Рішення № 58626494, 09.06.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р.Справа № 925/574/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Довганя К.І., секретаря судового засідання Петрик І.О. за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства Дорстрой до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 24188,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення боргу в сумі 24188,42 грн. за договором поставки №49 від 16.12.2014р., з яких: 13965,60 грн. основного боргу, 2541,74 грн. штрафних санкцій та 7681,08 грн. інфляційних втрат. В ході розгляду справи позивач подав суду заяву про зменшення позову та просив стягнути основний борг в розмірі 13965,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що за умовами укладеного сторонами договору поставки №49 від 16.12.2014р. він поставляв відповідачу товар, за який останній повного та своєчасного розрахунку не здійснив.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог в частині штрафних санкцій та інфляційних, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові, з урахуванням заяви про їх зменшення.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд вважає що заява позивача про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не суперечить інтересам сторін, відповідає вимогам та подана в порядку ст.22 ГПК України, а тому підлягає прийняттю до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

16.12.2014 між приватним підприємством Дорстрой (далі - Позивач) та дочірнім підприємством Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - Відповідач), в особі філії Золотоніської ДЕД був укладений договір поставки № 49 (далі - Договір № 49).

Згідно п. 1.1. Договору № 49 Постачальник (Позивач) забов'язується поставляти та передавати у власність Покупця (Відповідач), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити гарячий асфальтобетон.

Кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару зазначається у Специфікаціях, що складаються Постачальником та підтверджуються шляхом підписання покупцем на умовах даного договору (п. 1.2. Договору № 49).

На виконання вказаного договору ПП Дорстрой було поставлено Відповідачу 10,120 тон суміші асфальтобетонної гарячої дрібнозернистої (тип Б марка 1) на загальну суму 13 965 грн., що підтверджується видатковою накладною від 17.12.2014 № РН-0000093.

Відповідно до вимог п. 4.1. Договору № 49 розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника (ПП Дорстрой) вказаний у даному договорі, шляхом передоплати відповідно до п. 5.4. Договору, на підставі отриманого постачальником рахунку-фактури (рахунку) та виконання постачальником п. 5.6. Договору. При затримці виконання п. 5.6. Договору відлік строку оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів.

Однак, незважаючи на виконання позивачем своїх зобовязань за вказаним договором шляхом поставки товару, відповідач вартість придбаної продукції не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованність ДП Черкаський облавтодор ДАК Автомобільні дороги України перед ПП Дорстрой на загальну суму 13 965, 60 грн.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №49 від 16.12.2014р. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобовязання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар на загальну суму 13965,60 грн.

Таким чином, у відповідача виникло зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару на умовах договору.

Однак відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 13965,60 грн. грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (бул. Шевченка, буд. 389, м. Черкаси, 18006, код ЄДРПОУ 31141625) на користь приватного підприємства "Дорстрой" (вул. Н. Терещенка, 1-А, м. Христинівка, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33819662) 13965,60 грн. боргу та 1378,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 29.06.2016.

СУДДЯ К.І. Довгань