Рішення № 58643810, 17.06.2016, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/610/15-ц

Провадження по справі № 2/129/23/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2016 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючої О.В. Бондар,

з участю секретаря І.М. Новікової,

позивачки ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлової квартири об`єктом спільної сумісної власності та розподіл майна подружжя, -

Встановив:

2.03.2015 року до суду заявлено цей позов, в якому ОСОБА_1 просить поділити між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 трикімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на 1/2 частку цієї квартири та господарських споруд відповідно до одного з варіантів поділу.

8.07.2016 р. позивачка свої позовні вимоги збільшила, просила встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з червня місяця 1992 року по день реєстрації шлюбу 1.04.1997 року однією сім`єю як чоловіка і жінки, поділити між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 трикімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на 1/2 частку цієї квартири та господарських споруд.

18.04.2016 р. ОСОБА_1 свої позовні вимоги збільшила в частині вимоги про визнання обєктом спільної сумісної власності трикімнатну житлову квартиру№4 в будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині, в решті вимоги не змінювала.

8.06.2016 р. позивачка позовні вимоги уточнила, лише усунувши описку в своєму прізвищі та прізвищі відповідача , вказала ОСОБА_1 та ОСОБА_1 замість Нізеньковська та Нізеньковський.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 суду пояснили, що з червня місяця 1992 року по день реєстрації шлюбу 1.04.1997 року позивачка та відповідач проживали однією сім`єю як чоловік і жінка, вели спільне господарство, побут, бюджет, протягом одного місяця проживали в будинку брата відповідача разом з його сім`єю дружиною ОСОБА_5 і їх маленьким сином, потім жили у матері відповідача близько місяця-двох, після чого проживали у найманій частині будинку по вул..Гурвіча-16 в м.Гайсині, за спільно зароблені кошти в період з червня 1992 року по серпень 1994 року побудували трикімнатну житлову квартиру №4 по вул. Бакалова-10 в м.Гайсині, яка зареєстрована за ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, станом на червень місяць 1992 року були побудовані лише стіни квартири, під час будівництва будинку позивачка працювала на заводі «Бета», на ДП «Гайсинський лісгоп», отримувала заробітну плату, відповідач теж працював на заводі «Бета», отримував заробітну плату, крім того, після розірвання шлюбу вона отримала від колишнього чоловіка ОСОБА_6 1000 доларів США, які теж використала на придбання будівельних матеріалів для будівництва та ремонту цієї квартири, відповідач був членом житлово-будівельного кооперативу, вносив, як і інші 7 членів кооперативу, внески на будівництво; 1.04.1997 року вони уклали шлюб, з 1995 року по лютий 2013 року разом проживали та були зареєстровані у зазначеній житловій квартирі, 23.03.2015 року шлюб між сторонами розрвано рішенням суду; згоди у поділі цього майна між ними не досягнуто, іншого житла у позивачки немає, відповідач не визнає права позивачки на спірну квартиру, вважає її власним його майном, що обумовило її звернення до суду.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги заперечили повністю, просили суд відмовити у їх задоволенні, оскільки вважали заявлені вимоги безпідставними та необґрунтованими, відповідач суду пояснив, що він з 30.03.1985 року по 27.12.1993 року перебував у шлюбі з ОСОБА_5, спірна квартира була обєктом поділу майна подружжя, відповідно до рішення Гайсинського районного суду від 5.06.1996 року, з ОСОБА_7 він проживав з 1995 року по 6.12.2011 року, разом з нею квартиру АДРЕСА_2 він не будували, робили лише невеликий ремонт, позивачка розпочала проживати з ним після того, як квартира вже належала йому на праві приватної власності, тому зазначена нерухомість не є обєктом спільної сумісної власності подружжя і поділу не підлягає.

З урахуванням позицій сторін, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне уточнений позов ОСОБА_1 задовільнити повністю з таких міркувань.

Встановлено, що 18 травня 1992 року відповідач припинив свої шлюбні стосунки з ОСОБА_5, з червня 1992 року фактично як чоловік і жінка почав проживати з ОСОБА_2 (в подальшому ОСОБА_5) З.М., вів з нею спільне господарство,

Спірна квартира №4 знаходиться в будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині, будівництво якого розпочато заводом «Бета» на підставі договору про будівництво восьмиквартирного житлового будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині, укладеного 21.08.1989 р.між адміністрацією заводу «Бета» та членами будівельного кооперативу, яким був також і ОСОБА_3 Під час спільного проживання зі своє колишньою дружиною ОСОБА_5 відповідач вніс перший внесок на будівництво кооперативного в будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині в сумі 4363 руб.00 коп. Станом на 18.05.1992 р. вартість квартири складала 4490 крб. в цінах 1996 року, в 1992 році фінансування будівництва кооперативного житлового будинку заводом «Бета» було припинено, станом на 18.05.1992 року (день фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами) було побудовано стіни, міжповерхові покриття, встановлені площадки для переходу між поверхами, далі добудовували кожен свою квартиру, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 разом за спільні кошти приймали участь у перекритті даху, встановленні вікон та дверей, проведенні внутрішніх робіт та внутрішніх комунікацій. Станом на 23.12.1992 року в будинку були проведені такі роботи: побудовано стіни, міжповерхові покриття, встановлені площадки для переходу між поверхами, перекрито дах, встановлені вікна і двері. Згідно рішення Гайсинського районного суду від 5 червня 1996 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру № 2014 від 22.10.1995 року частково на ? недійсним, визнання права власності на ? частину квартири та встановлення порядку користування квартирою,- відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру № 2014 від 22.10.1995 року частково на ? недійсним, визнання права власності на ? частину квартири та встановлення порядку користування квартирою, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 грошову компенсації відшкодування її частки у паєнагромадженні в сумі 309479000 крб. Під час спільного з відповідачем будівництва спірної квартири з червня 1992 року по серпень 1994 року, (крім стін квартири, які були побудовані раніше) ОСОБА_1 працювала на заводі «Бета» та в ДП «Гайсинський лісгосп», отримувала заробітну плату, свою працю і кошти вкладала в будівництво спірної квартири, яка була закінчена будівництвом в серпні 1994 року.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1792/1793/15-21 від 1.12.2015 р., згідно з яким визначити можливі варіанти розподілу трикімнатної житлової квартири з господарськими спорудами загальною площею 67,80 кв.м., в тому числі житловою площею 42,00 кв.м., розташованої в м.Гайсині по вул. Бакалова-10/4 в співвідношенні 1/2 частки та 1/2 частки, відповідно до вимог п.2.28, додатку Б (обовязковий), ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки.Основні положення", п.8.11 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки.Реконструкція та капітальний ремонт", фактичної(дана квартира №4 розташована на другому поверсі житлового будинку) обємно-планувальної, конструктивноїструктури, та враховуюбчи положення Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 4.10.1991 р. п.6 - виділ частки в натурі можливий тільки, якщо кожній із сторін може бути виділенио відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру), при наявності технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири, у даному випадку відповідно до наведених норм ДБН, фактичної обємно-планувальної, конструктивної структуру, не вбачається можливим.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про власність", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

Частиною другою статті 112 ЦК УРСР визначено, що сумісною власністю є спільна власність без визначення часток.

За змістом пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 15.06.73 року "Про деякі питання, що виникли в судовій практиці по

застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю України" (у редакції від 30.06.1989 р., яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), Правила статей 22, 28, 29 КпШС не можуть застосовуватись

до спорів про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не

перебувають у зареєстрованому шлюбі. Такі спори мають

розв'язуватись відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про

власність" ( 697-12 ) за нормами ЦК ( 1540-06 ) про спільну

сумісну власність, якщо майно було набуте внаслідок спільної праці

і інше не визначалось письмовою угодою між сторонами, а в інших

випадках за нормами цього Кодексу про спільну часткову власність,

з урахуванням ступеню участі цих осіб коштами і особистою працею в

придбанні майна.

Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сімї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Оскільки, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_2) ОСОБА_9, в період з червня 1992 року по 1 квітня 1997 року (день укладення ними шлюбу) проживали разом, як чоловік і жінка, перебували у фактичних шлюбних відносинах між собою, вели спільне господарство, побут, бюджет, то цей факт необхідно встановити в судовому порядку, оскільки він має юридичне значення для обох сторін.

Спірна житлова квартира, крім стін, набута внаслідок спільної праці та коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_1 в період їх спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, під час будівництва будинку позивачка працювала на заводі «Бета», на ДП «Гайсинський лісгоп», отримувала заробітну плату, крім того, після розірвання шлюбу отримала від колишнього чоловіка ОСОБА_6 1000 доларів США, які теж використала на придбання будівельних матеріалів для будівництва та ремонту цієї квартири, відповідач був членом житлово-будівельного кооперативу, вносив, як і інші 7 членів кооперативу, внески на будівництво стін, міжповерхових покриттів, встановлення площадки для переходу між поверхами будинку № 10 по вул..Бакалова, потім добудували разом з позивачкою за рахунок спільної праці та коштів, зароблених кожним з них, таким чином створили житлову квартиру №4 по вул. Бакалова-10 в м.Гайсині внаслідок спільної праці ОСОБА_3 та ОСОБА_8, як сімї, індивідуальних трудових зусиль кожного з них, за які вони отримували доходи і витрачали їх спільно на будівництво зазначеного нерухомого майна, а також коштів, отриманих позивачкою в рахунок поділу майна з попереднім чоловіком ОСОБА_6, а з боку відповідача його власних коштів, внесених ним в рахунок паєнакопичення для будівництва будинку № 10 по вул. Бакалова як членом кооперативу на підставі договору із заводом «Бета», - то за таких встановлених обставин необхідно визнати житлову квартиру АДРЕСА_3 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, створену сторонами внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету, а також визнати за позивачкою право власності на ? частку зазначеного нерухомого майна в порядку його поділу.

Така правова позиція також ґрунтується на судових рішеннях судової палати в цивільних справах цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у цивільних справах, предметом розгляду яких були подібні за змістом правовідносини, зокрема, в цивільній справі № 6-211цс14 від 11.03.2015 р., а також правовій позиції, висловленої при розгляді справи № 6-66цс13 від 18.09.2013 р.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

- показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, жителів будинку №10 по вул. Бакалова про те, що вони теж були членами житлово-будівельного кооперативу №2 заводу «Бета», підтвердили, що в 1992 році, коли накривали дах будинку № 10 по вул. Бакалова в м.Гайсині, ОСОБА_3 вже проживав разом із ОСОБА_9 як чоловік і жінка, з того часу всі роботи по будівництву квартири вони робили як сім`я, бо кожний член кооперативу доводив будівництво кожний своєї квартири самостійно за свої кошти, в тому числі і сторони по справі;

- показаннями свідка ОСОБА_14, дружини рідного брата відповідача, про те, що вона перебуває з 1986 року в шлюбі зі своїм чоловіком ОСОБА_13, який є рідним братом ОСОБА_15, останній з травня-червня 1992 року проживав разом з ОСОБА_8 як чоловік і жінка в її, ОСОБА_14, житловому будинку протягом одного місяця, разом працювали на заводі «Бета», вели спільне господарство, мали спільний бюджет, всі родичі сприймали їх, як сім`ю, хоча вони були одружені на той час, потім місяць-два жили у батьків ОСОБА_16, потім разом жили на квартирі по вулиці Гурвіча-16, ходили до них в гості, підтвердила також, що всі гроші, отримані ОСОБА_8 від першого чоловіка ОСОБА_6 вона витратила на добудову житлової квартири, разом ОСОБА_8 і ОСОБА_15 добудовували спірну квартиру, потім там проживали разом тривалий час;

- показаннями свідка ОСОБА_6, колишнього чоловіка позивачки, про те, що ним після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 в рахунок поділу спільного майна подружжя - житлового будинку в с.Тарасівка Гайсинського району в грудні 1992 року було сплачено 1000 доларів США 1/2 частку вартості нерухомого майна, достовірно знає про те, що вона ці кошти витратила на будівництво житлової квартири з ОСОБА_3, його колишня дружина проживала з ОСОБА_3 з травня-червня 1992 року, коли вони ще не були розлучені з нею, і після їх розлучення;

- рішенням Гайсинського районного суду від 5 червня 1996 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру № 2014 від 22.10.1995 року частково на ? недійсним, визнання права власності на ? частину квартири та встановлення порядку користування квартирою, яким встановлено, що 18 травня 1992 року відповідач припинив свої шлюбні стосунки з ОСОБА_5; спірна квартира №4 знаходиться в будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині, будівництво якого розпочато заводом «Бета» на підставі договору про будівництво восьмиквартирного житлового будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині, укладеного 21.08.1989 р.між адміністрацією заводу «Бета» та членами будівельного кооперативу, яким був також і ОСОБА_3 Під час спільного проживання зі своє колишньою дружиною ОСОБА_5 відповідач вніс перший внесок на будівництво кооперативного в будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині в сумі 4363 руб.00 коп. Станом на 18.05.1992 р. вартість квартири складала 4490 крб. в цінах 1996 року, в 1992 році фінансування будівництва кооперативного житлового будинку заводом «Бета» було припинено, станом на 18.05.1992 року (день фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами) було побудовано стіни, міжповерхові покриття, встановлені площадки для переходу між поверхами, далі будівництво велося за рахунок членів молодіжного будівельного кооперативу; сторони розірвали шлюб 27.12.1993 року відповідно до свідоцтва про розлучення, про що зроблено запис № 220 (а.с.36-37, оригінал на а.с.79-85 в справі № 2-39/1996 р.);

- договором про будівництво восьмиквартирного житлового будинку №10 по вул. Бакалова в м.Гайсині, укладеного 21.08.1989 р. між адміністрацією заводу «Бета» та членами будівельного кооперативу, одним з яких був ОСОБА_3 (а.с.52);

- актом про завершення будівництва та введення векспелуатацію житлового будинку № 10 по вул..Бакалова в м.Гайсині, відповідно до якого будівництво зазначеного будинку розпочато в серпні 1989 року, закінчено в серпні 1994 року та рішенням виконкому Гайсинської міської ради № 53 від 19.04.1995 року про затвердження акту введення в експлуатацію житлового будинку № 10 по вул. Бакалова в м.Гайсині (а.с.54,55,57);

- свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок № 2014 від 22.10.1995 року, за яким ОСОБА_3 ОСОБА_15 належить АДРЕСА_4 (а.с.58,59);

- домовою книгою для прописки громадян, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з якою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані з 23.04.1997 року, в подальшому з 2.06.1997 року по даний час (а.с.61-63);

- довідкою № 15 від 7.05.2015 р. про заробітну плату ОСОБА_8 в ДП «Гайсинський лісгосп» за період з липня 1993 року по серпень 1996 року (а.с.90);

- свідоцтвом про шлюб серії І-АМ № 155225 від 12.02.2015 року, за яким ОСОБА_3 та ОСОБА_8 1 квітня 1997 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний запис № 53, після одруження прізвище дружини ОСОБА_1 (а.с.6);

- висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1792/1793/15-21 від 1.12.2015 р., згідно з яким неможливо визначити можливі варіанти розподілу трикімнатної житлової квартири з господарськими спорудами загальною площею 67,80 кв.м., в тому числі житловою площею 42,00 кв.м., розташованої в м.Гайсині по вул. Бакалова-10/4 в співвідношенні 1/2 частки та 1/2 частки (а.с.134-145).

З огляду на встановлені рішенням суду від 5 червня 1996 року обставини про те, що фактично шлюбні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 припинено 18.05.1992 року, суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_17 про те, що її чоловік періодично проживав з нею по 3-4 дні, то приходив, то знову йшов з дому.

Заперечення відповідача та його представника суд визнає правомірною позицією захисту власних інтересів і до уваги не бере через їх спростування наведеними вище дослідженими в судовому засіданні доказами.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3, 1.12.1961 р.нар., та ОСОБА_1, 7.11.1963 р.нар., в період з червня 1992 року по 1 квітня 1997 року.

Визнати житлову квартиру АДРЕСА_5 обєктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину

житлової квартири та господарських споруд № 4 в будинку №10 по вулиці Бакалова в місті Гайсині.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Гайсинський районний суд.

Суддя: