Ухвала суду № 58634061, 21.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 755/7217/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: ЯровенкоН.О.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9786/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ВолошинаВ.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» про визнання незаконним рішення Київської міської ради та визнання недійсними договорів, укладених на його виконання.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» про визнання незаконним рішення Київської міської ради та визнання недійсними договорів, укладених на їх виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» в частині визнання недійсними договорів та поновлення договору оренди земельної ділянки.

В частині позовних вимог ОСОБА_4 до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 641/10129 відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження у справі позивач подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкриття провадження у справі за її позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 641/10129 та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що відмовляючи у відкриття провадження у справі в частині визнання незаконним рішення Київської міської ради, суд залишив поза увагою, що Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, не здійснювала владних управлінських функцій, а діяла, як власник земельних ділянок, якому статтею 142 Конституції України, статтею 9 Земельного кодексу України, статтями 10, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 33 Закон України «Про оренду землі» надано право розпоряджатися останніми.

У судовому засіданні представник ТОВ «ЛВ-Холдинг» - Крупельницький В.Л. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Позивач та представник Київської міської ради в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» в частині вимог про визнання незаконним рішення Київської міської ради, суд першої інстанції, виходив із того, що вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 13.11.2013 року № 641\10129 «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об»єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській,7-9 у Дніпровському районі повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За змістом ст. ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень статті 15,16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Отже, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі у спорах, що виникають із земельних відносин має з'ясувати, чи є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що матеріально-правова вимоги позивача зводиться про визнання незаконним рішення Київської міської ради «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об»єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській,7-9 у Дніпровському районі та недійсним договорів, укладених на його виконання.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 цього Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Правовий статус Міськради визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР(надалі - Закон N 280/97-ВР), статтею 10 якого встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 16 цього Закону матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (у тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Виключною компетенцією відповідної ради є прийняття рішень щодо відчуження комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають останній, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності (пункт 30 статті 26 Закону № 280/97-ВР), вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34 цього ж Закону).

Отже, у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач Київська міська рада як власник державного майна здійснює продаж об'єктів малої приватизації, які знаходяться у комунальній власності, укладає, змінює, розриває договори оренди земельних ділянок, у порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що, у випадку виникнення спору стосовно вже укладених договорів земельних ділянок, зокрема, щодо поновлення останніх, Міська рада, яка є учасником цих відносин, не виконує владних управлінських функцій щодо позивача. Враховуючи, що в даному випадку оскаржуване рішення за правовим характером направлене на зміну орендних правовідносин сторін щодо поновлення договорів оренди, що здійснюється шляхом укладення договорів оренди земельних ділянок, спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Вказана позиція узгоджується із роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 7 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: