Ухвала суду № 58633988, 14.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/6562/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),

Олексієнко М.М.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Луцької районної державної адміністрації Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування розпоряджень за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької районної державної адміністрації Волинської області про визнання неправомірним та скасування розпоряджень Луцької районної державної адміністрації від 16.07.2013 року №191 «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_8» та від 10.07.2013 року № 187 «Про створення прийомної сім'ї на базі подружжя ОСОБА_5 та влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_9».

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року скасовано постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2014 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову, з підстав неповноважного складу суду.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 166 від 17 червня 2013 року дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 направлено до Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки, про що 18 червня 2013 року складено відповідний акт.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 мати ОСОБА_11, яку позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей зверталась із заявами про призначення опікуном малолітніх онуків у службу у справах дітей, однак у відповідності до роз'яснень Луцької РДА нею не надано жодного документу з визначеного переліку, які необхідні для встановлення опіки.

Розпорядженням Луцької РДА № 191 від 16 липня 2013 року встановлено опіку над дитиною ОСОБА_8 та призначено його опікуном ОСОБА_7

Також розпорядженням Луцької РДА №187 від 10 липня 2013 року влаштовано до прийомної сім'ї на базі подружжя ОСОБА_5 ОСОБА_6, дитину - ОСОБА_9

Позивач не погоджуючись з вказаними розпорядженнями Луцької РДА № 191 від 16 липня 2013 року та №187 від 10 липня 2013 року звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття вищевказаних розпоряджень Луцької районної державної адміністрації.

Апеляційний суд при постановленні рішення дійшов висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме справу розглянуто неповноважним складом суду.

При прийнятті нової постанови про відмову у задоволенні позову, апеляційний адміністративний суд виходив з того, оскаржувані розпорядження прийняті на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2013 року, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Позивач, як бабуся малолітніх дітей, у відповідності до вимог Сімейного кодексу України, маючи переважне право перед іншими особами на передання їй дітей, не була позбавлена права на звернення з відповідною заявою до служби у справах дітей з наданням відповідних документів, які визначені Порядком провадження органами опіки і піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року. Проте, як встановлено судом, документів, необхідних для встановлення опіки, позивач у службу в справах дітей не надала.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, на підставі наступного.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2013 року ОСОБА_11 позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3

Розпорядженням Луцької районної державної адміністрації №161 від 13.06.2013 року малолітнім ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до розпорядження Луцької районної державної адміністрації № 166 від 17 червня 2013 року направлено дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки, про що 18 червня 2013 року складено відповідний акт.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та/або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок позбавлення батьків батьківських прав, чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Як передбачено вимогами Сімейного кодексу України з позбавленням батьківських прав припиняються сімейні правовідносини між батьками і дитиною.

Згідно ч. 4 ст. 167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Судами встановлено, що позивач зверталась з заявами про призначення опікуном малолітніх онуків у службу у справах дітей, однак у відповідності до роз'ясень Луцької райдержадміністрації нею не надано жодного документу з визначеного переліку, які необхідні для встановлення опіки.

Крім того, згідно п. 38 Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року потенційний опікун не може проживати на спільній житловій площі з членами сім'ї поведінка чи спосіб життя яких може негативно вплинути на дітей.

Відповідно до ст. 6 Закону України « Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім'ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу.

Статтею 243 Сімейного Кодексу України передбачено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Як зазначено вище, розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 191 від 16 липня 2013 року встановлено опіку над дитиною ОСОБА_8 та призначено його опікуном ОСОБА_7.

Крім того, розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 18 від 10 липня 2013 року влаштовано до прийомної сім'ї на базі подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дитину - ОСОБА_9

Також встановлено, що потенційний опікун та потенційна прийомна сім'я, у які влаштовано дітей, перебували на обліку у службі у справах дітей та мали всі необхідні документи, що визначений Порядком та Положенням про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року № 565.

На підставі встановлених по справі обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності прийняття розпоряджень Луцької районної державної адміністрації № 191 від 16 липня 2013 року про встановлення опіки над дитиною ОСОБА_8 і призначення його опікуном ОСОБА_7 та № 18 від 10 липня 2013 року про влаштування до прийомної сім'ї на базі подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дитини - ОСОБА_9, оскільки вони прийняті на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2013 року, яким ОСОБА_11 позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3

Виходячи з наведеного, рішення суду апеляційної інстанції відповідає дійсним обставинам справи та ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до вимог ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року - без змін, оскільки суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

М.М. Олексієнко

В.В. Швець