного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року ОСОБА_9 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого (т.2 а.с.59-63).

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2016 року вищевказаний вирок залишено без змін (т.2 а.с.81-84).

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 скоїв злочин за даним кримінальним провадженням до постановлення вироку за вчинення попереднього злочину, то суд вважає за необхідне остаточне покарання визначити йому на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, страждає тяжкими хронічними захворюваннями (т.1 а.с.230), за місцем мешкання характеризується посередньо, до затримання не працював, частково відшкодував матеріальні збитки потерпілій.

В якості обставини, яка помякшує покарання, суд визнає тяжкий стан здоровя обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин, що помякшують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 08 вересня 2015 року відносно ОСОБА_9 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого з 7 вересня 2015 року (т.1 а.с.209-210). Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 08 березня 2015 року відносно ОСОБА_8 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого з 7 вересня 2015 року (т.1 а.с.223-224). Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в строк відбування покарання необхідно зарахувати строк попереднього увязнення в межах даного кримінального провадження, з моменту їх затримання до моменту постановлення вироку, тобто з 7 вересня 2015 року по 24 червня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2015 року вилучену, під час огляду місця події 05 вересня 2015 року, кручену мотузку довжиною 150см., було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області (квитанція №2-0927) (т.1 а.с.124-125).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2015 року вилучені у ОСОБА_9 телефон «Nokia 63031», батарею від телефону «Nokia 63031», сім карту МТС, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області (квитанція №2-0929) (т.1 а.с.136-137).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 07 вересня 2015 року вилучений ланцюжок з металу жовтого кольору проба 585, довжиною 28,5см., масою 8,03г., копії бирок про придбання зазначеного ланцюжка, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ланцюжок переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6, що підтверджується відповідною розпискою, копії бирок, зберігаються в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.143-145).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2015 року вилучені, під час огляду 07 вересня 2015 року, 4 купюри номіналом 100грн., 2 купюри номіналом 200грн., були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на відповідальне зберігання представнику потерпілої ОСОБА_16, що підтверджується відповідною розпискою (т.1 а.с.167, 179).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2015 року вилучені, під час огляду 07 вересня 2015 року, шматок тканини білого кольору, резинку жовтого кольору, поліетиленовий пакет, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області (квитанція №2-0928) (т.1 а.с.176-177).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2015 року вилучені, під час огляду 07 вересня 2015 року, 26 купюр номіналом 100грн., 7 купюр номіналом 200грн., були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на відповідальне зберігання представнику потерпілої ОСОБА_16, що підтверджується відповідною розпискою (т.1 а.с.178, 179).

Суд вважає за необхідне на підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку:

- кручену мотузку довжиною 150см. (квитанція №2-0927); шматок тканини білого кольору, резинку жовтого кольору, поліетиленовий пакет (квитанція №2-0928) знищити;

- мобільний телефон «Nokia 63031», батарею від телефону, сім-карту МТС (квитанція №2-0929) повернути обвинуваченому ОСОБА_9;

- ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби, довжиною 28,5см., масою 8,03г. - повернути потерпілій ОСОБА_6;

- копії бирок про придбання ланцюжка зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- 4 купюри номіналом 100грн., 2 купюри номіналом 200грн.; 26 купюр номіналом 100грн., 7 купюр номіналом 200грн. - повернути потерпілій ОСОБА_11

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, проведених НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, вартість якої, згідно з доданими документами складає 613 грн. 80 коп. (т.1 а.с.207, 208).

Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 солідарно.

По справі потерпілою ОСОБА_6 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 солідарно на її користь матеріальну шкоду в розмірі 4444 грн. 97 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., витрати на юридичну допомогу у розмірі 1000 грн. (т.1 а.с.32).

У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_17 зменшили свої позовні вимоги, оскільки під час судового розгляду отримали від обвинуваченого ОСОБА_8 1500 грн. в рахунок відшкодування матеріального збитку (т.2 а.с.34).

Просять суд стягнути солідарно з цивільних відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 10000 грн., витрати на юридичну допомогу у розмірі 1000 грн., а також стягнути з ОСОБА_8 722 грн. 49 коп. та з ОСОБА_9 2222 грн. 48 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

У судовому засіданні цивільні відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_6 визнали частково, оскільки ланцюжок був повернутий потерпілій.

Згідно ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд в залежності від доведеності підстав та розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження вважає, що позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_8 сплатив в рахунок відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6 1500 грн., що підтверджується відповідною розпискою її представника (т.2 а.с.34), то з нього підлягає стягненню 722 грн. 49 коп., а з обвинуваченого ОСОБА_9 підлягає стягненню в рахунок відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6 - 2222 грн. 48 коп.

Витрати на правову допомогу, також підлягають відшкодуванню в повному обсязі оскільки вони підтверджені відповідною квитанцією про оплату юридичних послуг від 19 листопада 2015 року (т.1 а.с.35).

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що діями обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_6 було завдано моральну шкоду у вигляді душевних переживань, перенесених нею у зв'язку зі скоєнням відносно неї особливо тяжкого злочину, в результаті чого були порушенні її нормальні життєві зв'язки і вона змушена була проходити амбулаторне лікування у лікаря-психіатра (т.1 а.с.33).

З урахуванням характеру моральних страждань, їх тривалості та наслідками, а також виходячи з вимог розумності і справедливості, беручи до уваги ступінь вини обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 їх сімейний та матеріальний стан, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню повністю у розмірі 10000 грн. 00 коп., по 5000 грн. з кожного обвинуваченого.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_9 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.

На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання за цим вироком та вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року за ч.3 ст.187 КК України, за сукупністю злочинів, визначити шляхом часткового складання призначених покарань, призначивши ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін та тримати його в Артемівському СІ УДПтСУ в Донецькій області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 7 вересня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_9 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього увязнення в межах даного кримінального провадження з 7 вересня 2015 року по 24 червня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення відповідає двом дням позбавлення волі.

ОСОБА_8 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін та тримати його в Артемівському СІ УДПтСУ в Донецькій області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 7 вересня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_8 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього увязнення в межах даного кримінального провадження з 7 вересня 2015 року по 24 червня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_8 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 25574914, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31251201107041, призначення платежу: за експертні роботи НДЕКЦ) процесуальні витрати в розмірі 613 (шістсот тринадцять) гривень 80 коп.

Речові докази:

- кручену мотузку довжиною 150см. (квитанція №2-0927); шматок тканини білого кольору, резинку жовтого кольору, поліетиленовий пакет (квитанція №2-0928) знищити;

- мобільний телефон «Nokia 63031», батарею від телефону, сім-карту МТС (квитанція №2-0929) повернути обвинуваченому ОСОБА_9;

- ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби, довжиною 28,5см., масою 8,03г. вважати повернутою потерпілій ОСОБА_6;

- копії бирок про придбання ланцюжка зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- 4 купюри номіналом 100грн., 2 купюри номіналом 200грн.; 26 купюр номіналом 100грн., 7 купюр номіналом 200грн. повернути потерпілій ОСОБА_11

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 00 коп., моральну шкоду у розмірі 5 000 (пяти тисяч) гривень 00 коп. та витати на юридичну допомогу у розмірі 500 (пятсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 722 (сімсот двадцять дві) гривні 79 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 (пяти тисяч) гривень 00 коп. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 500 (пятсот) гривень 00 коп.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Головуючий:

Судді: