Постанова № 58644894, 06.04.2016, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/461/16-п

провадження № 3/488/375/16

П О С Т А Н О В А

06.04.2016 року

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Коротков Т.В., за участю секретаря Безхмельнициної О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Миколаєві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: місто Миколаїв, Корабельний район, вулиця Ольшанців, будинок № 281/2, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за скоєння правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В

21.01.2016 року приблизно о 23:30 годині водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом VOLVO XC 90, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по проспекту Жовтневому в місті Миколаєві. ОСОБА_1 на перехресті з вулицею ОСОБА_3 був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, та розпочав здійснювати обгін на перехресті, не впевнившись в тому, що попереду рухається транспортний засіб ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який розпочав виконувати маневр повороту ліворуч на вулицю ОСОБА_3 з крайнього лівого положення на проїзній частині дороги, порушив пункти 2.3. «б», 14.6 «а» Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Крім того, ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом з ознаками алкогольного спяніння запах алкоголю з порожнини рота, бліде обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності та млява мова, у звязку з чим йому було запропоновано пройти аналіз за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці та медичний огляд в установленому законом порядку в медичному закладі. ОСОБА_1 категорично відмовився в присутності двох свідків від проходження аналізу за допомогою газоаналізатору „Драгер на місці та проходження медичного огляду в установленому законом порядку.

Правопорушник ОСОБА_1 при розгляді справи суддею свою провину не визнав та пояснив, що 21.01.2016 року приблизно о 23:00 годині він разом зі свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на належному ОСОБА_1 транспортному засобі VOLVO XC 90, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 поїхали в місто у особистих справах. Оскільки ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, то передав керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_5, який був тверезий. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 сиділи на задньому сидінні. В ході руху по проспекту Жовтневому ОСОБА_1 побачив перед собою транспортний засіб ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який повертав ліворуч на вулицю ОСОБА_3, у звязку з чим ОСОБА_5 різко загальмував, однак уникнути зіткнення не вдалося оскільки були погані дорожні умови. Після ДТП вони втрьох одразу вийшли та підійшли до потерпілого, а потім ОСОБА_1 відійшов від місця ДТП відправити природні потреби. В цей момент приїхали співробітники поліції, яким ОСОБА_5 пояснив, що саме він керував транспортним засобом, однак співробітники поліції знайшли ОСОБА_1 та попросили його повернутися на місце пригоди, він повернувся, оскільки й не думав тікати. Дізнавшись з реєстраційних документів на автомобіль VOLVO XC 90, що той належить ОСОБА_1, співробітники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відвези до ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, оскільки не керував транспортним засобом та не вважав за потрібне проходити такий огляд, а по-друге, не заперечував те, що він дійсно знаходився у стані алкогольного спяніння.

Незважаючи на заперечення своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень ОСОБА_1, на переконання суду, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка інспектор патрульної поліції ОСОБА_8 суду пояснила, що 21.01.2016 року приблизно о 23:00 годині разом з екіпажем прибула на місце ДТП, де побачила автомобілі ВАЗ 21104 та VOLVO XC 90, біля яких знаходилися потерпілий ОСОБА_4, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Потерпілий повідомив співробітникам поліції, що в момент здійснення повороту на з проспекту Жовтневого на вулицю ОСОБА_3 в автомобіль під його керування врізався автомобіль VOLVO XC 90, вказавши при цьому, що водій останнього автомобіля покинув місце пригоди та пішов в сторону річки. У звязку з чим співробітники поліції, зокрема, ОСОБА_10, побігли за ним та згодом повернули на місце пригоди вказану особу, якою виявився ОСОБА_1 Потерпілий, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 пояснили, що саме ОСОБА_1 був за кермом підчас ДТП, оскільки вийшов з місця водія після ДТП, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли з пасажирських дверей.

Аналогічні показання надали суду свідок ОСОБА_12 та ОСОБА_10 Окрім того, свідок ОСОБА_12, який безпосередньо відбирав пояснення у потерпілого та свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11, підтвердив, що викладені у протоколах пояснення були ним записані зі слів вказаних осіб, суть їх пояснень він не спотворював та не перекручував.

Свідок ОСОБА_10 також пояснив, що протягом оформлення матеріалів ДТП ОСОБА_1 неодноразово змінював свою версію подій, що відбулися, відмовлявся надати реєстраційні документи на транспортний засіб та на право керування транспортним засобом.

В судовому засіданні були допитані також потерпілий та свідки ОСОБА_9 ОСОБА_11, письмові пояснення яких, відібрані на місці ДТП безпосередньо після його вчинення та оголошені в судовому засіданні, містять інформацію, що прямо вказує на винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, а також на те, що він покидав місця вчинення ДТП та був туди повернутий лише співробітниками поліції.

У той же час, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 21.01.2016 року приблизно о 23:00 годині він їхав на своєму автомобілі ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 по проспекту Жовтневому в сторону вулиці Жукова. Він увімкнув лівий поворот, впевнився в безпеці свого маневру та почав здійснювати поворот. В цей момент відбулося зіткнення. Він вийшов із машини, побачив багато людей. Через 5 хвилин приїхали співробітники поліції. Хто перебував за кермом транспортного засобу VOLVO XC 90 він сказати не може, тому що перебував у шоковому стані. Чому в його пояснення вказано, що за кермом VOLVO XC 90 знаходився ОСОБА_1, потерпілий не знає.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що він знаходився в якості пасажира в автомобілі ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4 Коли останній здійснював маневр повороту ліворуч, відбулося ДТП з транспортним засобом VOLVO XC 90, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Після ДТП ОСОБА_9 вийшов на вулицю та побачив трьох людей. Через деякий час приїхали працівник поліції, які наздогнали одного з них, тому що той десь відійшов, та склали відносно нього протокол. Потім працівники поліції записали пояснення ОСОБА_9, він все підписав та пішов. Хто знаходився за кермом транспортного засобу VOLVO XC 90, він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснив, що в цей день він працював на автомийці, яка знаходиться по проспекту Жовтневому в місті Миколаєві. Ввечері він закрив мийку, вийшов на вулицю покурити та побачив ДТП. Він підійшов до місця пригоди де були двоє автомобілів та люди біля них. Потім приїхали працівники поліції, які сказали, що йому потрібно надати пояснення, оскільки він є свідком. Вони написали пояснення, а ОСОБА_11 підписав їх, не читаючи. Хто був за кермом автомобіля VOLVO XC 90, він не бачив.

При цьому, після оголошення в судовому засіданні пояснень, даних потерпілим на місці ДТП співробітникам патрульної поліції, він вказав, що не памятає, які пояснення давав, оскільки знаходився у схвильованому стані, а також вказав, що сам нічого не писав, а лише підписав те, що написав інспектор, не читаючи. Аналогічну позицію зайняли і вказані свідки.

Таким чином, для правильного вирішення справи по суті, суду необхідно усунути суперечності між вказаними поясненнями свідків відібраними на місці ДТП та даними в судовому засіданні. Аналізуючи досліджені письмові пояснення потерпілого та свідків, суд приходить до висновку, що вони є достатньо деталізованими, відповідали обстановці в якій були відібрані співробітниками поліції. У той же час пояснення потерпілого та свідків в судовому засіданні відрізняються тим, що більшість обставин ДТП та подій, що повязані із ними, свідки памятають набагато краще, ніж ті обставини, що стосуються саме особи ОСОБА_1 При цьому, враховуючи, що потерпілий та свідки є молодими особами (усі до 30 років), з моменту ДТП минув відносно короткий проміжок часу (менше трьох місяців), а сама подія ДТП не була для них повсякденною, суд приходить до висновку, що свідки не були відвертими, повідомляючи про те, що не памятають, хто сидів за кермом автомобілю VOLVO XC 90 та які пояснення вони давали інспекторам патрульної служби .При цьому, суд відкидає можливість спотворення пояснень свідків інспекторами патрульної служби, адже в ході судового засідання не встановлено обставин, які б свідчили про зацікавленість свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у притягненні до відповідальності саме ОСОБА_1, про наявність конфліктів з цими чи іншими співробітниками патрульної поліції не повідомляв і сам правопорушник.

Таким чином, жодних пояснень з приводу наявних розбіжностей у поясненнях, які б с точки зору стороннього спостерігача могли б бути прийнятними та зрозумілими для суду, потерпілим та свідками не надано. При цьому суд із розумінням ставиться до того, що для потерпілого, який заявив про відсутність претензій з приводу ДТП, питання відшкодування шкоди є важливішим, ніж притягнення до відповідальності ОСОБА_1

За таких обставин, суд вважає достовірними пояснення, надані потерпілим та свідками ДТП на місці події, вважає їх відвертими, правдивими та достовірними, а до їх показань в ході судового засідання в частині, що спростовується іншими доказами ставиться критично.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що в цей день вони їхали в автомобілі VOLVO XC 90, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по проспекту Жовтневому в центр міста. Вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 За кермом був ОСОБА_5, тому що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння. На перехресті з вулицею ОСОБА_14 В.О. не впорався з керуванням, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Після ДТП ОСОБА_1 десь відійшов, а в цей момент приїхали працівники поліції. ОСОБА_5 сказав, що він був за кермом автомобіля, однак працівники поліції пішли шукати ОСОБА_1, привезли його та склали відносно нього протокол, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 забрали в поліцію, де вони надали пояснення, в яких вказали, що за кермом був ОСОБА_5

До вказаних пояснень суд, з урахуванням викладених вище обставин, ставиться критично, враховуючи при цьому також те, що свідок ОСОБА_5 є братом дружини правопорушника, а свідок ОСОБА_6 його приятелем. ОСОБА_1 неодноразово вказував, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 співробітниками патрульної служби відбиралися пояснення, які не були долучені до матеріалів провадження. З урахуванням допиту вказаних свідків в залі суду та їх повідомлення про те, що аналогічні показання вони давали й патрульним, суд вважає, що неприєднання їх пояснень (якщо вони дійсно відбиралися в них) не має вирішального значення для вирішення справи.

Інформація про вчинення ОСОБА_1 правопорушень також міститься у протоколах про адміністративне правопорушення від 22.01.2016 року АП1 № 126173 та АП1 № 126172, схемі місця ДТП

Надавши оцінку представленим доказам, суддя находить доказаною вину ОСОБА_1 у скоєні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння та порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При визначені виду та розміру адміністративного стягнення, суддя, на виконання статті 33 КУпАП України, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до вимог статті 36 КУпАП суд накладає стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому суд враховує, що санкцією частини 1 статі 130 КУпАП України передбачене, в тому числі, найсуворіше стягнення, що може бути призначене правопорушнику адміністративний арешт. На думку суду, це свідчить про особливу небезпеку вказаного правопорушення як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху. Вивченням особи правопорушника встановлено, що він є повнолітнім, працює, має на утриманні неповнолітню дитину. Інших відомостей про правопорушника суд не надано, тому суд приймає рішення на підставі досліджених матеріалів.

З цього випливає висновок про неможливість застосування до правопорушника такого виду стягнення, як штраф, оскільки відповідно до статті 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Вочевидь, ця мета може бути досягнута при застосуванні лише більш суворого стягнення, ніж штраф. При цьому, суд зазначає, що статтею 32 КУпАП України передбачено, що адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень. У матеріалах провадження відсутні докази того, що існує необхідність застосування настільки суворого адміністративного стягнення. Таким чином, єдиним видом стягнення, що може бути застосоване до правопорушника, на думку суду, є позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому суд враховує, що посвідчення водія було вилучене у правопорушника 22.01.2016 року, при складанні протоколу серії АП1 № 126172 від 22.01.2016 року.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, суд стягує з правопорушника судовий збір у розмірі 275,60 (двісті сімдесят п'ять гривень шістдесят копійок).

Керуючись частиною 2 статті 36, статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 КУпАП та відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами обчислювати з 06.04.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275,60 (двісті сімдесят п'ять гривень шістдесят копійок) на користь (р/р 31211206700004, одержувач: державний бюджет Корабельного району міста Миколаєва, код класифікації доходів 22030001, Банк: ГУДКСУ у Миколаївській області, ЄДРПОУ: 37992781, МФО: 826013).

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Коротков