Ухвала суду № 58643329, 20.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3866/16-ц

Провадження № 2-з/761/74/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2016 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. розглянувши заяву Публічного акціонерко товариства «Віес Банк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерко товариства «Віес Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Китайський Торговий Дім», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомплекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Днепр» про стягнення боргу, суд

встановив:

Заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

У поданій заяві заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством "ВіЕс БАНК", яке є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», яке є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ВАТ «ФОЛЬКСБАНК», яке в свою чергу є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ВАТ «Електрон Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KF30313 від 06 лютого 2006 року (надалі - "Кредитний договір"), відповідно до якого Банк надав Боржнику кредит в сумі 220000.00 USD (Двісті вісімнадцять тисяч доларів США 00 центів).

Позивачем умови кредитного договору виконано та надано кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Заявою на видачу готівки № 111_29 від 06 лютого 2006 року та № 111 53 від 03 березня 2006 року.

У зв'язку з невиконанням Відповідачами своїх зобов'язань за Кредитним договором, Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення суми заборгованості із Відповідачів.

Приймаючи до уваги великий розмір заборгованості Відповідачів, недобросовісність виконання ними зобов'язань, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи можливість Відповідачів відчужити власні активи, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявник звернувся з заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи те, що вартість майна на яке заявник просить накласти арешт не відповідає розміру заборгованості боржника, тобто не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а також те, що заявник не навів обґрунтування та не надав доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому, суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя

ухвалив:

В задоволенні заяви Публічного акціонерко товариства «Віес Банк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерко товариства «Віес Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Китайський Торговий Дім», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомплекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Днепр» про стягнення боргу- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: