Ухвала суду № 58627768, 22.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/539/15 Суддя - доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомо мого майна про прийняття рішення про застосування наслідків нікчемних угод,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомо мого майна про застосування наслідків нікчемних угод.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Собі» (цитата з тексту «ймовірний відповідач в даній цивільній справі») незаконно утримує в всоєму володінні дві окремо стоячі будівлі (колишні майстерні) багатоквартивного будинку АДРЕСА_1, які помилково мають назви «В» і «Г», ймовірно на підставі нікчемних угод по відчуженню цього майна, вчинених невідомими особами у невстановлений для позивачів час. При цьому позивачі просять суд в частині визнання угод нікчемними застосовувати положення Цивільного кодексу РСР, а в частині вирішення питання про застосування наслідків нікчемних угод виходити з полжень Цивідного кодексу України. Однак, належним способом застосування наслідків недійсності нікчяемних угод щодо протиправного відчуження допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, зобов'язання вчинити певні дії. У зв'язку з чим, позивачі звертаються саме до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адмінстративного суду від 28 квітня 2015 року відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, так як спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

28 травня 2015 року, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження по даній справі.

Разом з тим, 25 серпня 2015 року, ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, якою залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження по даній справі, яка аналогічна по змісту заяві ОСОБА_2

27 серпня 2015 року справа №826/539/15 була витребувана Київським апеляційним адміністративним судом у Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року .

На адресу апеляційного адміністративного суду справа надійшла 20 січня 2016 року, у зв'язку з тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходилась заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження по даній справі та ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

Після надходження матеріалів справи до Київського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 було залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України, а саме не сплачено судовий збір.

В цей час, від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до Киїського апеляційного адміністративного суду надійшли апеляційні скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим, матеріали справи №826/539/15 були витребувані у судді-доповідача канцелярією суду апеляційної інстанції для автоматичного розподілу вищевказаних апеляційних скарг між суддями.

В подальшому, після усунення ОСОБА_1 недоліків заяви шляхом заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, остання була призначена до розгляду та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року зупинено провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року до набрання законної сили ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року про залишення без задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №826/539/15.

Після набрання ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року законної сили, матеріали даної справи 20 травня 2016 року були повернуто судді доповідачу та вирішення питання про поновлення провадження по справі та розгляду заяви ОСОБА_1 було призначено на 29 червня 2016 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заяву слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частиною першої ст.249 КАС України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Маються на увазі такі акти, якими завершується провадження у справі тобто постанови суду, ухвали про залишення заяви без розгляду, про закриття провадження у справі, тобто, нові рішення вищестоящих судів, які виносяться по суті справи, без передачі справи на новий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи судом апеляційної інстанції не виносилось нового рішення по суті справи, а винесено ухвалу про залишення ухвали суду без змін.

А тому ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року не може бути предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами, так як останньою не зроблено самостійних висновків та не винесено нового рішення по суті справи.

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність даних для розгляду справи (коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому законом порядку спростовують факти, які покладені в основу судового рішення.

Так, вплив обставин, встановлених в інших судових рішеннях (у тому числі в кримінальних вироках), і кваліфікація цих обставин як нововиявлених повинні оцінюватися з точки зору наявності в них юридичних фактів: якими б спростовувались факти, покладені в основу судового рішення, що переглядається; які входили до кола обставин, які підлягають встановленню, виходячи з підстав та предмету позову.

При цьому, також слід встановити, чи вплинуло б врахування цих обставин на зміст судового рішення. Істотність обставини означає, що якби суд її міг урахувати при розгляді справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.

Не є нововиявленими обставинами ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Водночас, під час розгляду справ за нововиявленими обставинами, важливо враховувати пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року N 15, відповідно з яким не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом.

Як зазначено вище, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року, якою відмовлено у відкритті, так як спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

При цьому, в своїй ухвалі, суд апеляційної інстанції погодився з доводами суду першої інстанції, що позивачі звернулись до суду з позовною заявою про застосування наслідків нікчемних угод. А вказані вимоги підлягають розгляду та вирішенню в порядку цивільного судочинства. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що «хоча позивачі і наводять у позовній заяві таку вимогу як зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію, проте не обґрунтовують яку саме необхідно здійснити реєстрацію, з яких підстав та який саме відповідач має здійснити таку реєстрацію. Тобто, зі змісту позовних вимог не убачається, що здійснення державної реєстрації слід проводити саме в рамках публічно-правового спору».

Разом з тим, заявниця ОСОБА_1 як і ОСОБА_2 вказує, що працівники канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва не правильно роздрукували електронну копію позовної заяви, у зв'язку з чим, частина тексту зникла.

Тобто, якби суд апеляційної інстанції ознайомився з письмовою позовною заявою, то він зрозумів би якого саме відповідача вони позивачі просять зобов'язати здійснити державну реєстрацію, та з яких підстав відповідач має здійснити таку реєстрацію.

Однак, як зазначено вище, ОСОБА_1 в своїй заяві посилається на ті ж самі обставини, що і ОСОБА_2 та досліджувались судом під час перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження по справі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що невірне роздрукування документу (в форматі, зокрема в форматі НТМL, а не в форматі Microsoft World) не є нововиявленою обставиною, так як не змінює суті позовної заяви.

Разом з тим, вказані ОСОБА_1 обставини в заяві про перегляд судового рішення за нововияволеними обставинами можуть бути доводами касаційної скарги при оскарженні даної ухвали та не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.245 КАС України.

Таким чином, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 8-11, 196, 252, 253, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомо мого майна про прийняття рішення про застосування наслідків нікчемних угод залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 29 червня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.