Постанова № 58652631, 31.05.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1776/16-а

Провадження № 2-а/0203/67/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2016 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Малікова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську Малікова Андрія Сергійовича про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 23 березня 2016 року відповідачем у відношенні позивача було складено спірну постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення вимог дорожнього знаку 5.11 правил дорожнього руху. Із вказаною постановою і викладеним в ній порушенням правил дорожнього руху позивач не згоден, оскільки, за його словами, він не бачив дорожній знак 5.11, бо той був перекритий габаритним маршрутним транспортним засобом, встановлений із порушенням вимог державних стандартів, оскільки знак закритий зеленими насадженнями і через це непомітний учасникам дорожнього руху. Крім того, позивач послався на численні порушення відповідачем вимог процесуального закону при складенні спірної постанови (внесення невірної адреси позивача, неврахування вимог ст.33 КУпАП при винесенні постанови, не роз'яснення позивачу його прав за ст.268 КУпАП тощо), вказав на відсутність дорожньої розмітки, яка мала б бути окрім знаку 5.11, послався на відсутність дорожніх знаків 3.34, 3.35 в контексті того, що позивач здійснив зупинку та висадку пасажира на смузі для руху маршрутних транспортних засобів. З урахуванням на викладене, позивач просив суд скасувати спірну постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з викладених вище підстав.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволенні позову заперечував, надав суду письмові заперечення (а.с.18-20), в яких послався на законність та правомірність винесення спірної постанови, дотримання всіх вимог закону при її оформленні, а також на перекручування позивачем фактичних обставин вчиненого ним порушення правил дорожнього руху.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, 23 березня 2016 року о 17 годині 20 хвилин рухався по пр. Карла Маркса в м. Дніпропетровську, де в районі будинку №65 здійснив рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив вимоги п.17.1 Правил дорожнього руху. Викладене підтверджується також відеозаписом руху автомобіля НОМЕР_1, дослідженому в судовому засіданні (а.с.22).

В той же день позивача одразу було зупинено відповідачем та складено у відношенні нього спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №882862, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Від підпису постанови позивач відмовився, що визнано ним в судовому засіданні. (а.с.21)

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію».

Так, пунктом 5.11 Розділу 33 Правил передбачений дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», який позначає смугу, призначену лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів.

Пунктом 17.1 Розділу 17 Правил визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Нормою ст.122 ч.3 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Положеннями ст.ст.222, 258 283 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 ч.1 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції із винесенням за результатами такого розгляду постанов без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормою ст.288 ч.1 п.3 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в тому числі в районний в місті суд, яким є Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст.18 ч.1 п.2 КАС України місцевим загальним судам, до яких відносяться і районні в місті суди, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. За змістом норм ст.3 КАС України, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.222 КУпАП суб'єктами владних повноважень є працівники/посадові особи органів і підрозділів Національної поліції.

Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом. Нормою ст.71 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки факт порушення позивачем правил дорожнього руху за викладених у спірній постанові обставин, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» та п.17.1 щодо заборони руху та зупинки на смузі, призначеній виключно для руху маршрутних транспортних засобів, що, свою чергу, утворило склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП, знайшов своє повне підтвердження при дослідженні судом доказів по справі, в першу чергу наданого відповідачем відеозапису руху автомобіля позивача, а також факт руху по вказаній смузі не заперечувався і самим позивачем як в тексті позову, так і в ході судового розгляду даної адміністративної справи. Щодо посилань позивача на невідповідність встановлення знаку вимогам державних стандартів, зокрема внаслідок перекриття знаку зеленими насадженнями чи габаритними транспортними засобами, то суд критично оцінює такі твердження позивача, вважає їх надуманими і такими, що не відповідають дійсності, оскільки з того ж відеозапису руху автомобіля позивача видно, що дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» чітко видно учасникам дорожнього руху, для яких він призначений, знак нічим не перекривається, в тому числі зеленими насадженнями (і це фактично неможливо, оскільки, враховуючи пору року, на час вчинення позивачем адміністративного правопорушення, розташовані порядок із знаком дерева не мали листя, яке б могло закрити знак). Відсутність порядок дорожніх знаків 3.34, 3.35, на які послався позивач, не є підставою для ігнорування водієм транспортного засобу вимог дорожнього знаку 5.11 та п.17.1 Правил дорожнього руху.

Є надуманим посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення (вимоги щодо врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність), оскільки відповідачем було накладено на позивача штраф у єдиному можливому його розмірі, передбаченому, передбаченому санкцією ст.122 ч.3 КУпАП.

Не вбачає суд і порушень процесуального закону при складенні відповідачем у відношенні позивача спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки ця постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст.ст.222, 258, 283, 284 КУпАП, всі поля постанови заповнені, а посилання позивача щодо недоліків при заповненні постанови зумовлені виключно його незгодою із притягненням до адміністративної відповідальності, бажанням її уникнути, а також зводяться лише до формальних незначних і допустимих моментів, які жодним чином не впливають на права та обв'язки позивача, не порушують, не звужують і не обмежують їх, не викривляють фактичних обставин вчинення порушення правил дорожнього руху та інших обставин, які так чи інакше впливають як на можливість, так і на наслідки винесення спірної постанови (можливість та підстави притягнення до адміністративної відповідальності, вид та розмір адміністративного стягнення та ін.).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а отже і про неможливість їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122, 222, 251, 258, 280, 283, 288 КУпАП, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», п.17.1 Розділу 17, п.5.11 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, ст.ст.3, 11, 18, 69-72, 79, 86, 94, 158-163, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог до інспектора 2-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську Малікова Андрія Сергійовича про скасування постанови - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на постанову суду, прийняту згідно зі ст.160 ч.3 КАС України та/або в порядку письмового провадження, може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ф.Ф. Маймур