| 27 серпня 2009 р. | Справа № 2-а-31829/08/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного
адміністративного суду у складі Головуючого
судді: Філатова Ю.М. Суддів:
Водолажської Н.С. , Гуцала М.І. за
участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В. розглянувши
у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного
адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою
Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Харківський
окружний адміністративний суд від 24.03.2009р. по справі № 2-а-31829/08/2070 за
позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 до
Вовчанської міжрайонної державної податкової
інспекції про визнання податкового
повідомлення-рішення недійсним, ВСТАНОВИЛА: Позивач,
суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся з адміністративним
позовом, в якому просить визнати
неправомірними податкові повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної
державної податкової інспекції у Харківській області №0001701701/0 від
03.10.08р. на суму податкового зобов'язання 61676,02 грн., №0001681701/0 від
03.10.08р. на суму податкового зобов'язання 3330631,54 грн., №0002471701/0 від
09.12.2008р. на суму податкового зобов'язання 665310,18 та №0001691701 від
03.10.2008р. про застосування штрафних санкцій на суму 67385845,20 грн. Постановою
Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2009р. по справі №
2-а-31829/08/2070 вимоги позивача були задоволені у повному обсязі. Визнані
нечинними податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної Державної
податкової інспекції Харківської області № 0001701701/0 від 03.10.2008 року; №
0001681701/0 від 03.10.2008 року; № 0002471701/0 від 09.12.2008 року; рішення
про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001691701 від 03.10.2008
року. Не
погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від
24.03.2009р. по справі № 2-а-31829/08/2070 відповідач, Вовчанська МДПІ у Харківської області, подав апеляційну скаргу,
просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову
відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права. Позивач
вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від
24.03.2009р. по справі № 2-а-31829/08/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави
для її скасування відсутні. Розглянувши
матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, позивача та представника
відповідача колегія суддів встановила, що з 28.08.2008 року по 17.09.2008 року,
на підставі направлення від 11.09.2008 року № 229, фахівцем МДПІ у Вовчанському
районі Харківської області була проведена виїзна планова перевірка СПД ОСОБА_1.
з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005року
по 30.06.2008року, про результати якої складено акт від 22.09.2008року №879/17-НОМЕР_1 . За
наслідками вказаної перевірки встановлені порушення СПД ОСОБА_1. при здійсненні
своєї господарської діяльності ст. .1 Указу Президента України «Про спрощену
систему оподаткування, обліку і звітності суб'єкта малого підприємництва» від
03.07.1998р. № 727/98, пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8, п.19.1
ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від
22.05.2003р. №889-IV, ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992р. №13-92, пп.
2.3.1 п.2.3. ст. 2; п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7; п. 9.4 ст. 9 Закону України
"Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п.1,
п.2 ст. 3, п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР. На
підставі висновків перевірки щодо порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів
України „Про прибутковий податок з громадян" та ст. 19 Закону України „Про
податок з доходів фізичних осіб" МДПІ в Вовчанському районі Харківської
області було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001701701/0 від
03.10.08 року, яким СПДОСОБА_1.
визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на
суму 61676,02 грн. (за основним
платежем); щодо порушень, пп. 2.3.1 п.2.3. ст. 2; п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7; п.
9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" прийнято податкове повідомлення - рішення
№0001681701/0 від 03.10.08року на суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість 3330631,54 грн. (основний
платіж - 2246194,84 грн., штрафні санкції - 1084436,70 грн.), №0002471701/0 від
09.12.2008року на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість
665310,18грн. (основний платіж - 449238,85 грн., штрафні санкції - 216071,33
грн.); та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001691701
від 03.10.2008р. на суму штрафних санкцій 67385845,20 грн. за порушення
позивачем вимог законодавства про застосування реєстраторів розрахункових
операцій. Колегія
суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи
з наступного. Фізична
особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований
Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області 25.05.2005
р.. Позивач з 13.09.2005 р. здійснює діяльність за спрощеною системою
оподаткування, обліку та звітності. Вид діяльності згідно зі свідоцтвом про
сплату єдиного податку: оптова, роздрібна торгівля, посередницька діяльність в
торгівлі. Відповідно
до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727/98
спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується зокрема для
фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року
перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. При
цьому, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається
сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий
рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг). У
разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного
податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності,
починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (п. 5 Указу Президента). Як
встановлено судом протягом періоду, що перевірявся, позивач надавав посередницькі послуги з
реалізації товару за договором комісії №2К від 01.01.2006 р., який був
укладений з ТОВ «ДІСС» (код 33676782). Будь-яких інших договорів комісії
позивачем не укладалось. За
вищевказаним договором комісії ФОП ОСОБА_1. виступав Комісіонером та
зобов'язувався за дорученням Комітента за комісійну плату отримувати протягом
терміну дії Договору від Комітента продукцію з метою її подальшої реалізації, а
також укладати за рахунок Комітента, але від свого імені, договори щодо продажу
продукції. Відповідно п. 1.3. договору комісії №2К від 01.01.2006 р. продукція
є власністю Комітента. На
виконання умов вказаного договору комісії позивач здійснював реалізацію товару, який належав Комітентові, від
свого імені та за рахунок Комітента і отримував за це комісійну винагороду. Цей
факт підтверджується зазначеним договором комісії №2К від 01.01.2006 р.,
додатковими угодами до зазначеного договору комісії б/н від 01.04.2006 р., від
01.09.2006 р., від 18.01.2007 р., від 01.05.2007 р., від 26.12.2007 р., від
01.01.2008 р. та звітами Комісіонера, що й не заперечується відповідачем. За
виконання послуг по реалізації товару і виконанню інших зобов'язань за
договором комісії Комітент виплачував Комісіонеру комісійну винагороду
відповідно п. 5.1. договору комісії з урахуванням змін, внесених додатковими
угодами, у наступних розмірах: за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2006 р. - 5%
від обсягу реалізованої продукції, за період з 01.04.2006 р. по 30.08.2006 р. -
7% від обсягу реалізованої продукції, за період з 01.09.2006 р. по 17.01.2007
р. - 5% від обсягу реалізованої продукції, за період з 18.01.2007 р. по
30.04.2007 р. - 3% від обсягу реалізованої продукції, за період з 01.05.2007 р.
по 31.12.2007 р. - 7% від обсягу реалізованої продукції, з 01.01.2008 р. розмір
винагороди дорівнює 1% від обсягу реалізованої продукції, тобто виручка від
надання (продажу) посередницьких послуг позивачем складала у різний період часу
відсоток від обсягу реалізованої продукції Комітента. Розмір винагороди
щомісячно узгоджувався Комітентом та Комісіонером за договором комісії у звітах Комісіонера. Позивачем
комісійна винагорода утримувалась самостійно з грошових коштів, які надходили
до нього за договором поставки із третьою особою згідно п. 5.1. договору
комісії №2К від 01.01.2006 р. Згідно
зі звітами фізичної особи - підприємця платника єдиного податкуОСОБА_1. обсяг
виручки позивача за 2006 р. склав 259869,00 грн., за 2007 р. - 395262,00 грн.,
за 2008 р. - 34995,00 грн., тобто обсяг виручки позивача від надання
(реалізації) посередницьких послуг не перевищував граничного обсягу виручки -
500 000,00 грн., передбаченого ст.1 Указу Президента Україна «Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Згідно
зі ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона
(комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату
вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії може бути укладений як на придбання, так і на продаж товару.
При цьому, комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для
виконання обов'язку перед третьою особою (ст. 1016 ЦКУ). В разі укладення
договору комісії на придбання товару, комітент повинен забезпечити комісіонера
- грошовими коштами для такого придбання, які перераховуються комісіонером
продавцям товару. В якості винагороди за здійснення посередницьких послуг за
договорами комісії комісіонер отримує від комітента комісійну плату, якою може
вільно розпоряджатись, так як вона є його власністю. Таким
чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що до складу виручки від реалізації
посередницьких послуг суб'єкта господарювання за договорами комісії відносяться
лише суми фактично отримані ним на розрахунковий рахунок або в касу та які є
його власністю, тобто комісійна винагорода. Всі
інші кошти, що надходять на власний рахунок комісіонера на виконання доручення
комітенту не є власністю такого суб'єкта малого підприємництва, оскільки
підлягають обов'язковій передачі третій особі і при визначенні суми виручки від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку
вони не включаються до бази оподаткування, оскільки є транзитними. Указ
Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва» передбачає граничний розмір виручки за товари,
роботи, послуги здійснені самим суб'єктом господарювання, тому при встановлені
розміру виручки необхідно враховувати лише кошти, які надійшли за товари,
роботи, послуги, які надані самим платником єдиного податку. Згідно
з ч. 3 ст. 21 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” комітети з
питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення
щодо застосування положень законів України. Відповідно
до листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської
діяльності від 11.04.01р. № 06-10/206 у нормах Указу Президента України «Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва» мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу)
продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб'єкту підприємницької
діяльності - фізичній особі за правом власності. Обсяг виручки суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи, який є платником єдиного податку
згідно з Указом та здійснює діяльність згідно з договорами комісії і виступає у
цьому договорі Комісіонером, складається з сум комісійної винагороди,
отримуваної таким комісіонером згідно з умовами договору комісії. У
даному випадку майно, яке знаходиться у Комісіонера на підставі договору
комісії є власністю комітента. Факт перерахування грошових коштів, які є
власністю комітента, підприємцем підтверджується виписками банку та не
спростовується відповідачем, оскільки Актом перевірки встановлено, що отримані
кошти перераховані комітенту. Посилання
відповідача на той факт, що позивачем на розрахунковий рахунок вносились
готівкові кошти з призначенням платежу «виручка від реалізації за комісійний
товар», або «плата за комісійний товар», або «виторг за комісійний товар», а,
тому, ці кошти є його виручкою, є необґрунтованими з причини того, що у
перевірений період позивач здійснював реалізацію комісійного товару лише за
одним договором комісії №2К від 01.01.2006 р. Крім того, готівкові кошти на
розрахунковий рахунок вносились від імені приватного підприємцяОСОБА_1. та
перераховувались ТОВ «ДІСС». Відповідно
до листів Державного комітету України з питань регуляторної політики та
підприємництва № 2-211/4273 вiд 01.11.2000р., № 5925 від 16.10.03р., № 2274 від
24.03.06р., № 2151 від 05.04.04р. № 9375 від 26.10.05р., № 2588 від 04.04.06р.
кошти, що надійшли транзитом на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи, платника єдиного податку, не є власністю даного
суб'єкта, оскільки підлягають обов'язковому перерахуванню відповідній третій
особі, а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг). Тобто такі кошти не можуть бути предметом оподаткування єдиним
податком. У склад виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у
даному випадку може бути врахована тільки сума комісійної винагороди. Такої
ж позиції дотримується у деяких своїх листах і Державна податкова адміністрація
України. Так,
відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 07.11.00р. №
14724/7/15-1317, оскільки кошти, які надходять на розрахунковий рахунок таких
платників єдиного податку (які здійснюють свою діяльність на підставі договорів
комісії) є транзитними і вони не мають права власності на такі кошти, то при
визначені суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для
нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування. У
листі ДПАУ за № 1/2/15-1314 від 03.01.01р. у випадку, якщо суб'єкт
підприємницької діяльності, який знаходиться на єдиному податку здійснює свою
діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів і
з врахуванням того, що кошти, які надходять на розрахунковий рахунок
підприємства, є транзитними і воно не має права власності на такі кошти, то при
визначені суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для
нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування. Згідно
з п. 1. 31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
передбачено, що не вважається продажем операції з надання товарів в межах
договорів комісії, зберігання (відповідального зберігання), доручення, інших
цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на
такі товари. Зазначений порядок визначення обсягу виручки від реалізації
(продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) однаковий для будь-якого
комісіонера - платника єдиного податку, оскільки у відповідності з принципами
рівності і недопущення будь - яких проявів податкової дискримінації, вказаними
в ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування», до суб'єктів господарювання
(юридичним і фізичним особам, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків
по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) повинен бути забезпечений
однаковий підхід. Відповідно
