Ухвала суду № 58647524, 17.03.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1134/16-К

Провадження № 1-кп/522/158/16

У Х В А Л А

в порядку ст. 333 КПК України

17 березня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді - Попревича В.М.,

суддів: Кічмаренка С.В., Цільмака К.П.,

секретар судового засідання- Торчинська О.О.,

за участю прокурора- Купріної І.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянувши клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 12015160020000192 від 06.08.2015 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, яка народилася 05 жовтня 1961 року у м. Свердловськ, РФ, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працює, яка зареєстрована фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 раніше не судима,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191КК України.

Під час судового засідання, прокурор заявила клопотання про накладення арешту на майно що належить на праві власності дочці обвинуваченої ОСОБА_4, а саме: 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, та 1/6 частини квартири АДРЕСА_2, що разом складає ? квартири, з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову. В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що вказана частина квартири договором дарування була передана у власність ОСОБА_4 після повідомлення про підозру ОСОБА_1, що свідчить про бажання уникнення відповідальності зі сторони обвинуваченої.

Захисник заперечив проти клопотання, посилався на те, що законним власником майна є дочка обвинуваченої, та обмежувати її право власності є недоцільно.

Обвинувачена підтримала думку захисника.

Представник цивільного позивача підтримав думку прокурора.

Суд заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження, та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у обвинуваченого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна,

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, . арешт майна допускається з метою забезпечення: 1.) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Прокурор звернулась із клопотанням про накладення арешту з підстав передбачених у п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, та відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено тільки на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження та підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, чи неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Таким чином, суд не вбачає законних підстав для накладення арешту на майно третьої особи, ОСОБА_4, яка в даному випадку виступає добросовісним набувачем. Суд приймає до уваги той факт, що у разі накладення арешту на майно ОСОБА_4, це буде мати негативні наслідки та незаконним чином обмежуватиме право власності, та буде не співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 333, 170-173, 372 КПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Попревич В.М.

Судді: Кічмаренко С.В.

ОСОБА_5

17.03.2016