Ухвала суду № 58628139, 22.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 р. Справа № 876/2073/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Тернополі до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості,

встановив:

У січні 2016 року позивач УПФ України в м.Тернополі (на даний час правонаступник Тернопільське об'єднане управління ПФУ Тернопільської області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача КП «Тернопільелектротранс», в якому просив стягнути з відповідача в користь позивача борг по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.09.2015 р. по 25.12.2015 р. в сумі 238413,24 грн..

Відповідач позову не визнав, подав у суді першої інстанції заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнено з КП «Тернопільелектротранс» в користь УПФ України в м. Тернополі борг по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.09.2015 р. по 25.12.2015 р. в сумі 238413,24 грн..

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що ч.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює вичерпний перелік пільгових пенсій, витрати за виплату та доставку яких відшкодовується в користь позивача за рахунок відповідача. Однак, такого виду пенсій як: за віком на пільгових умовах згідно п."з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено. Отже, пенсія що призначена на підставі п."з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" немає ознак пенсії, що призначається за вислугу років, згідно ст. 52 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Також вказав, що чинним законодавством України не передбачено вимоги щодо проведення атестації робочого місця водія тролейбуса.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 16.02.2016 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, з матеріалів справи видно, що відповідач КП «Тернопільелектротранс» зареєстрований як юридична особа та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції об'єктивно встановив і підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з вересня - грудня 2015 року становить 238413 грн. 24 коп. (а.с. 9, 16-49).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 1 та п.2 ст. 1 вказаного Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно частини 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, визначено в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою управління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року.

Пунктом 6.4. цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.7. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги, що відповідачу надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які ним отримані, однак залишені без виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що КП "Тернопільелектротранс" повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 238413 грн. 24 коп..

Доводи апелянта висновку суду не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Тернополі до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.06.2016 року.