Ухвала суду № 58640371, 29.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4518/13-к Головуючий у І інстанції Саган В. М.Провадження № 11-кп/780/712/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 29.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Ігнатюка О.В., Костенко І.В.,

секретаря: Казьміної А.В.,

за участю прокурора: Безсмертного М.П.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

потерпілого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 120121000100000090 за апеляційними скаргами обвинуваченого та потерпілих на вирок Бориспільського міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого водієм в ПП «ОСОБА_5Л.»,раніше не судимий, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням, іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України. Постановлено стягнути з обвинуваченого: на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 додаткові витрати в сумі 52947, 79 грн. та по 500000 грн. кожному моральної шкоди; в доход держави витрати, повязані з проведенням експертиз; вирішено питання про речові докази,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 17 грудня 2012 року у темну пору доби, близько 17 години 30 хвилин, на неосвітленій сухій і частково вкритій ожеледицею проїзній частині 2 км.+100 м автодороги «м. Київ с. Гора с. Проців» поблизу с. Гора Бориспільського району Київської області, в напрямку м. Київ, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія вантажного сідлового тягача марки «IVECO EUROTECH MPL », реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом бортовим марки «NОVАТRАІL НТР 31», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, водія вантажного сідлового тягача марки «МАЗ 544008», реєстраційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом фургоном марки «МТМ 9330», реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_8 та водія автомобіля марки «МІТSUBISHI ОUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_5, ОСОБА_7М, який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

ДТП сталася при наступних обставинах. ОСОБА_2, керуючи вантажним сідловим тягачем марки «IVECO EUROTECH MPL », реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом бортовим марки «NОVАТRАІL НТР 31», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, рухався в напрямку м. Київ. У звязку із зупинкою робочого двигуна транспортного засобу, внаслідок несправностей в паливній системі, через відсутність подачі палива непрацюючим паливним насосом, яку з технічної точки зору не можливо виявити перед випуском на маршрут вантажного сідлового тягача марки «IVECO EUROTECH MPL », відбулася вимушена зупинка вказаного транспортного засобу так, що останній розташувався частково на узбіччі та проїзній частині смуги руху в бік м. Київ, при цьому ліві бокові колеса розташовувалися на відстані 1,7 м. від передньої частини до 1,3 м. від задньої частини відносно суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Внаслідок вказаної дорожньої обстановки, яка виникла, водій ОСОБА_8, керуючи технічно справним вантажним сідловим тягачем марки «МАЗ 544008», реєстраційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом фургоном марки «МТМ 9330», реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ТОВ «Нова експедиція», рухаючись в напрямку м. Київ зі швидкістю 61,12 км/год., згідно встановлених даних «GРS-контролю», на підставі подорожнього листа № 890626 виданого 17 грудня 2012, виявив перешкоду для руху, а саме задню частину стоячого напівпричепа бортового марки «NОVАТRАІL НТР 31» вантажного сідлового тягача марки «IVECO EUROTECH MPL » без установленого знака аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря та увімкненої аварійної світлової сигналізації, виїхав передньою лівою частиною вантажного сідлового тягача марки «МАЗ 544008», на смугу зустрічного руху в бік с. Ревне, де ближче до осьової лінії дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та допустив зіткнення з передньою лівою частиною автомобіля марки «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_9

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_5, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 44/346 отримав наступні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму, забійні рани обличчя та голови, множинні багатоуламкові переломи кісток лицевого черепа, склепіння та основи черепа, поширені крововиливи під мякою мозковою оболонкою, набряк набухання головного мозку, закриту травму грудної клітки та черевної порожнини: двобічні переломи ребер, крововиливи в прикореневих та міждолевих відділах легень з розривами плеври, крововиливи у зязках печінки, закритий перелом обох кісток лівої гомілки, садна, синці обличчя та нижніх кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя і від яких останній загинув на місці пригоди. На підставі викладеного, дії водія вантажного сідлового тягача марки «IVECO EUROTECH MPL » реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом бортовим марки «NОVАТRАІL НТР 31», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, не відповідали вимогам п. 9.9 а), п. 9.10 б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п. 9.9. аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі; п. 9.10. разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20м. до транспортного засобу в населених пунктах і 40м. поза ними, у разі: б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м; та знаходяться у причинному звязку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди, так, як він являючись учасником дорожнього руху, не відповідними діями позбавив водія іншого транспортного засобу технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді. Таким чином, порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 9.9 а), п. 9.10 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 та введених в дію з 01.01.2002 року, перебувають в причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків - смертю ОСОБА_9

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок Бориспільського міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що доведення його вини ґрунтується на показаннях зацікавленої особи водія автомобіля МАН ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10, хоча, як вказує апелянт, насправді на причепі його автомобіля IVEKO горіла аварійна світлова сигналізація, і водій сідлового тягача МАН ОСОБА_8 мав можливість завчасно його побачити, а ДТП сталася внаслідок того, що ОСОБА_8 не було обрано безпечну для руху в темну пору доби швидкість. Показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10, на думку апелянта, є суперечливими, і таким, що не відповідають дійсності. Зокрема, він зазначає, що ОСОБА_8 надано такі показання з метою уникнути власної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. На думку обвинуваченого, висновки всіх судових автотехнічних експертиз та слідчих експериментів, не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, оскільки він не порушував правил дорожнього руху, та не є доказами, які свідчить про його вину. Окрім того, з наявних у провадженні матеріалів неможливо встановити самі обставини ДТП. Апелянт звертає увагу суду на те, що докази, отримані в результаті слідчих експериментів 21 січня 2015 року та 05 лютого 2015 року, є недопустимими, оскільки вони були проведенні з порушеннями норм кримінального процесуального закону, і не могли бути вихідними даними для проведення подальших судових експертиз. Окрім того, на думку обвинуваченого, відповідні висновки не було оцінено на предмет їх допустимості, обґрунтованості, відповідності обставинам справи, іншим доказам та вихідним даним, та в провадженні відсутні будь-які підтвердження того, що аварійна світлова сигналізація ним не була ввімкнена. Апелянт вважає, що його дії не мають жодного відношення до причин ДТП, і обвинуваченням не було доведено, що він порушив правила дорожнього руху.

- потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 просять повторно дослідити обставини та докази, встановлені під час кримінального провадження, скасувати вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року як незаконний та необґрунтований і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, а також ухвалити ухвалу про повернення обвинувального акту від 26 квітня 2013 року прокурору та ухвалити окрему ухвалу про задоволення їх цивільного позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, оскільки проігнорував обставини, зясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, справедливого та обґрунтованого рішення; безпідставно було відхилено низку клопотань потерпілих, зокрема, про допит слідчого Клименка та про повернення для вивчення доказів. Окрім того, апелянти зазначають, що на їх думку, судом першої інстанції було допущено невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, серед яких і питання доведеності вини ОСОБА_8, який є свідком. Також, на думку потерпілих, судом було відкинуто низку фактів, які свідчили про недопустимість доказів, а саме висновків автотехнічних експертиз НДЕКЦ Головного управління МВС в Київській області від 28 січня 2013 року, висновку №9-9 від 26 березня 2013 року НДЕКЦ МВС України, висновку №1724/1725 автотехнічної експертизи від 03 липня 2015 року. Окрім того, на думку апелянтів, судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання про цивільний позов.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який в дебатах та останньому слові підтримав апеляційні скарги свою та потерпілих; захисника, який також підтримав подані апеляційні скарги; потерпілого ОСОБА_4, який підтримав подані потерпілими та обвинуваченим апеляційні скарги; прокурора, який частково підтримав подані апеляційні скарги в частині істотного порушення вимог закону; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги потерпілих та обвинуваченого підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 412 КПК України визначено, що під істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку вказується формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до вимог п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті /частини статті/ закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

При складанні та затвердженні обвинувального акта щодо ОСОБА_2 прокурором не було дотримано вимог ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення. В даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини кримінального правопорушення, які встановлені слідчим під час досудового розслідування та вказівка на наявність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України /т. 1 а.п. 8/.

Таким чином. ОСОБА_2 фактично не предявлено обвинувачення, у звязку з чим порушено як його право на захист, так і загальні принципи судочинства, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання для вирішення питання про відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України і, в залежності від встановленого, прийняття рішення відповідно до ст. 314 КПК України.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, на даному етапі судового розгляду в звязку із скасуванням вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року, питання про цивільний позов потерпілих не може бути вирішено судом апеляційної інстанції.

При повторному розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_2, суду слід ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційних скаргах обвинуваченого, потерпілих та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого та потерпілих задовольнити частково.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

С У Д Д І :

____ ____ ____

О.М. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Костенко