Ухвала суду № 58644195, 27.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2-1347/11 Провадження № 22-ц/772/2069/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 81Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Марчук В.С., Стадника І.М., секретар Агеєва Г.В., за участі представника скаржника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2016 року, постановлену за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на дії та рішення державного виконавця у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання договору іпотеки припиненим, -

встановила:

У серпні 2015 року ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» звернулось із вищевказаною скаргою до Вінницького міського суду Вінницької області, в якій просило: визнати протиправними дії та рішення державного виконавця Староміського ВДВС Вінницького МУЮ при винесенні незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження; скасувати постанову державного виконавця від 02.06.2014 року по виконавчому провадженню; зобовязати державного виконавця поновити виконавче провадження № 43457463 та виконати рішення суду у повному обсязі.

Дану скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції, задовольнивши заяву про поворот виконання рішення, ухвалив застосувати поворот виконання рішення та накласти заборону на відчуження нерухомого майна, що було предметом іпотеки укладеного між банком та ОСОБА_3 На виконання цього судового рішення, був виписаний виконавчий лист. Державним виконавцем було відкрите виконавче провадження, яке в подальшому було закінчене у звязку з виконанням, про що державним виконавцем було винесена відповідна постанова. Однак, відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, відомостей щодо накладення заборон на предмет іпотеки не має, що свідчить про те, що державний виконавець незаконно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.12.2015 року у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просило вимоги їх скарги задовольнити.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18.02.2016 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.12.2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2016 року у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2016 року, а скаргу ТОВ «ІФГ Капітал» задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим що, ухвалу суду постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не виконано вказівок ухвали апеляційного суду. Мотиви апеляційної скарги аналогічні мотивам скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Основною підставою для звернення до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, було те, що державний виконавець, не виконавши рішення суду про накладення арешту на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, виніс незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з виконанням.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26.09.2012 року було скасовано рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 01.12.2011 року та відмовлено в позові ОСОБА_3 до ТОВ «Укрпромбанк» про визнання договору іпотеки припиненим.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2013 року було застосовано поворот виконання рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 01.12.2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Укрпромбанк» про визнання договору іпотеки припиненим.

Цією ухвалою, накладено заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, на підставі іпотечного договору від 10.07.2007 року укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Укрпромбанк», включити відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, а також включити запис до Державного реєстру іпотек щодо обтяження нерухомого майна іпотекою.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд дійшов висновку про те, що державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», вказується, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Зокрема, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

В даній справі, був виданий виконавчий лист, в якому викладений зміст резолютивної частини ухвали суду першої інстанції про застосування повороту виконання рішення: накласти заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання (ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження).

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом (Ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»).

В згаданому виконавчому листі, боржником визначено ОСОБА_3, а стягувачем ТОВ «Укрпромбанк».

Після відкриття виконавчого провадження за даним виконавчим листом, державний виконавець зобовязаний вчинити дії для виконання саме боржником рішення суду на користь стягувача.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Права та обовязки державного виконавця передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п. 5 ч. 3 ст. 11 цього Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Враховуючи ці норми Закону, колегія суддів вважає, що державний виконавець може вчиняти дії з приводу нерухомого майна, яке належить лише боржнику у виконавчому провадженні.

В даному випадку державний виконавець 28.05.2014 року виніс постанову ВП № 43457463 про арешт майна боржника, якою наклав заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, та належить боржнику ОСОБА_3

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, 02.06.2014 року проведена державна реєстрація обтяження арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_3, яке було внесено на підставі вищезгаданої постанови державного виконавця про обтяження нерухомого майна.

Арештнамайно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Після накладення згаданого арешту на нерухоме майно, 02.06.2014 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, що на думку колегії суддів відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, в порядку примусового виконання виконавчого листа Вінницьким міським судом Вінницької області, боржником у якому є ОСОБА_3, державний виконавець 28.05.2014 року відкрив відповідне виконавче провадження, виніс постанову про накладення арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, що знаходить своє відображення у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, та в послідуючому виніс постанову про закінчення даного виконавчого провадження у звязку з виконанням рішення.

Оцінивши всі дії державного виконавця в даному випадку, колегія суддів вважає, що він, отримавши виконавчий документ, зобовязаний вчиняти дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», що ним і було зроблено.

Крім вказаного, слід відмітити, що на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав діє Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і відповідно до нього, державна реєстрація обтяжень, крім інших випадків передбачених ст. 27 цього Закону, проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили та на підставі рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Проаналізувавши вказані норми права, колегія суддів прийшла до висновку, що в даному випадку обтяження нерухомого майна, про яке йдеться мова в ухвалі суду про поворот виконання рішення, повинно виконатись державним реєстратором на підставі рішення суду, а не шляхом виконання цього судового рішення в примусовому порядку державним виконавцем.

Але враховуючи, що виконавчий документ по згаданій ухвалі суду був виданий та предявлений для виконання, державний виконавець, відкривши виконавче провадження, вчинив всіх необхідних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

В такому випадку скаржнику не можливо досягнути бажаного результату шляхом оскарження дій державного виконавця, оскільки такі дії не в його компетенції.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга ТОВ «ІФГ Капітал» не підлягає задоволенню, а від так, враховуючи мотиви такого висновку, інші твердження апелянта є безпідставними, оскільки жодне з них не може бути окремою, іншою підставою для визнання дій та рішень державного виконавця незаконними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 383-386, 307,312, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

АпеляційнускаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» - відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: