Рішення № 58625634, 23.06.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" червня 2016 р. Справа № 906/386/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

прокурор - Слівінський О.О. - посв. №031537 від 23.01.2015;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади Середівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області

до Фермерського господарства "ім. Мічуріна"

про визнання недійсним на майбутнє попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 та зобов'язання повернення земельних ділянок загальною площею 0,42 га

Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади Середівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області звернувся з позовом до суду про визнання недійсним на майбутнє попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016, який укладений між Середівською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області та Фермерським господарством "ім. Мічуріна", посвідчений в сільській раді за №65 та зобов'язати Фермерське господарство "ім. Мічуріна" повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оспорюваний договір є фактично договором оренди та на відсутність в договорі визначених чинним законодавством істотних умов договору оренди землі, зокрема, зазначення кадастрового номеру спірної земельної ділянки, строк дії даного договору, а також на те, що укладення попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 всупереч нормам земельного законодавства здійснювалось без розроблення документації із землеустрою та з визначенням орендної плати на підставі нормативно-грошової оцінки, яка не стосується індивідуально визначених земельних ділянок.

14.06.2016 від відповідача надійшла заява №39 від 13.06.2016 про долучення до матеріалів справи угоди про розірвання попереднього договору оренди №1 від 16.02.2016 та акту прийомки-передачі земельної ділянки від 10.06.2016.

Прокурор у судовому засіданні підтримав надані до суду письмові пояснення №4692 вих.16 від 22.06.2016, згідно яких Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури просить позовну вимогу про визнання попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 недійсним на майбутнє задовольнити, а також не заперечує проти припинення провадження у справі в частині вимог щодо зобов'язання відповідача повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі. Крім того, зазначив, що надіслана до суду відповідачем угода від 10.06.2016 про розірвання попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 не зареєстрована Середівською сільською радою, що, в свою чергу, суперечить вимогам ст.654 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 69).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 70).

Таким чином, позивач і відповідач у справі були належним чином повідомлені судом за адресами, вказаними у позовній заяві, про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення їх представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2016 5 сесією 7 скликання Середівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (позивач) прийнято рішення №33 "Про передачу земель в оренду під господарськими будівлями і дворами ФГ "Ім. Мічуріна" та затвердження тимчасового договору оренди (а.с. 24), яким вирішено передати в оренду терміном на 1 рік Фермерському господарству "ім. Мічуріна" (відповідач) земельні ділянки під господарськими будівлями та дворами для виробничих потреб с. Середи загальною площею 0,42га (в т.ч. по вул. Кулішівська ферма - 0,2025га і по вул. Садова тракторний парк - 0,2175га), а також затвердити договірні умови договору оренди зазначених земельних ділянок. Встановлено орендну плату за використання відповідачем вказаних земельних ділянок в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок: в рік - 15247,26грн, в місяць - 1270,60грн.

16.02.2016 між Середівською сільською радою (орендодавець) та Фермерським господарством "ім. Мічуріна" (орендар) укладено попередній договір оренди землі №1 від 16.02.2016 (далі - Договір) (а.с. 25-26), за умовами п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку 0,42га.

Відповідно до п.5 Договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 508242,00грн.

У розділі Договору "Строк дії договору" п.8 зазначено, що попередній договір укладається згідно ст.635 Цивільного кодексу України та діє до оформлення технічної документації на земельну ділянку та укладання і реєстрації основного договору оренди.

У п.9. Договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 15247,26грн у рік згідно з нормативно-грошовою оцінкою, затвердженою рішенням №304 36 сесії 6 скликання 2014 року, у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земель села Середи, з врахуванням коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки земель.

Пунктом 19 Договору визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється в тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Вказаний Договір зареєстрований в Середівській сільській ради за №65 (а.с 26 на звороті).

Так, у матеріалах справи знаходиться акт визначення меж земельної ділянки від 16.02.2016, з якого вбачається, що відповідач прийняв у користування на умовах оренди на один рік земельні ділянки площею 0,42га, які знаходяться під господарськими будівлями та дворами (а.с. 27).

Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади Середівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області звернувся з позовом до суду про визнання недійсним на майбутнє попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016, який укладений між Середівською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області та Фермерським господарством "ім. Мічуріна", посвідчений в сільській раді за №65 та зобов'язати Фермерське господарство "ім. Мічуріна" повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення прокурора, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Статтею 140 Конституції України та статтею 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам, органам та посадовим особам місцевого самоврядування гарантовано право самостійно реалізовувати надані їм повноваження.

Пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Такі питання мають вирішуватись виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Розширений перелік повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин наведено у ст.12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), згідно з яким виключно до компетенції сільської ради належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК України).

За змістом ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Крім того, за змістом ст.20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Проте, як свідчать наявні в матеріалах справи відповідь Відділу Держземагенства в Ємільчинському районі Житомирської області №10-611-0.5-2597/2-15 від 08.10.2015 (а.с. 22) та відповідь Відділу Держгеокадастру в Ємільчинському районі Житомирської області №10-611-99.5-628/2-16 від 06.04.2016 (а.с. 29), відомості про спірні земельні ділянки, які розташовані на території с. Середи Ємільчинського району Житомирської області, відповідно до даних Державного земельного кадастру відсутні.

