Постанова № 58628214, 21.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 876/2214/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Дутки І.С.,

за участю:

представника позивача - Ясеницького Є.І.,

представника відповідача - Хмури Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокап УА" та Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокап УА" до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Технокап УА" звернулось з позовом до ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000632210, № 0000642210, № 0000652210, № 0000662210 від 19.06.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки № 181/13-23-2201/33775568 від 30.04.2015 року. У цьому акті контролюючий орган вказав про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_3 та ПП ВКФ "Політерм",оскільки господарські операції з вказаними контрагентами вважає такими, що не спричинили реального настання юридичних наслідків. Відтак, ДПІ вважає неправомірним віднесення позивачем до складу валових витрат консультаційних послуг, отриманих від нерезидента Технокап СпА, а також включення до складу валових витрат втрат від курсової різниці за зобов'язаннями в іноземній валюті. Крім того, контролюючим органом зроблено висновок про протиправність включення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених у якості відсотків за борговими зобов'язаннями. Позивач з такими висновками не погодився та зазначив, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названими контрагентами, та документальним доказам про господарську діяльністю ТзОВ "Технокап УА". Долучені до матеріалів справи документи повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства, зазначені у акті податкової перевірки. А тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області № 00006322/0 від 19.06.2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1895350,50 грн., у тому числі за основним платежем 1263567,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 631783,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області № 00006422/0 від 19.06.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області № 00006522/0 від 19.06.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області № 00006622/0 від 19.06.2015 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9431,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 4715,50 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Поряд з цим, апеляційну скаргу було подано ТзОВ "Технокап УА", у якій воно просить змінити постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року та визнати протиправними і скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області №00006322/0 від 19.06.2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств в сумі 120 586,50 грн., в т.ч. за основним платежем 80 391,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 40 195,5 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області №00006622/0 від 19.06.2015 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 84 622,0 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 42 311,0 грн..

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ "Технокап УА" слід задоволити, а ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2014 року змінено найменування позивача з ТзОВ з іноземними інвестиціями "Агрокап" на ТзОВ "Технокап УА".

ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Технокап УА" (код ЄДРПОУ 33775568) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р..

30.04.2015 року податковим органом за результатами перевірки складено акт №181/13-23-2201/33775568, яким встановлено порушення ТзОВ "Технокап УА" п.п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14, п. 134.1. ст. 134, п. 135.1., п. 135.2., п. 135.4. ст. 135, ст. 137, п. п. 138.1.1. п.138.1., п. 138.2., п. 138.8., п. 138.10. ст. 138, ст. 139, ст. 141, ст. 153 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1347293,00 грн. та до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 797978,00 грн., а також ст. 14, п. п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. п. 188.1. ст. 188, п.п.192.1.1. п. 192.1., п.192.3. ст. 192, п. 198.2., п. 198.3., п. 198.5., п. 198.6. ст. 198 ПК України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 197359,00 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 94053,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним актом перевірки позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте скарги позивача було залишено без задоволення, а на підставі висновків акта перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення за № 0000632210, № 0000642210, № 0000652210, № 0000662210 від 19.06.2015 року. Позивач із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, оскаржив їх в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного узгодження скарги позивача залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Згідно п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 -3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_3 28.05.2012року було укладено договір поставки №28/05/12 про постачання товару відповідно до умов цього договору.

На підтвердження господарських операцій з постачання товарів за договором №28/05/12 від 28.05.2012року, позивачем надано копії: податкової накладної № 15 від 07.08.2013 року, податкової накладної № 84 від 22.08.2013 року, видаткової накладної № 460 від 07.08.2013 року, видаткової накладної № 517 від 22.08.2013 року, товарно-транспортної накладної № Р460 від 07.08.2013 року, товарно-транспортної накладної № Р517 від 22.08.2013 року (т. 1, а. с. 113-118).

Крім того, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 20.08.2013року було укладено договір № 25 на відповідальне зберігання - кришки металевої. Відповідно до Акту № 1 від 31.08.2013 року про прийняття - передачу на відповідальне зберігання, позивач передав на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_3 : кришку металеву ТО 66 - 20400 шт., кришку ТО 82 - 389200 шт., кришку ТО 82 - 594373 шт.

Позивач стверджує, що ФОП ОСОБА_3 повернув поставлений на умовах договору №28/05/12 від 28.05.2012 року товар, у зв'язку з неналежною якістю поставленого товару. На підтвердження факту повернення вказаного товару позивачем надано копії: Акта № 1 від 31.05.2014 року приймання-передачі з відповідального зберігання до договору № 25 від 20.08.2013 року, відповідно до якого позивач зняв з відповідального зберігання ФОП ОСОБА_3 кришку ТО 66 - 20400 шт., кришку ТО 82 - 389200 шт., кришку ТО 82 - 594373 шт., товарно-транспортної накладної № 11 від 31.05.2014 року, накладної на повернення № 1 від 31.08.2013 року, накладної на повернення № 2 від 31.08.2013 року, розрахунку № 3 від 31.08.2013 року, розрахунку № 4 від 31.08.2013 року (т. 1, а. с. 122-128).

Згідно розділу 3 договору поставки № 28/05/12 від 28.05.2012 року, на підставі замовлення покупця, постачальник оформляє специфікацію у двох примірниках на кожну партію товару. Примірник специфікації, скріплений печаткою та підписом покупця, є підставою для відвантаження товару.

Посилання податкового органу на те, що ТзОВ «Технокап УА» не відобразив у складі доходів за 2013 р., дохід від реалізації ФОП ОСОБА_3 металевої кришки в сумі 423 109 грн. спростовується наступними доказами, які долучені позивачем до матеріалів справи, а саме:

- податковою декларацією з податку на прибуток підприємства ТзОВ з ІІ «Агрокап» за 2013 р. з додатками 1Д та 1В;

- даними бухгалтерського обліку: картками рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» за 07 та 22 серпня 2013 року, в яких відображено дохід операційної діяльності по реалізації кришки ФО-П ОСОБА_3; картками рахунку 6432 «Податкові зобов'язання з ПДВ» за 07 та 22 серпня 2013 року, в яких відображено податкові зобов'язання з ПДВ по реалізації кришки ФОП ОСОБА_3; картками рахунку 2 6 «Готова продукція» за 07 та 22 серпня 2013р., в яких відображена собівартість реалізованої кришки для ФОП ОСОБА_3.

В бухгалтерських документах відображено нарахування доходу та податкових зобов'язань з ПДВ, а також списання собівартості реалізованої продукції з обліку ТзОВ «Технокап УА».

Відтак, посилання суду першої інстанції на те, що господарські операції між ТзОВ «Технокап УА» та ФОП ОСОБА_3 були позбавлені ділової мети є хибними враховуючи наступні обставини.

Основним видом діяльності ТзОВ «Технокап УА» є виготовлення та торгівля металевою кришкою для консервування, зокрема кришкою Twist-Off (ТО 66, ТО 82).

В матеріалах справи наявні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні), згідно яких загальна вартість реалізованої для ФОП ОСОБА_3 кришки ТО-66 та ТО-82 склала 423 108,76 грн. А тому, до податкового зобов'язання по ПДВ в серпні 2013р. було включено 84 621, 75 грн., що не заперечується контролюючим органом в акті перевірки.

Економічна вигода даної господарської операції мала проявитися у вигляді отримання прибутку, так як ціна продажу кришки була вищою за її собівартість. Рентабельність виготовлення та продажу кришки склала 20-31 %, що підтверджується доданим розрахунком.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до податкової інформації, яка наявна в АРМ «Податковий блок», за адресою м. Коломия, вул. Січинського, 53 знаходиться ТзОВ Консервний завод «Консерваторія», який є серед контрагентів ФОП ОСОБА_3 Таким чином, відправка металевої кришки на адресу консервного заводу є цілком реальною та раціональною господарською операцією з огляду на те, що ФОП ОСОБА_3 мав на меті продати кришку консервному заводу і придбати у нього продукцію або обміняти кришку на продукцію консервного заводу.

Таким чином, продаж ТзОВ «Технокап УА» кришки ФОП ОСОБА_3 мав на меті отримання доходу від реалізації продукції власного виробництва, а тому ТзОВ «Технокап УА» укладаючи угоду з ФОП ОСОБА_3 та реалізуючи її здійснювало звичайну господарську діяльність.

Право власності у ФОП ОСОБА_3 на кришку виникло 07 та 22 серпня 2013 р., оскільки право власності у набувача майна виникає з моменту передачі такого майна, а у випадку відмови від прийняття неякісного товару відвантаженого продавцем, продавець зобов'язаний забрати товар або розпорядитися ним (ст.690 ЦКУ).

У звязку з цим, 31.08.2013 р. сторони підписали Акт №1 приймання-передачі кришки на відповідальне зберігання.

В подальшому, 31.05.2014 року було повернуто кришку з Консервного заводу «Консерваторія» в м.Коломия на склад ТзОВ «Технокап УА», що підтверджується товарно-транспортною накладною №11 від 31.05.2014 р., тобто з цієї дати позивач повернув собі право власності на цю кришку.

Згідно п.192.1 ст.192 ПК України (в редакції, яка діяла в 2013 році) у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача товару підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п.192.1.1 ст.192 ПК України, якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

Копії розрахунків №3 та №4 від 31.08.2013 р. додано до матеріалів справи. Додатково позивачем було надано картку рахунку 6432 «Податкові зобов'язання з ПДВ» за 31 серпня 2013 р., з якої видно, що в кореспонденції з дебетом рах.704 методом сторно зменшено податкове зобов'язання ПДВ на 32 705,83 грн., 31 789, 34 грн., 16 825,25 грн., 1 941, 33 грн., 1360,0 грн., разом на 84 621,75 грн..

В кореспонденції з кредитом рахунку 6412 «Розрахунки з бюджетом» методом сторно було зменшено зобов'язання по ПДВ перед бюджетом на 64495,17+20126,58 = 84621,75 грн.

Таким чином, ТзОВ "Технокап УА" правомірно відкоригував своє податкове зобов'язання на суму 84 622,0 грн.

Повернення кришки в бухобліку відображено також на рахунку 704 «Вирахування з доходу». Картка рахунку 704 за 31 серпня 2013 р. додана до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що висновки суду першої інстанції наведені в оскаржуваному рішенні спростовуються наданими позивачем доказами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТзОВ "Технокап УА" та його контрагентом ФОП ОСОБА_3 щодо поставки товару - кришки металевої та зберігання вказаного товару, а долучені до матеріалів справи документи у повній мірі відображають зміст господарських операцій.

Згодом, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 26.08.2014 року було укладено договір поставки №26082014 на постачання продовольчих товарів відповідно до специфікацій та умов цього договору (т.1, а.с. 129-132).

На підтвердження господарських операцій з постачання товарів (горошку зеленого консервованого) за договором № 26082014 від 26.08.2014року, позивачем надано копії специфікацій, податкових та видаткових накладних (т.1, а. с. 133-138), рахунків на оплату товару, платіжних доручень, виписок з банківського рахунку, витягів з наказів по особовому складу (т. 2, а. с. 126-146).

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 відображено в податковій звітності ТзОВ "Технокап УА", про що свідчать копії додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за відповідний період.

Факт реального придбання товарів, відповідно до договору поставки товарів із контрагентом позивача ФОП ОСОБА_3, підтверджується первинними документами встановленої форми, які оформлені з врахуванням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Господарського кодексу України. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, в повній мірі відображають зміст господарських операцій, а тому відсутні підстави ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт поставки товарів, також належно оформлені.

Таким чином, реальність господарських операцій ТОВ "Технокап УА" з придбання товарів (горошку зеленого консервованого) у контрагента ФОП ОСОБА_3 підтверджується долученими до справи належними документальними доказами( а.с. 129-150 Т-1).

Податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту у цій частині, а викладені в акті перевірки від 30.04.2015 року висновки не ґрунтуються на належному дослідженні наданих до перевірки первинних документах, а тому на думку колегії суддів, висновки про відсутність реальності здійснення господарських операцій базуються виключно на припущеннях, які не підтверджені жодними доказами.

Аналогічно, не приймається до уваги покликання контролюючого органу на відсутність у позивача документів про транспортування товарів придбаних у ФОП ОСОБА_3, оскільки відповідно до умов договору № 26082014 від 26.08.2014 року, поставка товару здійснювалась самим постачальником на склад позивача.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, який свідчить про фізичне переміщення цінностей, визначає осіб, які відповідають за збереження майна під час транспортування. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність доставленого товару та фактичність господарської операції.

На підтвердження реалізації придбаного у ФОП ОСОБА_3 товару позивачем додано до матеріалів справи копії відповідних первинних документів (т. 1, а. с. 139-150, т. 2, а.с. 156-159). Твердження контролюючого органу про відсутність у позивача сертифікатів якості та походження товару є безпідставним, оскільки відсутність сертифікатів походження товару унеможливила б реалізацію товару контрагентам нерезидентам за межі України.

Таким чином, господарські операції з поставки ФОП ОСОБА_3 товарів позивачу мали реальний характер, факти поставки позивачу товарів були оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені укладеними договорами.

Поряд з цим, по взаємовідносинах позивача та його контрагента ПП ВКФ "Політерм", слід вказати, що позивачем та ПП ВКФ "Політерм" укладено договори на виконання робіт за № 15, № 16 від 03.06.2013 року, № 17 від 26.06.2013 року та № 18 від 08.07.2013 року.

На підтвердження господарських операцій з виконання робіт за договорами № 15, № 16 від 03.06.2013 року, № 17 від 26.06.2013 року та № 18 від 08.07.2013 року позивачем надано копії податкових накладних (т. 2, а.с. 40-47), договірних цін, локальних кошторисів, відомостей ресурсів до локальних кошторисів, актів приймання виконаних будівельних робіт, (т. 3, а.с. 56-114), а також виписок з банківського рахунка про оплату робіт, виконаних ПП ВКФ "Політерм" (т. 3, а. с. 115-141).

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП ВКФ "Політерм" відображено в податковій звітності ТзОВ "Технокап УА", про що свідчать копії додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за відповідний період.

Факт реального виконання робіт відповідно до договорів на виконання робіт №15, №16 від 03.06.2013 року, № 17 від 26.06.2013 року та № 18 від 08.07.2013 року із контрагентом позивача ПП ВКФ "Політерм" підтверджується первинними документами встановленої форми, які оформлені з врахуванням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Отже, реальність господарських операцій ТзОВ "Технокап УА" з придбання товарів у контрагента ПП ВКФ "Політерм" підтверджується долученими до справи належними документальними доказами, які не викликають сумнівів.

Податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту у цій частині, а викладені в акті перевірки від 30.04.2015р. висновки не ґрунтуються на досліджених первинних документах, відтак допущені висновки про відсутність реальності здійснення господарських операцій ґрунтуються виключно на упереджених припущеннях, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Оцінюючи припущення та доводи податкового органу про відсутність факту виконання робіт контрагентом позивача ПП ВКФ "Політерм", колегія суддів надає перевагу документальним доказам (первинним документам) дослідженим під час розгляду адміністративної справи, а також враховує і те, що виконані роботи використані позивачем у господарській діяльності товариства.

Чинне законодавство України не ставить в залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету, як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару (робіт, послуг), є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати негативних наслідків для самого покупця.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний про неправомірну діяльність його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди, податковим органом не надано. В разі наявності у органу державної фіскальної служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З врахуванням викладеного, колегія суддів звертає увагу і на те, що необґрунтованим є покликання контролюючого органу на акт податкової перевірки ПП ВКФ "Політерм" за № 267/198/13-07-22-01-10/3183729 від 17.06.2014 року стосовно твердження про здійснення операцій, спрямованих на отримання протиправної податкової вигоди, відсутності технічних можливостей для здійснення задекларованих операцій. Адже Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року у справі № 813/6409/14, яку залишено без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 року, визнано протиправним наказ контролюючого органу на проведення податкової перевірки ПП ВКФ "Політерм", за результатами якої складено акт № 267/198/13-07-22-01-10/3183729 від 17.06.2014 року.

Наведені обставини та досліджені документальні докази по справі, колегія суддів вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з позивача та ПП ВКФ "Політерм" мали реальний характер, факти виконання робіт оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Відносно господарських операцій позивача з контрагентом нерезидентом Tecnocap S.p.A, а також щодо віднесення до складу валових витрат втрат від курсової різниці, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем та контрагентом нерезидентом Tecnocap S.p.A укладено договір про надання послуг № 19-12-11 від 19.12.2011 року та додаткові угоди до нього, відповідно до якого Tecnocap S.p.A погоджується надавати позивачу послуги з менеджменту, спеціалізовані послуги Головного офісу, послуги міжнародної мережі Групи, послуги у сфері інформаційних технологій (т. 2, а. с. 165-173). Послуги, зазначені в договорі №19-12-11 від 19.12.2011 року відносяться до консалтингових послуг, за фактом надання послуг складено акти приймання наданих послуг (т. 2, а. с. 174-186).

У 2013році позивачем було сплачено податок на додану вартість з наданих послуг, що підтверджується податковими накладними (т. 2, а. с. 201-203). В бухгалтерському обліку операції з нерезидентом були відображені проводками Дб 84-Кр 632. Вартість послуг наданих позивачу нерезидентом Tecnocap S.p.A. в 2013 році склала 83270,00 євро, що по курсу НБУ склало 910857,05 грн.

Як встановлено по справі, позивачем не включено до складу валових витрат у 2013 році вартість послуг в сумі 910857,05 грн., які були нараховані по операціях з Tecnocap S.p.A. Вказане підтверджено звітами по проводках за листопад та грудень 2013 року (т. 3, а. с. 1-20), а також аналізом рахунка 92 за листопад та грудень 2013 року (т. 3, а. с. 21-22). В зазначених звітах вартість послуг нерезидента відображена проводками Дб 92 - Кр 84. При цьому, вартість послуг в податковому обліку на витрати не відносилась, а відносилась лише в бухгалтерському обліку. Вказані документи відповідачем під час перевірки не досліджувались, їх показники не аналізувались та в акті податкової перевірки не описані.

Посилання податкового органу на пов'язаність юридичних осіб позивача та контрагента нерезидента Tecnocap S.p.A. є необґрунтованими, оскільки позивачем до матеріалів справи долучено копії витягу зі статуту ТзОВ "Технокап УА", схематичного зображення структури власності ТзОВ "Технокап УА", витягів з торговельного реєстру стосовно Tecnocap s.r.o. (т. 3, а.с. 27-50), із яких вбачається, що юридична особа Tecnocap S.p.A. не є засновником чи учасником ТзОВ "Технокап УА".

Поряд з цим по справі встановлено, що нарахування від'ємних курсових різниць на заборгованість позивача перед контрагентом Tecnocap S.p.A. відображено в бухгалтерському обліку проводками Дб 84 - Кр 632. За 2014 р. було нараховано 1525537,82 грн. від'ємних курсових різниць на заборгованість перед нерезидентом в сумі 158201,20 євро. Вказане підтверджено карткою рахунку 632 за 2014 рік та аналізом рахунку 632 за 2014 рік.

Жодного доказу протиправності віднесення до складу валових витрат позивача втрат від курсової різниці контролюючим органом не надано і правомірності такого висновку відповідачем не доведено.

Отже, вищезазначене свідчить про те, що позивачем дотримано вимог п. п. 138.10.4. п.138.10. ст. 138, п. п. 153.1.3. п. 153.1. ст. 153 ПК України та правомірно віднесено до складу валових витрат суму втрат від курсової різниці по господарських операціях з контрагентом нерезидентом Tecnocap S.p.A. на загальну суму 1525538,00 грн.

Щодо віднесення до складу валових витрат на нарахування процентів за користування кредитними коштами, слід вказати наступне.

В 2013-2014 роках позивачем виконувались кредитні договори, зокрема кредитний договір № 88-СВ від 10.02.2011 року, укладений з УніКредитВанком (правонаступник з грудня 2013 року - Укрсоцбанк), валюта кредиту - долар США., а також кредитний договір № КU019023 від 27.12.2012 року, укладений з ПАТ ВіЕсБанк, валюта кредиту - долар США.

По спраі встановлено, що відсотки які нараховувались банками по кредитах у 2014році обліковувались на рахунку 6842 "Розрахунки за нарахованими відсотками". Як вбачається з Аналізу оборотно-сальдової відомості по рахунку 312 за 2013 рік, в 2013 році ТзОВ "Технокап УА" отримало 2400265 доларів США кредитних коштів, було погашено кредитів на суму 1595227,20 долари США, сплачено 212313,82 долари США відсотків по кредитах, залишок доларів США станом на 01.01.2014 р. - 0,00. Згідно з Аналізу оборотно-сальдової відомості по рахунку 312 за 2014 рік, в 2014 році ТзОВ "Технокап УА" отримало 1535000,0 доларів США кредитних коштів, було погашено кредитів на суму 1775000,00 доларів США, сплачено 220377,39 доларів США відсотків по кредитах, залишок доларів США станом на 01.01.2014 р. - 0,00, залишок доларів США станом на 01.01.15 р. - 30208,00.

Відповідно до балансу та звіту про фінансові результати ТзОВ з II "Агрокап" за 2012, 2013 роки та ТзОВ "Технокап УА" за 2014 рік, - товариство було збитковим. Відповідно до листа ПАТ "Укрсоцбанку" від 25.01.2016 року № 06.201/18 6/27 всі транші кредиту, отримані ТзОВ "Технокап УА" в 2013-2014 році відповідно до кредитного договору № 88-СВ від 10.02.2011 року були використані відповідно до цільового призначення, визначеного у кредитному договорі.

Не можуть братись до уваги твердження податкового органу про те, що позивачем відображались кошти, сплачені за користування банківськими коштами за кредитним договором № 2471-001/10 від 19.02.2010 року та кредитним договором № 2475-001/10 від 19.02.2010 року, у складі валових витрат протягом 2010-2012 років, оскільки жодного доказу на підтвердження згаданих обставин в акті податкової перевірки податковим органом не вказано, не надано таких доказів і під час розгляду справи.

Отже, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що податкові повідомлення-рішення № 00006322/0, № 00006422/0, №00006522/0, № 00006622/0 від 19.06.2015 року є протиправними, а тому підлягають безумовному скасуванню.

Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Відповідно до правил ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Оскільки судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу ТзОВ "Технокап УА" та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 00006322/0 № 00006422/0 № 00006522/0, № 00006622/0 від 19.06.2015 року, суд присуджує на користь позивача 53 642 грн. 04 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді-доповідача від 20.05.2016 року було задоволено клопотання ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2016року у справі №813/6240/15 до дня ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по цій справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що з апелянта слід стягнути судовий збір в розмірі 53 642 гривні 04 копійки.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокап УА" - задоволити, а Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі №813/6240/15 - скасувати та винести нову, якою позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області № 00006322/0, № 00006422/0, № 00006522/0, № 00006622/0 від 19.06.2015 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 53 642 грн. 04 коп. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31219206781004, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокап УА" 53 642 грн. 04 коп. (судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлено 30.06.2016 року