Ухвала суду № 58634382, 13.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року м. Київ К/9991/69883/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Веденяпіна О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Роникс»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012

у справі №2а/0570/5486/2012

за позовом Приватного підприємства «Роникс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Роникс» звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 23.04.2012 № 0000362341 та № 0000352341.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2012 позов задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

ПП «Роникс» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права: п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст.ст. 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Роникс» з питання правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за період з 01.09.2009 по 30.09.2009 щодо господарських відносин з ТОВ «Логістік Гарант» та за період з 01.07.2010 по 31.07.2010 щодо господарських відносин з ТОВ «НК-Артеміда ОЙЛ», за результатами якої складено акт від 28.03.2012 №77/22-1/24658075. Цим актом зафіксовано порушення вимог:

- п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що полягало в неправомірному включенні до складу валових доходів доходів за операціями з продажу товарів (дизельного палива) ТОВ «Логістик Гарант»;

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що полягало у неправомірному включенні позивачем до складу валових витрат витрат за операціями з придбання товарів у ТОВ «Логістик Гарант» та ТОВ «НК Артеміда ОЙЛ».

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що полягало у неправомірному включенні позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з придбання товарів у ТОВ «Логістик Гарант» та ТОВ «НК Артеміда ОЙЛ».

Податковий орган в акті перевірки також посилається на порушення позивачем при вчиненні операцій з купівлі-продажу товарів вимог ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст.ст. 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, наголошуючи на тому, що такі операції не мали реального характеру.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Логістик Гарант» та ТОВ «НК Артеміда ОЙЛ» поставлена податковим органом під сумнів з огляду на такі обставини:

- згідно з актом зустрічної звірки ТОВ «Логістик Гарант» від 13.09.2011 № 1200/23-411/35886620 контрагентами цього підприємства є ТОВ «Мурамас», ТОв «Піація» та ТОВ «Гіада», що мають ознаки фіктивності.

- згідно з актом про результати перевірки місця розташування ТОВ «НК-Артеміда ОЙЛ» від 09.02.2011 № 88/23-2/349000226 це підприємство за адресою реєстрації: 86117, м. Макіївка, вул. Антропова, 15/А, не знаходиться, господарської діяльності не здійснює. В акті викладено висновки про безпідставне віднесення ТОВ «НК-Артеміда ОЙЛ» до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб», ПП «Петроліс», ТОВ «Лидеринвестстрой», ТОВ «Гранум-груп», ПП «Куларіс», ПП «ВКФ «Луг сервіс», ТОВ «Стількомтра, ТОВ «Шильда»;

- згідно з даними АІС «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Стількомтранс» - контрагент ТОВ «НК-Артеміда ОЙЛ» має стан платника «припинено, але не знято з обліку». Свідоцтво платника податку ТОВ «Стількомтранс» анульовано 08.07.2011.

На підставі акта перевірки від 28.03.2012 №77/22-1/24658075 складено оспорювані податкові повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000352341 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 383451 грн., в т.ч. 255634 грн. за основним платежем та 127817 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000362341 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 301584 грн., в т.ч. 201056 грн. за основним платежем та 100528 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки при вирішенні справи суд касаційної інстанції виходить з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за операціями з ТОВ «Логістик Гарант» та ТОВ «НК Артеміда ОЙЛ» була предметом дослідження у справі № 3/0532/842/2012.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 15.05.2012 у справі № 3/0532/842/2012 , яка набрала законної сили 25.05.2012, встановлено факт вчинення директором ПП «Роникс» - ОСОБА_2 порушень порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року в сумі 255634 грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 201056 грн., в т.ч. в сумі 96613 грн. за липень 2010 року, в сумі 65514 грн. за вересень 2010 року, в сумі 38929 грн. за листопад 2010 року. Вказані обставини викладені в акті перевірки від 28.03.2012 № 77/22-1/24658075.

Вказаною вище постановою також встановлено, що фактичне вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ «Логістик Гарант» та ТОВ «НК Артеміда ОЙЛ» не підтверджено первинними документами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо фактичного вчинення позивачем викладених в акті 28.03.2012 № 77/22-1/24658075 порушень, що слугувало підставою для складення оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 № 0000352341 та № 0000362341, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності відмови в задоволенні позову.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Роникс» залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.А. Веденяпін