Ухвала суду № 58634108, 23.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/23597/13-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Кицюк В.С.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/5953/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді: - Ратнікової В.М.

суддів: - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі: - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_6 про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року скасувати, заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року шляхом сплати щомісячних платежів в розмірі 166,52 грн. протягом 60 місяців.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з допущенням неправильної оцінки доказів, а також порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не надав належної оцінки її доводам про скрутне матеріальне становище родини, необхідність витрачати значні кошти на своє лікування та лікування чоловіка, який є інвалідом І групи. Поза увагою суду залишилася також та обставина, що її донька перебуває у декретній відпустці, тобто не працює, а старша дитина дочки внаслідок отриманої травми проходить лікування та реабілітацію, що потребує значних коштів. Вони мають намір добровільно виконати рішення суду щодо стягнення заборгованості, проте здійснити це одноразовим платежем не мають фінансової можливості. Суд не звернув увагу також на те, що різниця між сукупним місячним доходом родини та необхідними витратами на лікування і проживання є незначною, що виключає можливість погашення боргу без розстрочення виконання рішення суду.

В судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації Чернишенко ТетянаПетрівна проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року стягнуто на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» з боржників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в рівних частках заборгованість в сумі 9 990,94 грн..

Вказане рішення набрало законної сили 14 квітня 2015 року.

21 жовтня 2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції у місті Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржникам виконати рішення в добровільному порядку.

Заявник ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року, в якій просить суд розстрочити виконання рішення шляхом сплати щомісячних платежів в розмірі 166,52 грн. протягом 60 місяців, посилаючись на те, що має намір добровільно виконати рішення, проте не має фінансової можливості через скрутне матеріальне становище, яке ускладнюється також наявністю хвороби у неї та чоловіка, а їх дочка перебуває у відпустці по огляду за дитиною, тобто, не працює та не має самостійного доходу.

Доданими до заяви документами підтверджується, що заявник ОСОБА_6 має проблеми зі здоров`я, зверталася у зв`язку з цим за медичною допомогою до медичних закладів.

Також документально підтверджено, що боржник ОСОБА_7 є інвалідом першої групи, а старша донька боржника ОСОБА_8 проходить лікування та має рекомендації продовжувати курс у невролога та ортопеда по місцю проживання.

З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_6 має регулярний дохід у вигляді пенсії, а ОСОБА_8 отримує щомісячні виплати допомоги на дитину.

Жодних відомостей про те, чи виконується боржниками рішення суду, яке набрало законної сили, в заяві не було зазначено.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_6 про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, окрім стану здоров`я боржників, повинні враховуватися також матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, в той же час така обставина як незадовільний майновий стан, на що посилається заявник, не може вважатися винятковою та не є підставою в розумінні ст.373 ЦПК України для розстрочки виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, законодавцем виокремлено як одну з особливих обставин, які повинні враховуватися судом при розгляді заяв даного характеру, хворобу боржника або членів його сім'ї.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що боржник за рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року ОСОБА_7 є інвалідом першої групи «б» довічно. Наданою суду довідкою серія 10 ААА Я№ 133523 також підтверджується, що він потребує сторонньої допомоги та йому рекомендовані відновлювальне лікування із постановкою на облік у невролога та ендокринолога.

Боржник ОСОБА_6 наприкінці 2015 року перебувала на тривалому стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Центрального госпіталю ВМУ СБУ, та після виписки їй рекомендований нагляд лікаря - кардіолога та регулярне приймання медичних препаратів, згідно переліку.

Також документально підтверджено, що на утриманні боржника ОСОБА_8 перебувають двоє малолітніх дітей: дочка ОСОБА_10, 2007 року народження та син ОСОБА_11, 2013 року народження. ОСОБА_10 потребує реабілітаційного лікування внаслідок отриманої черепно-мозкової травми.

Згідно наявної в матеріалах справи копії висновку ЛКК № 21 від 21 січня 2016 року Дитячої клінічної лікарні № 3 Солом'янського району, дочка ОСОБА_8 ОСОБА_10 за своїм станом здоров'я не може відвідувати навчальний заклад та потребує індивідуальної форми навчання. Іншими медичними документами також підтверджується, що дитина потребує реабілітації та лікарського нагляду.

За правилами ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Суд першої інстанції доказам на підтвердження хвороби боржників та члена їх родини змістовної оцінки не надав, причин неприйняття цих доводів на підтвердження існування передбаченої ст. 373 ЦПК обставини - хвороби боржників та членів їх сім'ї, в ухвалі не навів, в зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність виняткових обставин, які утруднюють виконання судового рішення та можуть бути підставою для розстрочення виконання.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З урахуванням поданих заявником документів, колегія суддів приходить до висновку, що наявність довготривалого захворювання у двох боржників - ОСОБА_7 і ОСОБА_6, та у члена їх родини - малолітньої онуки ОСОБА_10, а також незначний рівень їх сукупного місячного доходу, який підтверджується відповідними довідками, свідчить про існування особливих обставин, які утруднюють належне виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року про стягнення заборгованості.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що є підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, оскільки наведені заявником доводи відповідають змісту ст. 373 ЦПК України.

Порядок виконання судових рішень визначено положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, під розстроченням виконання судового рішення варто розуміти встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі.

При визначенні розміру щомісячних платежів та періоду виконання рішення, суд повинен дотримуватися принципу збереження балансу прав і законних інтересів як боржника, так і стягувача.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За правилами ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

За таких обставин, з урахуванням принципів законності та справедливості, з метою дотримання балансу між інтересами сторін у справі, колегія суддів приходить до висновку про розстрочення виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року на період у два роки (24 місяці), шляхом сплати щомісячно кожним із боржників платежу в розмірі 138,77 грн., який, з урахуванням наявності доходу у кожного з боржників, є помірним для них.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 є обґрунтованими, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року постановлена без належної оцінки поданих доказів та при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про задоволення заяви ОСОБА_6 і розстрочення виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року про стягнення заборгованості в розмірі 9990,94 грн., шляхом сплати щомісячно платежів в розмірі по 138,77 грн. кожним з боржників, починаючи з наступного після постановлення цієї ухвали місяця, на період протягом двох років.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 373 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

Заяву ОСОБА_6 про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року про стягнення в рівних частках з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації заборгованості в розмірі 9990,94 грн., шляхом сплати щомісячно платежів в розмірі по 138,77 грн. з кожного, починаючи з наступного після постановлення цієї ухвали місяця, на період протягом двох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: