Рішення № 58636975, 30.06.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2016р. Справа № 907/248/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дженерал ОСОБА_1 Логістик, м. Яготин Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Консервний завод Універ, м. Виноградів Закарпатської області

про стягнення загальної суми 31 760,55грн. (в тому числі сума 31 300,00грн. - основний борг, сума 190,80грн. - інфляційні втрати та сума 269,75грн. - три проценти річних).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: явка на власний розсуд

від відповідача: явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Дженерал ОСОБА_1 Логістик, м. Яготин Київської області (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Консервний завод Універ, м. Виноградів Закарпатської області (далі відповідач) про стягнення загальної суми 31 760,55грн. (в тому числі сума 31 300,00грн. - основний борг, сума 190,80грн. - інфляційні втрати та сума 269,75грн. - три проценти річних).

Представником позивача надісланим до матеріалів, електронною поштою, письмовим клопотанням (вхідний номер канцелярії суду 02.5.1-14/8199/16 від 16.06.2016р., а.с.53) зменшено позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми 31 300,00грн. основного боргу, у звязку з його погашенням відповідачем на користь позивача, що підтверджено долученими до клопотання платіжними дорученнями: від 12.04.2016р. №1896 про сплату суми 5 000,00грн.; від 14.04.2016р. №1906 про сплату суми 5 800,00грн.; від 31.05.2016р. №2073 про сплату суми 10 200,00грн. та від 08.06.2016р. №2098 про сплату суми 10 300,00грн. (а.с. а.с. 54 та 54 на звороті, 55 та 55 на звороті). З урахуванням зазначеного, представник позивача даним письмовим клопотанням просить суд задоволити позов у зменшеному розмірі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача суму 190,80грн. - інфляційних втрат та суму 269,75грн. - трьох процентів річних, нарахованих відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Відповідач повторно свого уповноваженого представника для участі в даному судовому засіданні по розгляду даної справи, при бажанні, не направив та повторно, на вимогу суду, письмовий відзив на позов не подав та не повідомив суд про наявність на це причин.

Про час і місце розгляду даної справи, у даному судовому засіданні, відповідач належним чином повідомлений судом на підставі ухвали суду від 21.06.2016р. по справі №907/248/16 про відкладення розгляду даної справи на 30.06.2016р., яка надіслана судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та яка не поверталась на адресу суду, що засвідчує обставину її отримання відповідачем.

Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі та з урахуванням тієї обставини, що явка уповноваженого представника відповідача у дане судове засідання не визнавалась судом обовязковою, а була на власний розсуд відповідача, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується судом, з урахуванням вимог ч.3 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів у порядку ст.75 ГПК України.

Строк розгляду спору продовжувався відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України (а.с.59).

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Дженерал ОСОБА_1 Логістик, м. Яготин Київської області, як Виконавцем (далі - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Консервний завод Універ, м. Виноградів Закарпатської області, як Замовником (далі - відповідачем) було укладено Договори - заявки: №16/11 від 16.11.2015р. на автотранспортне перевезення; №19/11/01 від 19.11.2015р. на автотранспортне перевезення; №23/11 від 23.11.2015р. на автотранспортне перевезення; №24/11 від 24.11.2015р. на автотранспортне перевезення та №26/11/01 від 26.11.2015р. (а.с.12-16).

Відповідно до вищезазначених Договорів - заявок, Виконавець взяв на себе зобовязання здійснювати перевезення та доставку вантажів Замовника, а Замовник зобовязався проводити оплату наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як Виконавець, належним чином виконав взяті на себе зобовязання по перевезенню та доставці вантажу, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином оформленими та підписаними у двосторонньому порядку та засвідчені печатками сторін, Актами прийому передачі наданих транспортно - експедиційних послуг, по періоду з 17.11. по 27.11.2015р., на загальну суму 34 300,00грн., із зазначенням у таких Актах - про надання послуг у повному обсязі та щодо відсутності у сторін претензій одна до одної (а.с.22-25).

