Ухвала суду № 58656077, 29.06.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1118/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потапенко В. І.

УХВАЛА

Іменем України

29.06.2016 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді Потапенка В.І.

Суддів Чорнобривець О.С., Черненко В.В.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 грудня 2014 року, у справі за позовом прокурора Компанївського району Кіровоградської області, правонаступником якого є керівник Олександрійської місцевої прокуратури, в інтересах держави, до Марївської сільської ради Компаніївського району, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень сесії сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку , -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року прокурор Компаніївського району, в інтересах держави , звернувся у суд із зазначеним позовом , посилаючись на те, що рішенням Марївської сільської ради № 316 від 03 вересня 2009 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку на території с. Тернова Балка за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності.

Рішенням Марївської сільської ради № 360 від 18 листопада 2009 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку.

На підставі цих актів ОСОБА_2 28 грудня 2009 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано в установленому законом порядку.

В обґрунтування позову прокурор зазначав, що оскільки земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель сільського сподарського призначення, то вказані рішення прийняті всупереч ст.ст.22, 38, 39 ЗК України. На час прийняття вказаних рішень також був відсутній генеральний план села ОСОБА_4, межі села не були встановлені.

Крім того, всупереч вимог закону, ОСОБА_2 особисто не звертався до сільської ради, а від його імені діяла інша особа.

ОСОБА_2 не мав на меті задоволення особистих потреб шляхом розміщення житлової забудови, а дійсною причиною було подальше відчуження земельної ділянки підприємству, яке буде здійснювати промисловий видобуток золота Юріївського родовища, що є прихованою угодою.

Тому, просив суд визнати недійсними: - рішення сесії Марївської сільської ради Компаніївського району № 316 від 03 вересня 2009 року в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2; - рішення сесії цієї ж ради № 360 від 18 листопада 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, (п.61 додатку до рішення) - державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 та зобовязати його повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Марївської сільської ради (т.1, а.с.1-7).

Ухвалою суду від 18 грудня 2014 року в частині зобовязання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку територіальній громаді провадження у справі закрито (а.с.107).

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 грудня 2014 року позов задоволено (т.1, а.с.117-119).

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. ( т.2 ас. 175-178) Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року скасовано , справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. ( т.2 ас. 239-242) В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 грудня 2014 року скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та закрити провадження у справі.

29.06.2016 року у судове засідання апеляційного суду Кіровоградської області на 10.00 годин зявився прокурор Л.Сігіда. Інші учасники судового розгляду у судове засідання не зявилися, належним чином повідомлені, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення судових повісток. Судове засідання розпочато о 10.00 годині і будь-яких клопотань до початку розгляду справи суду не надходило. Повноваження представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтверджуються копією нотаріально посвідченої довіреності ( т.1 ас. 114) , докази скасування зазначеної довіреності матеріали справи не містять. Наявне у матеріалах справи електронне повідомлення № 4 з клопотанням ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у звязку із хворобою зареєстроване у апеляційному суді 29.06.2016 року та було отримано об 11.00 годині , тобто після закінчення розгляду справи та не могло бути враховано судом.

Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що, 03.09.2009 року сесією Марївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області прийнято рішення № 316 "Про розгляд та затвердження висновків про можливість відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам, яким затверджено висновки територіальних органів Компаніївської районної державної адміністрації про можливість відведення земельних ділянок громадянам, в тому числі і ОСОБА_2 (відповідачу по даній справі) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,25 га у власність для будівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності за адресою с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області (а.с. 28). ОСОБА_2 всупереч положенням ст. 118 ЗК України особисто не звертався до Марївської сільської ради Компаніївського району з клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки, проживає за межами Компаніївського району, а начебто від його імені діяла на підставі супровідного листа ВОО «Господарі землі» ОСОБА_3, яка не мала жодних належним чином посвідчених повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 (а.с.30). 18.11.2009 р. сесією Марївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області прийнято рішення № 360 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, згідно додатку № 1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, надано у власність громадянам, зазначеним в додатку №1, в тому числі і ОСОБА_2, земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови Марївської сільської ради в с. Тернова Балка (а.с.25-27). На підставі даного рішення ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, у межах згідно з планом, розташовану в с. Тернова Балка, вул. ім. Л.Ковтунця, 26 Компаніївського району Кіровоградської області, серії ЯК № 850551 від 28.12.2009 року (а.с.29). За повідомленням відділу Держземагентва у Компаніївському районі від 27.10.2014 р., від 15.10.2014 р. цільове призначення земельних ділянок в с. Тернова Балка відносились до земель житлової та громадської забудови (а.с.32), державний акт, що посвідчує межі населеного пункту с. Тернова Балка Компаніївського району та рішення щодо встановлення меж даного населеного пункту відсутні (а.с.37). За повідомленням Марївської сільської ради Компаніївського району від 07.10.2014 р. межі населеного пункту визначені по картографічних матеріалах сільської ради, генеральний план забудови на село ОСОБА_4 відсутній. Відсутність генерального плану с. Тернова Балка Компаніївського району підтверджується і листом Компаніївської РДА від 14.10.2014 р. (а.с.39). Згідно інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області від 23.10.2014 р. декларації про початок виконання підготовчих та будівельних робіт на території с. Тернова Балка Компаніївського району від громадян та обєкти на території с. Тернова Балка відсутні (а.с.34-36). На час прийняття сільською радою рішення про надання ОСОБА_2 земельної ділянки була відсутня будь-яка містобудівна чи інша передбачена законом документація, яка б встановлювала межі села Тернова Балка Компаніївського району, тому суд на підставі ст. 116, ст. 122, ч.1 ст. 155 ЗК України, пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, а тому суд прийшов до висновку про перевищення сільською радою повноважень щодо розпорядження землями в населеному пункті, межі якого не визначені, та недійсність такого рішення сільської ради. Висновок про те, що факт відсутності на час прийняття рішення про надання громадянину земельної ділянки затвердженої в установленому законом порядку документації, яка б встановлювала межі селища є перевищенням селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, що тягне недійсність такого рішення, міститься й у постановах Верховного Суду України від 25.06.2014 р. (справа № 6-67цс14) та від 24.09.2014 р. (справа № 6-146цс14). Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову, просив застосувати строк позовної давності, в задоволенні позову прокурора відмовити в повному обсязі. Марївська сільська рада позов визнала повністю, посила розглядати справу без участі її представника. З врахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції з посиланням на ст.116, 122, ч.1 ст. 155 ЗК України, п.12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що незважаючи на те, що з часу прийняття оспорюваних рішень минуло більше трьох років, судом встановлено, що під час прийняття рішення 18.11.2009 року прокурор на засіданні 23 сесії сільської ради участі не приймав (а.с.93-104), а перевірка щодо встановлення можливих порушень в порядку прокурорського нагляду у сфері додержання законодавства щодо надання земельних ділянок була проведена лише в 2014 році, згідно постанови прокуратури Компаніївського району № 17 від 11.04.2014 р. (а.с.83), в звязку з чим строк позовної давності пропущено не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що порушений спір повинен розглядатися у порядку визначеному КАС України колегія суддів вважає необгрунтованими. Відповідно до Статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як розяснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.7 Постанови Пленуму N 3, 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК). Таким чином , судом першої інстанції, правомірно , відповідно до вимог ЦПК України прийнято позов до розгляду у порядку цивільного судочинства та постановлено оскаржуване рішення.

Є необгрунтованими і доводи скарги у частині того, що земельну ділянку ОСОБА_2 було виділено за рахунок земель житлової та громадської забудови Марївської сільської ради в с. Тернова Балка , а не за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Як вбачається із змісту п.2 рішення двадцять першої сесії пятого скликання Марївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 03.09.2009 року № 316 "Про розгляд та затвердження висновків про можливість відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,25 га у власність для будівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності за адресою с. Тернова Балка Компаніївського району Кіровоградської області (а.с. 28). Доказів того , що у зазначеному рішенні допущено помилку щодо визначення категорії земель , за рахунок яких надано відповідачу земельну ділянку для будівництва матеріали справи не містять, змін до зазначеного рішення сесії не внесено. Посилання у апеляційній скарзі на те, що доказом того, що виділена ОСОБА_2 земельна ділянка відносилась до земель житлової та громадської забудови , є повідомлення відділу Держземагенства у Компаніївському районі від 27.10.2014 року є безпідставним , оскільки таким доказом може бути тільки рішення органу влади , про що також зазначено в ухвалі суду касаційної інстанції. ( т.2 ас. 242)

Доводи скарги стосовно того, що позивачем не доведено факт розташування земльної ділянки над «Юрївським золоторудним родовищем» колегія суддів вважає обгрунтованими. Як вбачається із матеріалів справи кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_2 3522883000:53:000:0051. ( т. 1 ас. 29) Каталогом географічних координат кутових точок північного та південного блоків Юрвського родовища визначено координати розташування родовища. ( т. 2 ас.13) Перелік земльних ділянок з зазначенням кадастрових номерів, які знаходяться у межах географічних координат кутових точок північного та південного блоків Юрвського родовища зазначено у листі ДП «Кіровоградського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» і кадастровий номер земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 у зазначеному переліку відсутній. Разом із тим, зазначена обставина була однією з підстав позову , а тому її недоведеність не тягне за собою скасування рішення суду першої інстанції , яке постановлено за доведеністю інших підстав позову.

Доводи скарги про те, що 18.11.2009 р. сесією Марївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області прийнято рішення № 360 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, згідно додатку № 1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, надано у власність громадянам, зазначеним в додатку №1, в тому числі і йому, земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови Марївської сільської ради в с. Тернова Балка не спростовують висновку суду першої інстанції про перевищення сільською радою повноважень щодо розпорядження землями в населеному пункті, межі якого не визначені, та недійсність такого рішення сільської ради. Як встановлено судом першої інстанції на час прийняття сільською радою оспорюваних рішень була відсутня будь-яка містобудівна чи інша передбачена законом документація, яка б встановлювала межі села Тернова Балка Компаніївського району, відсутній генеральний план забудови на село ОСОБА_4 , розмежування земель відповідно до пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України не здійснено. Також , колегія суддів вважає висновок суду перщої інстанції про те, що ОСОБА_2 всупереч положенням ст. 118 ЗК України особисто не звертався до Марївської сільської ради Компаніївського району з клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки правильним , та таким , що відповідає вимогам діючого законодавства. Як вбачається з матеріалів справи , згідно ксерокопії супровідного листа ВОО «Господарі землі» 44 громадянина уповноважили , у тому числі під № 4 ОСОБА_2 доручили ОСОБА_3, бути їх представниками у всіх установах , у тому числі « в отделе земельных ресурсов, сельском совете и других организациях по вопросам связанных с получением права пользования целевой землей и государственных актом на земельные участки, что расположены на территории села ОСОБА_4 Марьевского сельсовета Компаниевского района». Разом із тим, ЦК України така форма представництва не передбачена. Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Матеріали справи не містять договору чи довіреності , згідно яких ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси перед Марївською сільською радою та іншими органами при вирішенні питань набуття у властість земельної ділянки.

Таким чином , оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, а судом першої інстанції встановлено, що рішення, на підставі якого такий акт видано є незаконним ,без дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України, такий Державний акт на законних підставах також визнано недійсним. Зазначений висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції ВСУ по справі 6-205 цс від 3.06.2015 року. Інших доводів апеляційна скарга не містить. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи , а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307,ст.ст. 308 , 313- 315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, - відхилити. Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді :