Рішення № 58635902, 29.06.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

29 червня 2016 року справа № 927/527/16

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Агрохімцентр" 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4-БВідповідач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Івківці" Інституту захисту рослин ОСОБА_1 Аграрних Наук України" 17580, Чернігівська обл, Прилуцький р-н. с. Івківціпро стягнення 58752,00 грн. Суддя В.М. Репех

Представники сторін в судове засідання не з"явились

В судовому засіданні 29.06.2016р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством "Агрохімцентр" заявлено позов до Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Інституту захисту рослин ОСОБА_1 Аграрних Наук України" про стягнення 58752,00 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до рахунку-фактури № АГ-0001481 від 21.12.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач поставив товар відповідачу відповідно до рахунку-фактури, що підтверджується накладною № Аг-0000260 та довіреністю № 5 від 18.03.2016 року на загальну суму 58752,00 грн., а відповідач в свою чергу в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце проведення розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1758000078640, 1758000079034, але в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача (в судовому засіданні 16.06.2016 року), зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Агрохімцентр" поставило товар Державному підприємству "Дослідне господарство "Івківці" Інституту захисту рослин ОСОБА_1 Аграрних Наук України" відповідно до рахунку фактури № Аг-0001481 від 21.12.2015 року, та видаткової накладної № Аг-0000260 від 18.03.2016 року, а саме:

-Ланкастер к.е, 20Л в кількості 180,000 л. на суму 25200,00 грн;

-ОСОБА_2 в.р. в кількості 200,000 л. на суму 33552,00 грн.

Всього Позивачем було поставлено Відповідачу товару на загальну суму 58752,00 грн.

Поставлений товар був отриманий представником відповідача на підставі довіреності № 5 від 18.03.2016 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства на відповідній видатковій накладній.

16.05.2016 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена вимога про погашення заборгованість в сумі 58752,00 грн.

За приписами ст. 638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 208 ЦК України, до правочинів, які належить вчинити у письмовій формі віднесено правочини між юридичними особами.

Можливість вчинення усних правочинів є у тому випадку, коли вони повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ст. 206 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару( ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобовязання шляхом поставки товару.

Відповідач, в свою чергу, зобовязання щодо оплати поставленого товару своєчасно не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 58752,004 грн.

Таким, чином з Відповідача підлягає стягненню борг за поставлений товар відповідно рахунку фактури № Аг-0001481 від 21.12.2015 року, та видаткової накладної № Аг-0000260 від 18.03.2016 року в сумі 58752,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачені, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Інституту захисту рослин ОСОБА_1 Аграрних Наук України" (17580, Чернігівська обл, Прилуцький р-н. с. Івківці, код ЄДРПОУ 00729847) на користь Приватного акціонерного товариства "Агрохімцентр" (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4-Б, код ЄДРПОУ 23497084,) заборгованість в сумі 58752,00 грн, судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М.Репех

Повний текст рішення підписано 30.06.2016 року

Суддя В.М.Репех