Відповідно до п.1 вищезазначених Договорів - заявок оплата наданих Виконавцем транспортно - експедиційних послуг, здійснюється Замовником на протязі 15 робочих днів після отримання оригіналів документів на оплату, таких як: рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних, товарно - транспортних накладних з мокрою печаткою вантажоодержувача про отримання вантажу.

Про необхідність оплати вартості вищезазначених наданих послуг, позивачем було виставлено відповідачеві рахунки на оплату: №595 від 17.11.2015р. на суму 7 900,00грн.; №1296 від 20.11.2015р. на суму 5 900,00грн.; №1300 від 25.11.2015р. на суму 10 200,00грн.; №1523 від 26.11.2015р. на суму 3 800,00грн. та №1298 від 27.11.2015р. на суму 6 500,00грн. (а.с.17-21) та що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.26-28).

Однак відповідачем було оплачено лише суму 3 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1862 від 05.04.2016р. (а.с.53 на звороті), в рахунок часткової оплати рахунку №595 від 17.11.2015р. на суму 7 900,00грн., у звязку з чим рахунок №595 від 17.11.2016р. є неоплаченим на суму 4 900,00грн..

Отже, відповідачем, як Замовником, у порушення п.1 Договорів - заявок, не було проведено в повному обсязі на користь позивача, як Виконавця, оплату вартості вищезазначених наданих послуг, протягом пятнадцяти днів, на підставі виставлених вищезазначених рахунків.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 31 300,00грн. по оплаті вартості отриманих транспортно - експедиційних послуг.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем додатково нараховано відповідачеві, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, загальну суму 269,75грн. трьох процентів річних та загальну суму 190,80грн. інфляційних втрат на прострочену заборгованість у загальній сумі 31 300,00грн. по оплаті вартості отриманих транспортно - експедиційних послуг. Слід зазначити, що розгорнутий розрахунок нарахованих трьох процентів річних та інфляційних втрат по кожному вищезазначеному Акту прийому передачі наданих транспортно - експедиційних послуг та по кожному вищезазначеному виставленому Рахунку на оплату отриманих транспортно - експедиційних послуг, наведено позивачем у наявних у матеріалах справи Розрахунках, з відображенням таких нарахувань окремо по кожній сумі боргу, з урахуванням періоду її прострочення та включно до 12.04.2016р. та які (дані розрахунки) щодо правильності нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, перевірено судом (а.с.31).

Разом з тим, як вбачається з долучених представником позивача до письмового клопотання (вхідний номер канцелярії суду 02.5.1-14/8199/16 від 16.06.2016р., а.с.53) платіжними дорученнями від 12.04.2016р. №1896, від 14.04.2016р. №1906, від 31.05.2016р. №2073 та від 08.06.2016р. №2098 (а.с. а.с. 54, 54 на звороті, 55 та 55 на звороті), відповідачем в повному обсязі було погашено наявний борг у загальній сумі 31 300грн., у звязку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог на суму 31 300грн. основного боргу та відповідно позовними вимогами у зменшеному розмірі є сума 269,75грн. трьох процентів річних та сума 190,80грн. інфляційних втрат.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 269,75грн. трьох процентів річних та суми 190,80грн. інфляційних втрат, які належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем.

Слід зазначити, що станом на час вирішення судом наявного спору по суті, у матеріалах справи відсутні докази щодо погашення відповідачем перед позивачем нарахованих суми 269,75грн. трьох процентів річних та суми 190,80грн. інфляційних втрат.

За вищезазначених обставин, позов у зменшеному розмірі позовних вимог підлягає до задоволення та підлягають до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача сума 269,75грн. трьох процентів річних та сума 190,80грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору у сумі 1 378,00грн...

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Консервний завод Універ /Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 32218536/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дженерал ОСОБА_1 Логістик /Київська область, м. Яготин, вул. Філатова, 112, код ЄДРПОУ 39174532, п/р 26007010316039 в ПАТ МІБ, МФО 380582/ суму 190,80грн. - інфляційних втрат та суму 269,75грн. - трьох процентів річних, а також суму 1 378,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець