Ухвала суду № 58643450, 21.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1575/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 травня 2016 року по справі за позовом ПАТ «Креді ОСОБА_8» до ОСОБА_7, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Креді ОСОБА_8» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.03.2008 року між АТ «Індекс-Банк», правонаступником якого виступає ПАТ «Креді ОСОБА_8» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір, відповідно до якого, останній отримав кредит в сумі 23150 доларів США, з кінцевим терміном повернення 02.03.2015 року.

02.07.2009 року між сторонами було укладено договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору, відповідно до якого строк користування кредитом продовжено до 01.03.2018 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 03.03.2008 року між АТ «Індекс-Банк» та ОСОБА_9 було укладено договір поруки.

ОСОБА_7 зобовязання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 21.10.2015 року має заборгованість в сумі 9670,99 доларів США, яка складається: 7774,40 доларів США строкова заборгованість за кредитом; 1245,03 доларів США прострочена заборгованість; 55,45 доларів США нараховані відсотки; 351,84 доларів США прострочені відсотки.

У звязку з чим, просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_9 на користь позивача заборгованість в сумі 9670,99 доларів США.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 травня 2016 року задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_8» заборгованість за кредитним договором в розмірі 9426.72 доларів США, з яких 7774,40 доларів США, що еквівалентно 170950,71 грн. - строкова заборгованість; 1245,03 доларів США, що еквівалентно 27376,87 грн. прострочена заборгованість; 5,45 доларів США, що еквівалентно 1219,29 грн. нараховані відсотки; 351,84 доларів США, що еквівалентно 7736,58 грн. прострочені відсотки. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь банку пеню 5371,33 грн. та 3325,69 грн. судового збору. Стягнуто з ПАТ «Креді ОСОБА_8» на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і просить скасувати рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 травня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Креді ОСОБА_8» до ОСОБА_7, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Так як порука припинена внаслідок вимог закону, то поручитель ОСОБА_9 не повинна нести солідарно цивільно-правову відповідальність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 03.03.2008 року між АТ «Індекс-Банк», правонаступником якого виступає ПАТ «Креді ОСОБА_8» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 23150 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,68% на рік. Кінцевий термін повернення 02.03.2015 року.

02.07.2009 року між сторонами було укладено договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору, відповідно до якого строк користування кредитом продовжено до 01.03.2018 року.

У відповідності з п. 2.1. кредитного договору, якщо кредит надано позичальнику в іноземній валюті, то перерахування суми кредиту на рахунок продавця здійснюється в гривневому еквіваленті по комерційному курсу банку. Крім того, позичальник отримує суму кредиту в іноземній валюті та одночасно здійснює обмінну операцію іноземної валюти на гривню по комерційному курсу банку.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 03.03.2008 року між АТ «Індекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_8», та ОСОБА_9 було укладено договір поруки. Так як кредитор без погодження з поручителем збільшив його відповідальність, то суд першої інстанції визнав поруку припиненою і відмовив позивачу в задоволенні позову до поручителя про його солідарну відповідальність з боржником. Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржеється.

Станом на 21.10.2015 року ОСОБА_7 має заборгованість в сумі 9670,99 доларів США, яка складається 7774,40 доларів США, що еквівалентно 170950,71 грн. - строкова заборгованість; 1245,03 доларів США, що еквівалентно 27376,87 грн. прострочена заборгованість; 5,45 доларів США, що еквівалентно 1219,29 грн. нараховані відсотки; 351,84 доларів США, що еквівалентно 7736,58 грн. прострочені відсотки та пеня в сумі 5371,33 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобовязань щодо повернення чергової суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надане в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. У статті 2 зазначеного вище Закону дається визначення поняття коштів, згідно якого кошти - це гроші у національній, іноземній валюті чи їх еквіваленті.

Статтею 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.

На момент укладення спірного правочину банк був уповноваженим на здійснення операцій з валютними цінностями, крім того укладені вищезазначений кредитний договір за своїм змістом не суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки ОСОБА_7 погодився з умовами даного договору скріпивши його своїм підписом та вчинив дії на виконання умов договору, а тому суд першої інстанції прийшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, так як на момент вчинення правочину в березні 2008 року АТ «Індустріально-експортний Банк» мав ліцензію на вчинення операцій з валютними цінностями (а.с. 124-128).

Факт того, що ПАТ «Креді ОСОБА_8» є правонаступником АТ «Індустріально-експортний Банк» підтверджено Статутом ПАТ «Креді ОСОБА_8» (а.с. 22).

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправильно стягнув з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_8» судовий збір в сумі 3325,69 гривни є безпідставними, так як суд першої інстанції помилково невірно зазначив природу цього стягнення, яке було внесено при подачі позову ПАТ «Креді ОСОБА_8» як судовий збір, а у відповідності до частини 1 статті 79 ЦПК України є судовими витратами, і який у відповідності до статті 88 ЦПК України при задоволенні позову повертається відповідачем позивачу за рішенням суду.

Судом першої інстанції правильно та повно було з'ясовано обставини справи, що дає підстави для висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Інші доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і також визнані безпідставними.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, ст.308, 315, ЦПК України, колегія суддів судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 травня 2016 року відхилити, а рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу її проголошення.

Головуючий :

Судді :