до п.п. 4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від
21.12.00р. №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого
нормативно - правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних
законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне
(множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих
органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника
податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника
податків. Указ
Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва», та інші нормативно-правові акти ДПА України, які стосуються спрощеної
системи оподаткування прямо не зазначають яким чином визначається виручка від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для цілей оподаткування. Згідно
з довідкою ТОВ «ДІСС» від 10.03.2009 р. за вих. №10/03-09, цим товариством нараховано в 2006 році зобов'язань з податку
на додану вартість в розмірі 706097,45 грн. та валових доходів в розмірі
3530487,23 грн., в 2007 році нараховано
зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1202759,99 грн. валових
доходів в розмірі 6226012,72 грн., в 1 півріччі 2008 році нараховано
зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 774463,07 грн. та валових
доходів в розмірі 3872316,34 грн. Всі нараховані зобов'язання ТОВ «ДІСС»
сплачено до державного бюджету. Тобто, відповідачем неправомірно здійснено дії
щодо подвійного оподаткування одного й того ж доходу, а саме доходу від
реалізації (за вирахуванням комісійної винагороди) комісійного товару за
договором комісії №2К від 01.01.2006 р. Згідно
зі звітами фізичної особи - підприємця платника єдиного податкуОСОБА_1. обсяг
його виручки за 2007 р. склав 395262,00 грн. Відповідно
до п. 4.7 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (з
урахуванням змін і доповнень) у випадках, коли платник податку здійснює
діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії
(консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових
договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера)
здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі -
комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є
продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.
Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за
правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми
податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь
комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених
товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата
отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. У
разі якщо комітент не зареєстрований як платник податку на додану вартість, то
він не має права оформлювати та видавати податкову накладну відповідно до п.
7.2 ст. 7 Закону, а тому у комісіонера в цьому випадку відсутнє право на
податковий кредит. Законом
України від 03.06.2005 р. N 2642-IV "Про внесення змін до деяких Законів
України" внесено зміни до Закону України "Про податок на додану вартість",
зокрема з підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону вилучено слова
"незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа
згідно із законодавством". Таким
чином, суб'єкти спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності (юридичні особи,
що сплачують єдиний податок за ставкою 10 %, та фізичні особи) з дати набуття
чинності вказаним Законом незалежно від загальної суми від здійснення ними
операцій з поставки товарів та послуг отримали право не реєструватися в якості
платників ПДВ на підставі підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону. Відповідачем
не виконані приписи п. 2 ст. 72 КАС України і не доведена правомірність
висновків про необхідність включення сум по вищевказаним операціям до валового
доходу підприємця за період з 2006 р. по 2008 р. Суд першої інстанції правомірно
дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної
державної податкової інспекції у Харківській області №0001701701/0 від
03.10.08р. на суму податкового зобов'язання 61676,02 грн., №0001681701/0 від
03.10.08р. на суму податкового зобов'язання 3330631,54 грн., №0002471701/0 від
09.12.2008р. на суму податкового зобов'язання 665310,18 та рішення Вовчанської
міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про застосування
штрафних (фінансових) санкцій №0001691701 від 03.10.2008р. на суму штрафних
санкцій 67385845,20 грн. є такими, що не відповідають вимогам чинного
законодавства України. На підставі викладеного колегія
суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та
ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального
права. Керуючись
ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного
судочинства, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну
скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без
задоволення. Постанову
Харківський окружний адміністративний суд від 24.03.2009р. по справі № 2-а-31829/08/2070 залишити без змін. Ухвала
набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у
касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду
України. | Головуючий суддя | (підпис) | Філатов Ю.М. | Судді | (підпис) (підпис) | Водолажська Н.С. Гуцал М.І. | ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: | Філатов Ю.М. Повний текст ухвали
виготовлений 01.09.2009 р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 5862614 ?
Документ № 5862614 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 5862614 ?
Дата ухвалення - 27.08.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 5862614 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 5862614 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 5862614, Харківський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 5862614, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.08.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Судове рішення № 5862614 відноситься до справи № 2-а-31829/08/2070
Це рішення відноситься до справи № 2-а-31829/08/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| | | |
