Постанова № 58627924, 30.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 712/2564/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мельник І.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про оскарження рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року позивач - ОСОБА_2, звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати розпорядження від 06.11.2015 №78306 про припинення виплати пенсії за вислугу років;

зобов'язати поновити виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.09.2015.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задовольнити, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2016 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що посада концертмейстер, яку обіймає на даний час позивач, дає право на пенсію за вислугу років.

Колегія суддів не погоджується із такими висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач працювала з 15.08.1979 по 23.03.1982 у Ватутінській музичній школі на посаді викладача, в дошкільному закладі на посаді музичного вихователя з 01.04.1982 по 24.07.1984, з 01.04.1988 по 28.02.1994 та в Черкаській дитячій школі мистецтв, що була реорганізована з музичної школи № 4, на посаді викладача та концертмейстера з 01.03.1994 по 06.07.2015, що підтверджується копією трудової книжки. Загальний педагогічний стаж роботи позивача становить 32 роки.

Позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про призначення їй пенсії за вислугу років, однак, 29.07.2015 отримала відмову в призначенні такої пенсії.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано рішення про відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах згідно протоколу №43/2 від 15.07.2015 у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 протиправним. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах здійснити розрахунок та призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_2 починаючи з 07.07.2015.

На виконання вказаного судового рішення ОСОБА_2 з 07.07.2015 призначено пенсію за вислугу років.

З 01.09.2015 позивач почала працювати в Черкаській дитячій школі мистецтв на посаді концертмейстера.

Відповідачем згідно з розпорядженням № 78306 від 06.11.2015 позивачу припинено виплату пенсії за вислугу років на час роботи в Черкаській дитячій школі мистецтв на посаді концертмейстера.

З листа УПФУ в м. Черкасах Черкаської області від 05.02.2016 № 30/р-10 убачається, що ОСОБА_2 з 01.09.2015 працює в Черкаській дитячій школі мистецтв на посаді концертмейстера і, як вважає відповідач, судовим рішенням посаду концертмейстера в Черкаській дитячій школі мистецтв віднесено до посади, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, а тому позивачу пенсія з 01.09.2015 не виплачується.

Вважаючи, що відповідач протиправно припинив виплачувати позивачу пенсію за вислугу років, остання звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

За приписами статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно із статтею 29 Закону України від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ «Про освіту» (далі - Закон № 1060-ХІІ) позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Статтею 21 Закону України від 22 червня 2000 року №1841-ІІІ «Про позашкільну освіту» передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Суд першої інстанції дійшовши до висновку, що відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що посада концертмейстер дає право на пенсію за вислугу років, не врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посади викладача музичної школи та концертмейстера включені до переліку посад педагогічних працівників.

Також, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 4 листопада 1993 року, встановлено, що в музичних і художніх школах право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали, зокрема, на посаді викладача.

Враховуючи викладене, стаж роботи позивача, як працівника освіти становить понад 25 років, що дає право на призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, що також було встановлено постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015.

За таких обставин, враховуючи, що посаду концертмейстера віднесено до посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач правомірно припинив з 01.09.2015 виплату пенсії призначеної позивачу за вислугу років відповідно до статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Статтею 7 Закону №1788-ХІІ передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Абзацом 2 пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Тобто, призначення і виплата пенсії за вислугу років можливі виключно за умови залишення особою роботи, яка дає право на таку пенсію.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 почала з 01.09.2015 працювати в Черкаській дитячій школі мистецтв на посаді концертмейстера

Отже, припиняючи позивачу виплату пенсії за вислугу років, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Такі висновки, узгоджуються із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 03.06.2015 у справі №180/2081/14-а (2а/180/113/14).

Зважаючи на викладене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання розпорядження № 78306 від 06.11.2015, яким позивачу припинено виплату пенсії за вислугу років на час роботи в Черкаській дитячій школі мистецтв на посаді концертмейстера, протиправним.

Слід відмітити, що довідка Черкаської дитячої школи мистецтв від 01.04.2016 не спростовує права позивача, як особи яка займає посаду концертмейстера, на отримання пенсії за вислугу років. Вона підтверджує, що у штатному розписі вказаної школи існує окремо посада викладача та окремо концертмейстера, у кожної з вказаних посад є свої посадові обов'язки, розрахунок годин проводиться окремо по педагогічних годинах та по концертмейстерських і працівники які займають вказані посади атестуються окремо.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, натомість підстави для задоволення позовної заяви відсутні, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задовольнити, постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2016 року - скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про оскарження рішення та зобов'язання певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.