Тобто, відповідачем документація із землеустрою щодо земельних ділянок, які є предметом оспорюваного договору, не розроблялась, як наслідок - кадастрові номери вказаним земельним ділянкам не присвоювались, і такі докази в матеріалах справи відсутні.

Крім того, статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі, зокрема: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди.

При цьому, в оспорюваному договорі сторонами не вказано кадастровий номер земельних ділянок, які передавались в оренду, про що суд зазначав вище, а також не конкретизовано строк дії договору оренди згідно правил ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Таким чином, оспорюваний договір укладено з порушенням вимог ст.123 ЗК України, ст.ст.1, 20 Закону України "Про землеустрій", ст.15 Закону України "Про оренду землі", так як документація із землеустрою на спірні земельні ділянки відповідачем не розроблялась, кадастрові номери не присвоювались, що, в свою чергу, не дає можливості визначити цільове призначення спірних земельних ділянок та їх вид використання, встановити дійсну нормативно-грошову оцінку зазначених земельних ділянок з врахуванням коефіцієнту функціонального використання (яка повинна бути основою для розрахунку орендної плати), а також у даному договорі відсутня вказівка на конкретний строк дії самого договору.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, і н ш и м а к т а м ц и в і л ь н о г о з а к о н о д а в с т в а, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) також визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушення хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як суд зазначав вище, спірний договір суперечить ряду правових норм цивільного та земельного законодавства, а також інтересам суспільства і держави. Тому, попередній договір оренди землі №1 від 16.02.2016 підлягає визнанню недійсним.

При цьому, за змістом ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі – відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Проте, ч.6 ст.21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Пунктом 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Таким чином, зобов'язання за попереднім договором оренди землі №1 від 16.02.2016 визнається недійсним на майбутнє.

Судом критично оцінюється подана позивачем в матеріали справи угода від 10.06.2016 про розірвання попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 (а.с. 66), з огляду на наступне.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Проте, як вбачається з оспорюваного договору, він був зареєстрований Середівською сільською радою та посвідчено останньою за №65. Водночас, доказів того, що угода від 10.06.2016 про розірвання попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 таким же чином зареєстрована позивачем не надано, і такі в матеріалах справи.

Таким чином, сторонами оспорюваного договору не дотримано вимог ст.654 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Фермерського господарства "ім. Мічуріна" повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як судом вказувалось вище, на виконання оспорюваного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування на умовах оренди на один рік земельні ділянки площею 0,42га, які знаходяться під господарськими будівлями та дворами, про що свідчить акт визначення меж земельної ділянки від 16.02.2016 (а.с. 27).

Разом з тим, позивачем подано в матеріали справи оригінал акту прийому-передачі земельної ділянки від 10.06.2016 (а.с. 67), яким відповідач передав, а позивач прийняв спірні земельні ділянки, що, в свою чергу свідчить про виконання відповідачем вимоги про зобов'язання його повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі.

Варто зазначити, що відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п.п.4.4) роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Так, судом встановлено, що відповідачем 10.06.2016, тобто під час розгляду справи в суді, повернуто позивачу спірні земельні ділянки, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 10.06.2016 (а.с. 67).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині позовних вимог про зобов'язання Фермерського господарства "ім. Мічуріна" повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що свідчить відзив на позовну заяву (а.с. 44).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 недійсним на майбутнє обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. У частині вимог щодо зобов'язання Фермерського господарства "ім. Мічуріна" повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Сплата судового збору в розмірі 1378,00грн (за вимогу про визнання попереднього договору оренди землі №1 від 16.02.2016 недійсним на майбутнє) відповідно до ст.49 ГПК України покладається на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутися до суду з позовною заявою.

Крім того, у відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як зазначалося вище, судом припинено провадження у справі в частині вимог щодо зобов'язання Фермерського господарства "ім. Мічуріна" повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі.

З урахуванням наведеного, господарський суд повертає Прокуратурі Житомирської області судовий збір з Державного бюджету України в сумі 1378,00грн (сплаченого за вимогу про зобов'язання відповідача повернути спірні земельні ділянки позивачу) ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним на майбутнє попередній договір оренди землі №1 від 16.02.2016, укладений між Середівською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області та Фермерським господарством "ім. Мічуріна".

3. Стягнути з Фермерського господарства "ім. Мічуріна" (11231, Житомирська обл., Ємільчинський район, с. Середи; ідентифікаційний код 36575499) на користь Прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 11, ідентифікаційний код 02909950) 1378,00грн судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині зобов'язання Фермерського господарства "ім. Мічуріна" повернути Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,42 га шляхом підписання акту прийому-передачі за відсутністю предмету спору.

5. Повернути ухвалою суду Прокуратурі Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 11, ідентифікаційний код 02909950; на розрахунковий рахунок №35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) з Державного бюджету України 1378,00грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №227 від 22.03.2016 у зв'язку з частковим припиненням провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.06.16

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - Середівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області (11231, вул.Ємільчинська, 3б, с.Середи, Ємільчинський р-н, Житомирська обл.) (рек.з пов.)

3 - відповідачу (рек.з пов.)