Ухвала суду № 58628086, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/496/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Епель О.В.

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської митниці державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «РОМСАТ» до Київської митниці державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «РОМСАТ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправними дій Київської митниці ДФС щодо відмови в поверненні позивачу надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн та ввізного мита у розмірі 75479,50 грн, а також про зобов'язання Київської митниці ДФС прийняти висновок про повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн та ввізного мита у розмірі 75479,50 грн та подати його на виконання органам Державної казначейської служби України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Київська митниця державної фіскальної служби України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених через протиправне та скасоване судом рішення митного органу по коригуванню митної вартості товарів, - підлягає поновленню шляхом визнання відповідних дій протиправними та зобов'язання прийняти висновок про повернення позивачу надмірно сплачених коштів та подати його для виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2012 року позивач на підставі контракту № 2012-03/22 від 22.03.2012 пред'явив до митного оформлення отриманий від Компанії «AccessHD Limited» товар: супутникові цифрові TV - тюнери (приймачі) телевізійного сигналу без екрану DCD3122, торгівельної марки Star Track кількістю 4000 штук, та подав до Київської обласної митниці вантажну митну декларацію № 125120105/2012/272200 та декларацію митної вартості товару за формою ДМВ-1 від 06.09.2012, відповідно до якої позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) у сумі 77568,00 USD.

Київською обласною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125000004/2012/011142/2 від 17.09.2012, згідно з яким здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товарів у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість супутникових цифрових TV - тюнерів (приймачів) телевізійного сигналу без екрану DCD3122, торгівельної марки Star Track складає 172000,00 USD.

Не погоджуючись із митною вартістю товарів, визначену митним органом, позивач скористався наданим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України правом на звернення до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії.

В подальшому, позивач, не погодившись із прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2013, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 у справі № 2а-6008/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РОМСАТ» до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області адміністративний позов задоволено частково, рішення митниці № 125000004/2012/011142/2 від 17.09.2012 про коригування митної вартості товарів визнано протиправним та скасовано.

Судом з'ясовано, що у зв'язку із прийняттям митним органом протиправного рішення про коригування митної вартості № 125000004/2012/011142/2 від 17.09.2012 товариством сплачено податок на додану вартість більше на 166054,90 грн і ввізне мито більше на 75479,50 грн за розмір таких платежів, першопочатково визначених від митної вартості товару за ціною договору. При цьому, у задоволенні позову у частині стягнення таких сум у справі № 2а-6008/12/1070 відмовлено у зв'язку з неподанням заяви про повернення надмірно сплачених коштів.

Згідно постанови Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6008/12/1070, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачеві у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару. При цьому, судом було встановлено, що документи, подані ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У судовому рішенні вказано, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), у судовому засіданні спростовані.

11.03.2014 ТОВ «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» звернулось до Київської митниці Міндоходів із заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, зокрема податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн та мита у сумі 75479,50 грн на поточний рахунок, зазначений у такій заяві.

Листом № 061-47/4/12-1849 від 14.03.2014 Київська митниця Міндоходів повідомила підприємство про відсутність підстав для повернення коштів. Зазначила, що в частині стягнення податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України в сумі 166054,09 грн та мита при ввезенні товарів на митну територію України в сумі 75479,50 грн суди відмовили повністю. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», де, у відповідності до статті 2, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, а станом на 20.03.2014 виконавчих документів від органів ДВС на адресу Київської митниці не надходило.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 у справі № 810/2560/14 за позовом ТОВ «Науково-виробнича компанія «Ромсат» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Київської митниці Міндоходів щодо відмови у поверненні надмірно сплаченої ТОВ «Науково-виробнича компанія «Ромсат» суми податку на додану вартість у розмірі 166054, 90 грн та суми ввізного мита у розмірі 75479, 50 грн; стягнуто на користь ТОВ «Науково-виробнича компанія «Ромсат» через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надмірно сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 166 054, 90 грн та ввізного мита у розмірі 75 479, 50 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016, постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 в частині стягнення на користь ТОВ «Науково-виробнича компанія «Ромсат» через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві скасована, в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 залишено без змін.

Згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 810/2560/14, суд дійшов висновку, що позивач вчинив усі залежні від нього дії для повернення надмірно сплачених коштів, проте відповідачами всупереч нормативних приписів законодавства не було такі кошти повернено. При цьому, судом було встановлено, що відповідачами не заперечується факт сплати позивачем митних платежів та їх розміру, які підлягають поверненню ТОВ «Науково-виробнича компанія «Ромсат» як надмірно сплачені.

Судом встановлено, що 20.11.2015 позивач повторно звернувся до Київської митниці ДФС із заявою від 20.11.2015 вих. № 20/11/15, в якій просив перерахувати надмірно сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн та ввізного мита у розмірі 75 479,50 грн.

До вказаної заяви позивач долучив додатки, зокрема, копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 по справі № К/800/43480/13, копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 по справі №К/800/4637/15 та докази перерахування сум надмірно сплачених коштів.

За результатами розгляду вказаної заяви, Київською митницею ДФС листом № 11286/2/10-70-25-47 від 23.12.2015 надано відповідь, в якій повідомлено, що суди в частині стягнення податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України в сумі 166054,09 грн та мита при ввезенні товарів на митну територію України в сумі 75 479,50 грн. суди відмовили повністю. Також звертали увагу, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», де, у відповідності до статті 2, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, а станом на 23.12.2015 виконавчих документів від органів ДВС на адресу Київської митниці не надходило.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що цій відмові передували дві інші відмови на аналогічні заяви про повернення надмірно сплачених коштів №06-1-47/4/12-1849 від 14.03.2014 та № 9008/2/10-70-25-01-47 від 26.10.2015, які містили такі ж підстави для їх обґрунтування.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного та Податкового кодексів України, а також іншими законами України з питань оподаткування.

У відповідності до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

За нормами статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618).

З аналізу норм Порядку № 618 Київська митниця ДФС зобов'язана була перевірити факт наявності зайвої сплати позивачем грошових коштів до бюджету та надати у разі підтвердження факту до відповідного органу Державного казначейства України висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Згідно цього Порядку основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Згідно матеріалів справи, наявність факту надмірної сплати коштів встановлено постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 у справі № 2а-6008/12/1070 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі № 810/2560/14. Звернення позивача до відповідача із заявами про повернення коштів підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач виконав усі формальні вимоги, які передбачені Порядком № 618.

При цьому, судом першої інстанції вірно підмічено, що відповідь Київської митниці ДФС № 11286/2/10-70-25-47 від 23.12.2015, фактично не містить підстав відмови та носить суто формальний характер.

Київська митниця ДФС у відповіді визнала те, що рішення про коригування митної вартості товарів № 125000004/2012/011142/2 від 17.09.2012 скасовано в судовому порядку, відповідач не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає жодних недоліків в документах, які надані позивачем в якості додатків.

Нормами чинного законодавства, зокрема, Порядком №618 не ставиться факт повернення надмірно сплачених платежів в залежність від примусового виконання рішень, а тому посилання відповідача у своїй відповіді на неможливість повернення останніх у зв'язку із тим, що документи від органів Державної виконавчої служби України щодо примусового виконання рішень до митниці не надходили, є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, законодавством України чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/ надмірно сплачених до бюджету. Основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Водночас, п. 7 Розділ ІІІ Порядку № 618 передбачає обов'язок митного органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Отже, на митний орган покладено обов'язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Натомість відповідачем не підготовлено висновок про повернення, у зв'язку з чим допущено порушення вимоги статей 265, 266, 301 Митного кодексу України та Порядку № 618.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок про протиправність дій Київської митниці ДФС щодо відмови в поверненні позивачу надмірно сплачених коштів у загальному розмірі 241 534,40 грн.

При цьому, з метою належного захисту прав позивача та уникнення повторних звернень до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання Київську митницю ДФС прийняти висновок про повернення ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Ромсат» з Державного бюджету України надмірно сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн та ввізного мита у розмірі 75479,50 грн за заявою від 20.11.2015 вих. № 20/11/15 та подати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3985, 31 грн.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 - без змін.

Стягнути з Київської митниці державної фіскальної служби України на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 3985, 31 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 29.06.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

О.В. Епель

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Епель О.В.