Рішення № 58625305, 23.06.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2016 р. Справа № 902/1634/15

за позовом Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул.Київська, 140)

до Дочірнього підприємства ""Біріт-Надія" (22623, Вінницька область, Оратівський район, с. Животівка, вул. Жовтнева, 2)

про стягнення 2464394,27 грн.

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя: Баранов М.М.,

Судді: Говор Н.Д., Кожухар М.С.,

при секретарі судового засідання Сидоренко О.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 307 від 30.06.2014 року;

відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 02.01.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Господарський судом Вінницької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Баранов М.М., судді Говор Н.Д. та Кожухар М.С., здійснюється розгляд справи за позовом Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" до Дочірнього підприємства "Біріт-Надія" про стягнення 2464394,27 грн. Позивач у позові заявив про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 78847,44 Євро, що на день подачі позову склало еквівалент 2051610,39 грн. та про стягнення суму платежу за відстрочку оплати заборгованості в розмірі 15864,10 Євро, що на день подачі позову склало еквівалент 412783,88 грн., посилаючись за невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за договором купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року.

Разом з тим, 04.04.2016 року позивачем до суду було подано "доповнення та уточнення до позовної заяви", в якому позивач в межах ціни позову 2464394,27 грн. просить стягнути з відповідача суму основного боргу 1224762,67 грн. та суму платежів по відсоткам за відстрочку оплати вартості заборгованості в розмірі 1239631,60 грн.

Позивач при цьому також зазначив, що відповідно до умов п. п. 1.1., 2 додаткової угоди № 3 до договору купівлі-продажу техніки №2224Т-2012 від 18.04.12 року, сума, яка надійшла від відповідача 31.07.2014 року в розмірі 1200000,00 грн., що на день перерахування складало 73202,42 Євро (станом на 30.07.2014 року курс гривні по відношенню до Євро становив 16,3929 грн. за 1 Євро) має бути зарахована в рахунок погашення основної заборгованості за трактор "Ксеріон 3800 TRAC".

Позивач вказує, що відповідач - ДП "Біріт Надія" сплатило за отриманий товар: 51136,36 Євро + 24714,83 Євро + 73202,42 Євро = 149053,61 Євро.

Відповідно, заборгованість ДП "Біріт Надія" за отриманий товар, станом на 01.04.2016 року, складає 40846,39 Євро (189900,00 Євро - 149053,61 Євро), що еквівалентно 1224762,67 грн. Станом на 31.03.2016 року курс гривні по відношенню до Євро становив 29,9846 грн. за 1 Євро.

Тому позивач зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з 2051610,39 грн. до 1224762,67 грн.

Позивач в доповненнях та уточненнях зазначив також, що так як сума коштів в розмірі 1200000,00 грн., що надійшла від відповідача 31.07.2014 року, була зарахована в погашення основної заборгованості, то заборгованість за несплату відсотків за відстрочку оплати в розмірі 36313,14 Євро залишилась несплаченою.

В зв'язку з цим, позивач вказує на те, що станом на 01.04.2016 року відстрочка платежу становить 609 днів за період з 01.08.2014 року по 01.04.2016 року, а тому ДП "Біріт-Надія" повинно сплатити платіж по відсоткам за відстрочку оплати заборгованості, який складає 9950,18 Євро, виходячи з такого розрахунку: 609 днів * 0,04 % за кожен день відстрочки від заборгованості на день оплати черговою платежу в розмірі 40846,39 Євро = 24,36% * 40846,39 Євро/100 % .

Згідно наданого позивачем уточнення, станом на 01.04.2016 року загальна сума заборгованості за платежам по відсоткам за відстрочку оплати вартості заборгованості з основного боргу склала: 36313,14 Євро+9950,18 Євро = 46263,32 Євро, що еквівалентно 1387187,14 грн. (станом на 31.03.2016 року курс гривні по відношенню до Євро становив 29,9846 грн. за 1 Євро).

Таким чином, позивач збільшив свої позовні вимоги з стягнення заборгованості за платежам по відсоткам за відстрочку оплати з 412783,88 грн. до 1239631,60 грн.

Отже, з врахуванням поданої 04.04.2016 року позивачем заяви, позовні вимоги загалом складають суму 2464394,27 грн., з яких: 1224762,67 грн. - сума основної заборгованості та 1239631,60 грн. - сума заборгованості за платежам по відсоткам за відстрочку оплати.

Подання такої заяви є правом позивача, а тому вказана заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судових засіданнях, та в наданих суду письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи, проти позову заперечував, посилаючись на таке.

Вартість майна, зазначену як в акті прийому-передачі, так і видатковій накладній в розмірі 1999793,50 грн., відповідач повністю сплатив.

30.07.2014 року відповідачем отримано рахунок № 7КГ-001264, згідно якого покупцю необхідно було сплатити черговий платіж за трактор "Ксеріон 3800", згідно пункту 3.4 договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року. Відповідно до наданого рахунку відповідачем здійснено оплату в розмірі 1200000,00 грн. Після проведення оплати 31.07.2014 року складено акт звіряння взаємних розрахунків за період 18.04.2012 року - 31.07.2014 року між Дочірнім підприємством "Біріт-Надія" та Приватною науково-дослідною та комерційно-консультативною формою "Конкорд-Гей". Станом на 31.07.2014 року здійснено повну оплату за товар та навіть переплату в сумі 207,50 грн.

Відповідач стверджує, що позивач безпідставно зараховує суму сплати в розмірі 1200000,00 грн. не в рахунок основного зобов'язання, а в рахунок сплати зміни курсової різниці.

Також відповідач посилається на те, що згідно умов договору проценти за відстрочку оплати можуть бути нараховані лише до 05.09.2012 року, а далі наступає прострочення виконання, що за умовами договору тягне за собою нарахування пені відповідно до п. 5.1 договору від 18.04.2012 року. Пунктом 5.1 договору передбачено, що за порушення продавцем термінів відпуску техніки, а покупцем строків її оплати, винна сторона сплачується пеня в розмірі 0,2% від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення виконання такого зобов'язання.

Пунктом 2.9 договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року передбачено, що у разі порушення покупцем більш ніж на 15 днів термінів оплати за п. 3.4 (платежу 2) даного договору, техніка підлягає поверненню продавцю за вимогою останнього, з відшкодуванням витрат на повернення техніки.

Незважаючи на умови договору та можливість отримати майно яке на дату останньої оплати належало позивачеві, позивач зараховує сплату 1200000,00 грн. за відстрочення оплати за 833 дні.

Відповідач стверджує про безпідставність застосування позивачем курсової різниці в розрахунках позовних вимог і вказує, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЕА № 097019, трактор колісний за реєстраційним номером 23566АВ належить відповідачу - ДП "Біріт-Надія".

Натомість, відповідно до п. 2.7. договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року, право власності на техніку переходить до покупця після повного розрахунку. На переконання відповідача, реєстрація за ним права власності на трактор свідчить про повний розрахунок із позивачем.

Окрім того, представник відповідача стверджує, що додаткову угоду № 3 від 24.06. 2014 року до договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року директор ДП "Біріт-Надія" ОСОБА_3 не підписував.

З цих підстав відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

06.06.2016 року представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 902/1634/15 в порядку ст. 79 ГПК України до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2016 року у справі № 911/713/16 за позовом Дочірнього підприємства "Біріт-Надія" до Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" про визнання недійсним договору № 224Т-2012 купівлі-продажу техніки від 18.04.2016 року з додатковими угодами № 1 від 29.08.2012 року, № 2 від 13.02.22014 року та № 3 від 24.06.2014 року. Клопотання мотивовано тим, що рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2016 року відмовлено в задоволенні позову, однак ДП "Біріт-Надія" було подано апеляційну скаргу, яку призначено до розгляду на 22.06.2016 року.

В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відповідачу було відмовлено як необґрунтованому.

За клопотанням представника позивача, у справі здійснюється технічна фіксація судового процесу шляхом звукозапису.

В судовому засіданні 21.06.2016 року було оголошено перерву до 23.06.2016 року.

На вказану дату в судове засідання прибули представники обох сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача на користь позивача 2464394,27 грн., з яких: 1224762,67 грн. - сума основної заборгованості та 1239631,60 грн. - сума заборгованості за платежам по відсоткам за відстрочку оплати.

Окрім того, 23.06.2016 року представник позивача подав заяву, якою повідомив суд про те, що 22.06.2016 року Київський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу ДП "Біріт-Надія" на рішення господарського суду Київської області від 07.04.2016 року у справі № 911/713/16, і проголосив резолютивну частину постанови, відповідно до якої вказане рішення було залишено без змін.

Вказаний факт підтвердив представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2016 року.

Також 23.06.2016 року представником відповідача подано клопотання від 06.06.2016 року про призначення судової експертизи у справі № 902/1634/15 для вирішення питання про те, чи було відображено у бухгалтерському обліку Науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" наявність дебіторської заборгованості Дочірнього підприємства "Біріт-Надія", починаючи з 31.07.2014 року по теперішній час. Клопотання мотивовано тим, що зменшення позовних вимог є свідченням того, що за даними бухгалтерського обліку у позивача не рахується заборгованість відповідача.

Дане клопотання судом відхилено як необґрунтоване, за відсутності підстав для призначення експертизи, так як питання, яке відповідач просить поставити на розгляд експерта, не потребує спеціальних знань. Наявні у справі докази та пояснення сторін є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.04.2012 року між позивачем - Науково-дослідною та комерційно-консультативною фірмою "Конкорд-Гей" та відповідачем - Дочірнім підприємством "Біріт-Надія" було укладено договір № 224Т-2012 купівлі-продажу техніки.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору, позивач як продавець, взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача як покупця техніку, а саме: новий трактор "Ксеріон 3800 TRAC" виробництва фірми "КЛААС" (ФРН).

Пунктом 2.1 договору № 224Т-2012 купівлі-продажу техніки встановлено, що продажу по даному договору підлягає одна одиниця техніки, згідно специфікації - додатку №1 до даного договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна на техніку є договірною, встановлюється за згодою сторін і визначається розрахунковим шляхом з урахуванням пункту 3.3, виходячи із базової ціни техніки, визначеної на день підписання цього договору в специфікації (додаток №1).

Загальна сума цього договору складає 189900,00 Євро, що еквівалентно 2005344,00 грн., у тому числі ПДВ 334224,00 грн., виходячи з курсу продажу Євро на МБВБ, на дату що передує даті укладення цього договору 10,56 грн. за 1 Євро (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору, загальна сума, яка підлягає оплаті за техніку, еквівалентна 189900,00 Євро, і у разі зміни середнього курсу продажу Євро на МБВБ, визначається розрахунковим шляхом без додаткового узгодження сторін.

Крім того, здійснюються платежі за відстрочку оплати в розмірі 1,2% виходячи із розрахунку за повний місяць (0,04% за день) від заборгованості по договору, яка залишилася неоплаченою на дату кожного платежу починаючи з 20.04.2012 року.

Згідно з пунктом 3.4 договору, платежі, передбачені цим договором, здійснюються покупцем у такому порядку і терміни:

- платіж № 1: термін платежу - 20.04.2012 року, сума оплати - 75750,00 Євро;

- платіж № 2: термін платежу - 05.09.2012 року, сума оплати - 114150,00 Євро, кількість днів відстрочки - 139, сума процентів за відстрочку оплати - 5,56, сума відстрочених платежів - 114150,00 Євро, сума платежу за відстрочку оплати - 6346,74 Євро.

Відповідно до пункту 3.4.1 договору, остаточний розрахунок здійснюється покупцем до 05.09.2012 року у гривнях з урахуванням п.п. 3.3, 3.4 даного договору.

У разі здійснення розрахунку частинами, кожна сплачена сума в гривнях зараховується в оплату в Євро за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню оплати відповідно до п. 3.3 (пункт 3.4.2 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що всі розрахунки здійснюються в гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню перерахування (за інформацією сайту Фінанси ЮА, посилання http://www.finance.ua).

Згідно з пунктом 3.6 договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року, у разі введення в Україні в період дії цього договору державними органами України законодавчих і нормативних актів, які вимагатимуть додаткової сплати (ПДВ, мито і т.д.), сума договору змінюється пропорційно сумі додаткових оплат.

Відповідно до пункту 7.5 договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

19.04.2012 року позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого, на виконання умов договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року, відповідач передав, а позивач прийняв трактор "Ксеріон 3800 TRAC" без передачі права власності.

Окрім того, 19.04.2012 року сторонами було підписано видаткову накладну №4КГ-000001 на передачу техніки.

Згідно з видатковою накладною та акту приймання-передачі від 19.04.2012 року, вартість трактора визначено в національній валюті України - 1999793,50 грн.

29.08.2012 року сторони уклали додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року, згідно якої пункт 3.4 основного договору викладено в наступній редакції: платежі, передбачені цим договором, здійснюються покупцем у такому порядку і терміни:

- платіж №1: термін платежу - 20.04.2012 року, сума оплати - 75750,00 Євро;

- платіж №2: термін платежу - 01.12.2012 року, сума оплати - 114150,00 Євро, кількість днів відстрочки - 225, сума % за відстрочку оплати - 9, сума відстрочених платежів - 114150,00 Євро, сума платежу за відстрочку оплати - 10273,50 Євро.

Окрім того, 13.02.2014 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 та 24.06.2014 року - додаткову угоду № 3.

Додатковою угодою № 2 пункт 3.4. договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року було викладено в наступній редакції: "3.4. Платежі, передбачені цим договором, здійснюються покупцем у порядку і терміни: 3.4.1 попередньо, після підписання сторонами даного договору, але не пізніше 18 лютого 2014 року, покупець сплачує в гривнях 20 % від загальної суми договору, що еквівалентно 37980,00 Євро в т.ч. ПДВ, з урахуванням п. 3.5 договору, та надає необхідні фінансові документи в банківську установу для прийняття рішення по кредитуванню придбання техніки та оперативно реагує на додаткові запити банку; 3.4.2. Покупець передає продавцю гарантійний лист банку про наявність рішення цільового кредитування придбання техніки по даному договору в строк до 04.03.2014 року; 3.4.3. На протязі 5 робочих днів з дати виконання пп. 3.4.1, 3.4.2 даного договору покупцем, продавець передає покупцю повний пакет документів необхідних для реєстрації відповідної техніки в органах Держтехнагляду та підтвердження права власності на техніку перед банком, для передачі її в заставу; 3.4.4. Покупець, після отримання від продавця вказаного в п. 3.4.3 договору пакета документів, здійснює реєстрацію техніки та оформлення договору її застави в порядку забезпечення виконання зобов'язань перед банком та сплачує в гривнях продавцю в строк до 11 березня 2014 року залишок від загальної вартості поставленої техніки еквівалентно 151920,00 Євро, з урахуванням п. 3.2 та пп. 3.3, 3.5 договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18 квітня 2012 року".

Останньою додатковою угодою № 3 до договору № 224Т-2012 від 18.04.2012 року сторонами було визначено суму заборгованості покупця, порядок і строки її погашення.

Так, відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 3, сторони встановили, що станом на 24.06.2014 року у покупця існує заборгованість за договором купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року перед продавцем, в гривні еквівалентно 150361,05 Євро.

Згідно підпунктів 1.1. і 1.2. пункту 1 додаткової угоди № 3, гривневий еквівалент 114048,81 Євро - це заборгованість за техніку, що була передана покупцю за договором, гривневий еквівалент 36313,14 Євро - це заборгованість, що виникла внаслідок несплати відсотків за відстрочку оплати вартості техніки.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 3, сторони встановили, що покупець зобов'язується сплатити продавцю частину заборгованості згідно п.1.1. цієї додаткової угоди, в розмірі 1200000,00 грн., що еквівалентно 73755,38 Євро, виходячи з курсу 16,27 грн./Євро в строк до 05.07.2014 року за рахунок кредитних коштів.

Пунктом 3 додаткової угоди № 3 передбачено, що покупець зобов'язується сплатити продавцю решту суми заборгованості згідно п.1.1. цієї додаткової угоди в гривні еквівалентно 40293,43 Євро за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню оплати (згідно інформації на сайті "Фінанси ЮА за посиланням http://www.finance.ua) в строк до 01.09.2014 року.

Також пунктом 4 додаткової угоди № 3 сторони встановили, що покупець зобов'язується сплатити продавцю в строк до 01.09.2014 року заборгованість по відсоткам за відстрочку оплати вартості техніки еквівалентно сумі Євро, нарахованій продавцем на момент оплати згідно пунктів. 3.3, 3.4 договору, за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню оплати (згідно інформації на сайті http://www.finance.ua).

Пунктом 5 додаткової угоди № 3 передбачено, що у випадку виникнення протиріч між умовами договору та цією додатковою угодою, застосовуються положення цієї додаткової угоди.

Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, є невід'ємною частиною договору та має однакову юридичну силу для сторін (пункти 6, 7 додаткової угоди №3).

Договір купівлі-продажу техніки № 224Т-2012 від 18.04.2012 року та додаткові угоди до нього № 1 від 29.08.2013 року, № 2 від 13.02.2014 року та № 3 від 24.06.2014 року скріплено підписами та печатками сторін.

Як пояснили представники сторін, інших додаткових угод до договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року сторонами договору не укладалось.

Як вбачається з обопільно затвердженого сторонами акту приймання-передачі від 19.04.2012 року, позивач передав відповідачу трактор "Ксеріон 3800 TRAC", новий, в кількості 1 одиниця, заводський № 78101370 в комплектації згідно додатку № 1 до договору. Вартість трактора складає 189900 Євро або (згідно пунктів 3.2, 3.3 договору) 1666494,58 грн. і ПДВ - 333298,92 грн. Загальна вартість трактора складає 1999793,50 грн. при курсі продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню проведення авансових платежів та відпуску техніки.

19.04.2012 року сторонами було підписано видаткову накладну №4КГ-000001 на передачу техніки. Згідно з видатковою накладною та актом приймання-передачі від 19.04.2012 року, вартість трактора визначено в національній валюті України - 1999793,50 грн.

Товар, визначений у договорі та специфікації, повністю відповідає товару, що було поставлено згідно видаткової накладної №4КГ-000001 за найменуванням, кількістю, цінами та загальною вартістю. Товар, зазначений у видатковій накладній №4КГ-000001, прийнято відповідачем без будь-яких зауважень до її оформлення.

Також матеріали справи не містять доказів щодо наявності претензій у відповідача по кількості, якості та комплектності товару. Заперечень з приводу отримання товару за зазначеною видатковою накладною та актом приймання-передачі відповідачем не заявлено.

Оригінали договору, додаткових угод, акту приймання-передачі, видаткової накладної, довіреності, судом оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 11-22).

Отже, судом встановлено, і сторонами не заперечується, що в цій частині ними були виконані умови договору.

Згідно банківських виписок (т. 1, а.с. 23-26), платіжних доручень (т. 1, а.с. 113-115), відповідач здійснив наступні платежі за отриману техніку:

- 18.04.2012 року платіжними дорученнями №№ 154,155,156 в сумі 540000,00 грн., що є еквівалентно 51136,36 Євро (станом на 17.04.2012 року курс гривні до Євро становив 10,56 грн. за 1 Євро);

- 19.04.2012 року платіжним дорученням № 158 в сумі 260000,00 грн., що є еквівалентно 24714,83 Євро (станом на 18.04.2012 року курс гривні до Євро становив 10,52 грн. за 1 Євро);

31.07.2014 року (тобто після підписання додаткової угоди № 3 від 24.04.2014 року, пунктом 2 якої, як вже було зазначено вище, передбачалось, що покупець зобов'язується сплатити продавцю частину заборгованості згідно п.1.1. цієї додаткової угоди, в розмірі 1200000,00 грн., що еквівалентно 73755,38 грн., виходячи з курсу 16,27 грн./Євро в строк до 05.07.2014 року за рахунок кредитних коштів), відповідач сплатив вказану суму - 1200000,00 грн. - згідно платіжного доручення № 385 від 31.07.2014 року.

Інших платежів відповідач не здійснював, і непроведення ним остаточних розрахунків спонукало позивача звернутися з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує на те, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

Суд вважає, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства, дії сторін слід визнати діями, які породжують цивільні права і обовязки, аналогічні зобовязанням за договором купівлі-продажу.

Згідно із статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом наголошується на тому, що за умовами обопільно підписаної додаткової угоди № 3 до договору купівлі-продажу техніки № 224Т-2012 від 18.04.2012 року, сторони підтвердили непогашений залишок основної суми заборгованості в розмірі 40293,43 Євро, а також встановили розмір заборгованості, що виникла внаслідок несплати відсотків за відстрочку оплати вартості техніки в розмірі 36313,14 Євро за період з 18.04.2012 року по 24.07.2014 року. Вказані платежі відповідач повинен був здійснити до 01.09.2014 року.

Відносно заяви відповідача про застосування строку позовної давності, так як позивач пропустив строк позовної давності для звернення з позовом, суд констатує, що такий термін позивачем не пропущено.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 ГК України.

У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане, в даному випадку - до 01 вересня 2014 року.

До даних правовідносин підлягає застосуванню загальна, встановлена статтею 257 ЦК України позовна даність, тривалістю у три роки, яка станом на час звернення позивача з позовом до суду, не спливла.

Враховуючи визначені сторонами порядок та строк оплати поставленого товару, приймаючи до уваги отримання покупцем товару, суд встановив, що строк оплати товару настав, у зв'язку з чим наявність заборгованості у відповідача за отриманий товар - трактор "Ксеріон 3800 TRAC" в сумі 40293,43 Євро є доведеною та підтвердженою належними доказами.

Щодо тверджень відповідача про неправомірну зміну позивачем призначення платежу 1200000,00 грн. на сплату курсової різниці, то такі твердження судом не приймаються, так як позивачем, з урахуванням поданих ним 04.04.2016 року "доповнень та уточнень до позовної заяви" та наданих в судових засіданнях пояснень, суму 1200000,00 грн., перераховану 31.07.2014 року було віднесено на погашення основної заборгованості з врахуванням курсу Євро, в порядку та на умовах, передбачених умовами договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року та додаткових угод до нього № 1 від 29.08.2013 року, № 2 від 13.02.2014 року та №3 від 24.06.2014 року,

Щодо посилання відповідача на те, що директор ДП "Біріт-Надія" ОСОБА_3 не підписував додаткову угоду № 3 до договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року, дане твердження судом оцінюється критично, оскільки даний правочин скріплено печатками сторін. Вчинення відповідачем дій, спрямованих на набуття права власності на техніку, свідчить про безумовне схвалення правочину відповідачем.

Суд також зауважує, що питання дійсності договору №224Т-2012 від 18.04.2012 купівлі-продажу техніки та додаткових угод до нього досліджувалось господарським судом Київської області, який 07.04.2016 року прийняв рішення про відмову в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Біріт-Надія" до Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" про визнання недійсним договору №224Т-2012 від 18.04.2012 купівлі-продажу техніки з додатковими угодами до нього.

З приводу заперечень відповідача, висловлених представником в судових засіданнях та в письмових поясненнях та доповненнях, які зокрема ґрунтуються на тому, що відповідач повністю сплатив вартість техніки, свідченням чого, на думку відповідача, є передача позивачем права власності на техніку відповідачу, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.7. договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року дійсно передбачалось, що право власності на техніку переходить до покупця після повного розрахунку.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЕА №097019 на трактор колісний, реєстраційний № 23566АВ, право власності на нього вже зареєстровано за відповідачем.

Представник позивача підтвердив, що 04.07.2014 року право власності на трактор "Ксеріон 3800 TRAC" дійсно перейшло до відповідача, що також стверджується довідкою Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" за № 352 від 04.07.2014 року (т. 1 а.с. 82).

При цьому представник позивача суду пояснив, що передача права власності на техніку відповідачу при непроведенні останнім повного розрахунку, була здійснена з метою сприяння відповідачу в одержанні кредиту в сумі 1200000,00 грн. в ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_2".

Гарантійним листом від 18.06.2014 року № Р7-01-04/08-818 Хмельницької обласної дирекції АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_2" на адресу Науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" підтверджується надання кредиту ДП "Біріт-Надія" в сумі 1200000,00 грн. саме на придбання трактору "Ксеріон 3800" згідно додаткової угоди № 2 до договору купівлі-продажу техніки № 224Т-2012 від 13.02.2014 року (т. 1, а.с. 81).

В зв'язку з цим, суд визнає необґрунтованими такі заперечення відповідача, оскільки передача права власності не свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару. Зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Оцінюючи заперечення відповідача на те, що позивач необґрунтовано збільшив ціну товару, та неправомірно зарахував суму 1200000,00 грн. не в рахунок основного зобов'язання, а в рахунок курсової різниці, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 189 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відтак, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у тому числі збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у тому числі збільшену) ціну товару.

При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.

Згідно з частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Визначаючи суми платежів в Євро, сторони передбачили сплату в гривнях за курсом і на умовах, встановлених договором, а саме: за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню оплати (згідно інформації на сайті http://www.finance.ua).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо повного розрахунку за передану техніку не виконав, оплату решти заборгованості в сумі 40293,43 Євро в установлений додатковою угодою № 3 від 24.06.2014 року строк до 01 вересня 2014 року не здійснив, як і не сплатив заборгованість по відсоткам в розмірі 36313,14 Євро в цей же термін.

Виходячи з перелічених вище умов додаткової угоди № 3 від 24.06.2014 року, відповідач повинен сплатити відповідачу решту суми заборгованості еквівалентну 40293,43 Євро, в також гривневий еквівалент 36313,14 Євро - заборгованість, що виникла внаслідок несплати відсотків за відстрочку оплати техніки.

Враховуючи, що умовами додаткової угоди № 3 від 24.06.2014 року сторони передбачили сплату боргу в гривнях, за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню оплати (згідно інформації на сайті http://www.finance.ua), суд вважає за необхідне застосувати принцип грошового еквіваленту національної валюти до Євро, який встановлений угодою сторін.

За даними мережі "Інтернет" на сайті "Фінанси ЮА" за посиланням http://www.finance.ua, в розділі "Валюта", підрозділ "Межбанк", міжбанківський курс продажу Євро станом на 23.06.2016 року склав 28,2796 грн. за 1 Євро.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 1141109,94 грн. залишку основної заборгованості за техніку, що є еквівалентом 40293,43 Євро відповідно до міжбанківського курсу продажу Євро станом на 23.06.2016 року та 1028388,12 грн. заборгованості по відсоткам за відстрочку оплати, що є еквівалентом 36313,14 Євро відповідно до міжбанківського курсу продажу Євро станом на час прийняття рішення суду.

Загалом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума: 1141109,94 грн.+1026921,07 грн. = 2 169 498,06 грн.

В позовних вимогах про стягнення 85280,59 грн. залишку боргу за техніку та 212710,53 грн. заборгованості по відсоткам за відстрочення платежу позивачу слід відмовити з наступних підстав.

Пунктом 3 додаткової угоди № 3 до договору купівлі-продажу техніки № 224Г-2012 від 18.04.2012 року сторони встановили, що покупець зобов'язується сплатити продавцю решту суми заборгованості згідно п.1.1. цієї додаткової угоди в гривні еквівалентно 40293,43 Євро за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню оплати (згідно інформації на сайті "Фінанси ЮА за посиланням http://www.finance.ua) в строк до 01.09.2014 року.

Відповідач вказаної суми не сплатив, відповідно, така умова, як "день оплати" не настала.

Позивач, зменшивши свої позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з 2051610,39 грн. до 1224762,67 грн., вважає, що основна заборгованість ДП "Біріт Надія" за отриманий товар, станом на 01.04.2016 року, складає 40846,39 Євро (189900,00 Євро - 149053,61 Євро), що еквівалентно 1224762,67 грн., так як станом на 31.03.2016 року курс гривні по відношенню до Євро становив 29,9846 грн. за 1 Євро.

Також позивач вказує на те, що станом на 01.04.2016 року відстрочка платежу становить 609 днів за період з 01.08.2014 року по 01.04.2016 року, а тому ДП "Біріт-Надія" повинно сплатити платіж по відсоткам за відстрочку оплати заборгованості, який складає 9950,18 Євро, виходячи з такого розрахунку: 609 днів*0,04 % за кожен день відстрочки від заборгованості на день оплати черговою платежу в розмірі 40846,39 Євро = 24,36%* 40846,39 Євро/100 % .

Однак, основним договором купівлі-продажу техніки № 224Т-2012 від 18.04.2012 року та додатковими угодами до нього №№ 1, 2, 3 така дата, як 01 квітня 2016 року не встановлена, у позивача відсутні підстави застосовувати саме цей термін, як і відповідний курс Євро на дату, що передує цьому дню.

Відповідно до положень частини 5 статті 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти від дня коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної сплати

Проте, як визначено пунктом 4 додаткової угоди № 3 до договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року, покупець зобов'язується сплатити продавцю в строк до 01.09.2014 року заборгованість по відсоткам за відстрочку оплати вартості техніки еквівалентно сумі Євро, нарахованій продавцем на момент оплати згідно пунктів 3.3, 3.4 договору, за курсом продажу Євро на МБВБ на дату, що передує дню оплати (згідно інформації на сайті http://www.finance.ua).

Оскільки такої умови, як момент оплати не відбулось, даний пункт додаткової угоди щодо нарахування відсотків за відстрочку платежу не може бути застосований судом.

З огляду на те, що додатковою угодою № 3 встановили інший порядок виконання зобовязання, стягненню підлягає заборгованість по сплаті відсотків, визначена сторонами у пункті 1.2. додаткової угоди № 3 до договору купівлі-продажу техніки №224Т-2012 від 18.04.2012 року - 36313,14 Євро.

Суд приймає до уваги, що рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2016 року у справі № 911/713/16, залишеним без змін Київським апеляційним господарським судом, встановлено відповідність чинному законодавству договору №224Т-2012 від 18.04.2012 року купівлі-продажу техніки і додаткових угод до нього.

Зокрема, як вбачається судом зі змісту вказаного рішення, господарський суд Київської області прийшов до висновку, що положення оскаржуваного відповідачем у даній справі договору №224Т-2012 від 18.04.2012 року та додаткових угод до нього як в цілому, так і в частині вираження його ціни, "узгоджуються з вимогами чинного законодавства України та не суперечать ним, оскільки параграфом 3 оскаржуваного договору сторонами визначено як суму договору у гривнях так і порядок розрахунку у гривнях".

Разом з тим, положення додаткової угоди № 3 від 24.04.2014 року до договору №224Т-2012 від 18.04.2012 року купівлі-продажу техніки, встановивши кінцевий строк виконання зобов'язання по сплаті основної заборгованості за товар та відсотків за відстрочку сплати до 01 вересня 2014 року, не визначили обов'язку покупця сплатити інший борг та відсотки після вказаної дати.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, встановлені рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2016 року у справі № 911/713/16 має преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Тому в позовних вимогах про стягнення 83652,73 грн. основного боргу за техніку та 406674,84 грн. заборгованості по відсоткам за відстрочення платежу позивачу слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до положень статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні 23 червня 2016 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 4-5,33,34,49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Збільшені позовні вимоги про стягнення 2 659 825,63 грн. задовільнити частково, на суму 2 169 498,06 грн.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Біріт-Надія" (22623, Вінницька область, Оратівський район, с. Животівка, вул. Жовтнева, 2, код ЄДРПОУ 34313814) на користь Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 140, код ЄДРПОУ 13726552) 1141109, 94 грн. залишку основної заборгованості за техніку (що є еквівалентом 40293,43 Євро відповідно до міжбанківського курсу продажу Євро станом на час прийняття рішення суду), 1028388,12 грн. заборгованості по відсоткам за відстрочку оплати, (що є еквівалентом 36313,14 Євро відповідно до міжбанківського курсу продажу Євро станом на час прийняття рішення суду), 32542,47 грн. на відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Стягнути з Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 140, код ЄДРПОУ 13726552) в дохід Державного бюджету України 2931,46 грн. недоплаченого судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити в позові в частині вимог про стягнення 83652,73 грн. боргу за техніку та 406674,84 грн. заборгованості по відсоткам за відстрочення платежу

Повне рішення складено 29 червня 2016 р.

Головуючий суддя Баранов М.М.

Суддя Говор Н.Д.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 140)

3 - відповідачу (22623, Вінницька область, Оратівський район, с. Животівка, вул. Жовтнева, 2)